6 клас 2021-2022 навчальний рік

6 клас/6 клас (індивідуальна форма навчання)

 03.06.2022

Підсумковий урок за темами «Біосфера та ґрунти», «Планета людей»

Виконати  тематичну роботу 

 Тематична робота виконується  до 15-00 04.06.2022 (час виконання 10 хвилин) !!!

 Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу 9087860

 

01.06.2022

Контрольна робота

Виконати  контрольну роботу. 

Контрольна робота виконується до 02.06.2022 (20-00), час виконання 30 хвилин.

Перейти за посиланням для виконання роботи: http://join.naurok.ua/

Код доступу  7622552

 

 Посилання на онлайн-урок 6 клас   27.05.2022 о 8-00: 

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz  

 Посилання на онлайн-урок 6 клас (індивідуальна форма навчання)  27.05.2022 о 10-55:           

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

 27.05.2022

Тема «Вплив людини на природу»

Мета: узагальнити і систематизувати знання про проблеми взаємодії людини і природи, ознайомитися із особливостями використання людиною природних ресурсів, з екологічними проблемами сучасності і закономірностями взаємодії людини і довкілля.

Домашнє завдання

·    Опрацювати § 62, повторити §§ 29-61 (підготуватися до контрольної роботи).

·      Переглянути відео-урок:

 

25.05.2022

Практична робота № 8. Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав у різних частинах світу та їх столиць

Мета: навчитися знаходити на політичній карті найбільші держави, що розташовані в різних частинах світу; позначати на контурній карті кордони цих держав, підписувати їх назви й назви столиць.

Домашнє завдання  

1. Повторити § 61.

2.Виконти практичну роботу № 8 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 27.05.2022) .

 

Посилання на онлайн-урок 6 клас   20.05.2022 о 8-00: 

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz  

Посилання на онлайн-урок 6 клас (індивідуальна форма навчання)  20.05.2022 о 10-55:           

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

20.05.2022

Тема «Держави світу. Найбільші за площею і чисельністю населення держави світу та держави-сусіди України на політичній карті світу»

Мета: сформувати уявлення про державний поділ земної поверхні, навчитися користуватися політичною картою світу, ознайомитися з державами, які є найбільшими в світі за площею та населенням, сформувати образне уявлення про місце розташування України на політичній карті світу.

Домашнє завдання

·      Опрацювати § 61.

·       Переглянути відео-урок:

     

 

18.05.2022

Тема «Людські раси. Дослідження М.М. Миклухо-Маклая»

Мета: дати поняття про людські раси, розглянути ознаки, за якими розрізняють людей різних рас.

Домашнє завдання

·  Опрацювати § 60.

·   Пройти тест за посиланням (до 19.04.2022 до 17-00, час виконання 30 хвилин): http://join.naurok.ua/

 Код доступу 4815910

·      Переглянути відео-урок:

 

 13.05.2022

Тема «Кількість і розміщення населення на Землі»

Мета: сформувати знання про кількість і густоту населення Землі, сформувати вміння визначати на карті густоту населення.

Домашнє завдання

·      Опрацювати § 59.

·        Переглянути відео-урок:

 

   

11.05.2022

Практична робота № 7. Складання опису одного з природних комплексів (зона мішаних лісів) своєї місцевості (за типовим планом).

Мета: закріпити поняття «природний комплекс», «компоненти природи», ознайомитися з природним комплексом своєї місцевості, навчитися складати його опис.

Домашнє завдання  

1. Повторити §§ 56-58 (самостійна робота буде 13.05.2022)

2.Виконти практичну роботу № 7 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 13.05.2022) .

Зошити для практичних робіт можна забрати з четверга на першому поверсі школи.

 

Посилання на онлайн-урок 6 клас   06.05.2022 о 8-00: 

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz  

Посилання на онлайн-урок 6 клас (індивідуальна форма навчання)  06.05.2022 о 10-55:           

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

 06.05.2022

Тема «Природні зони, їх особливості»

Мета: удосконалити уяву про ПК,  сформувати знання про природні зони й висотну поясність, фактори їх утворення, закономірності поширення «ПТК».

Домашнє завдання

·                 Опрацювати § 58, повторити § 56, 57 (самостійна робота).

·                    Переглянути відео-урок:

     

04.05.2022

Тема «Природні комплекси (ландшафти) як наслідок взаємозв'язків компонентів природи. Географічна оболонка»

Мета: удосконалити, узагальнити та систематизувати знання про взаємоз'язок природних компонентів на прикладі вивчення природно-територіальних комплексів, сформувати поняття «ПТК», «ландшафт», географічна оболонка .

Домашнє завдання

·      Опрацювати §§ 56, 57.

·        Переглянути відео-урок:

 

В п'ятницю урок буде в онлайн-режимі за розкладом: 6 клас -29.04.2022 о 08-00 та 6 клас індивідуальна форма навчання - 29.04.2022 о 10-55. Посилання:

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz 

 29.04.2022

Тема «Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів. Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинність і тваринний світ суходолу та океану»

Мета: поглибити знання про ґрунти, фактори їх утворення, закономірності поширення, сформувати систему знань про основні ґрунтоутворювальні фактори на різних територіях та сформовані типи ґрунтів.

Домашнє завдання

·                   Опрацювати § 55.

·                   Запропонуйте п'ять заходів збереження багатств біосфери (відповідь надіслати на електронну пошту до 04.05.2022)

·                    Переглянути відео-урок:

     

 

27.04.2022

Тема «Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі»

Мета: сформувати загальне уявлення про біосферу, її межі, складові, відмінності від інших оболонок Землі, з'ясувати причини різноманітності й нерівномірності поширення живих організмів на земній поверхні.

Домашнє завдання

·                  Опрацювати § 54.

·                    Переглянути відео-урок:

22.04.2022

Підсумковий урок з теми «Гідросфера»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   до 21-00 22.04.2022 (час виконання роботи 40 хвилин), потім доступ буде закрито!!! 

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу:  7433100

 

20.04.2022

Тема «Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні і мінеральні води. Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу»

Мета: поглибити систему знань учнів про гідросферу, сформувати поняття «підземні води», «термальні води», «мінеральні води», уявлення про особливості їх утворення й значення, навчитися розрізняти артезіанські та ґрунтові джерела питної води.

Домашнє завдання

·     Опрацювати § 53.

· Повторити §§ 41-52, підготуватися до тематичної роботи з теми «Гідросфера»

·      Переглянути відео-урок:

 

Посилання на онлайн-урок 6 клас   15.04.2022 о 8-00: 

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz  

Посилання на онлайн-урок 6 клас (індивідуальна форма навчання)  15.04.2022 о 10-55:           

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

 15.04.2022

Тема «Льодовики. Особливості утворення і поширення льодовиків. Багаторічна мерзлота. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти»

Мета: поглибити систему знань учнів про гідросферу, сформувати поняття «льодовик», «снігова лінія», «багаторічна мерзлота», ознайомитися з причинами утворення льодовиків та багаторічної мерзлоти.

Домашнє завдання

·                   Опрацювати § 52.

·        Пройти тест за посиланням (до 16.04.2022 до 19-00, час виконання 30 хвилин):

http://join.naurok.ua/  Код доступу 6572066

·                    Переглянути відео-урок:

 

13.04.2022

Тема «Штучні водойми: ставки, водосховища, канали»

Мета: проаналізувати особливості створення й значення штучних водойм, з'ясувати позитивні й негативні наслідки такого значного перетворення природи.

Домашнє завдання

·                   Опрацювати § 51, повторити §§ 49-50, підготуватися до самостійної роботи.

·                    Переглянути відео-урок:

     

Посилання на онлайн-урок 6 клас   08.04.2022 о 8-00: 

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz  

Посилання на онлайн-урок 6 клас (індивідуальна форма навчання)  08.04.2022 о 10-55:           

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

08.04.2022

Тема «Болота, особливості їх утворення та поширення»

Мета: поглибити  знання учнів про поверхневі води планети, сформувати знання про особливості утворення, поширення й значення боліт. 

Домашнє завдання

·                   Опрацювати § 50.

·                   Підберіть загадки про озера, болота, штучні водойми.

·                    Переглянути відео-урок:

06.04.2022

Тема «Озера, їхня різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі. Практична робота № 6»

Мета: поглибити систему знань про гідросферу, сформувати поняття «озеро», виявити особливості в їхньому утворенні, розкрити особливості озерних улоговин, удосконалити навички роботи з контурною картою.

Домашнє завдання

·                   Опрацювати § 49.

·                   Виконати практичну роботу № 6 , сфотографувати та надіслати на електронну пошту.

·                    Переглянути відео-урок:

     

 

Посилання на онлайн-урок 6 клас   01.04.2022 о 8-00: 

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz  

Посилання на онлайн-урок 6 клас (індивідуальна форма навчання)  01.04.2022 о 10-55:           

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

01.04.2022

Тема «Робота і характер течії річок»

Мета: сформувати знання про роботу річок, показати взаємозалежність гідрографічних, геоморфологічних і кліматичних особливостей території.

  

 

Домашнє завдання

·     Опрацювати § 48.

·     Підготуйте повідомлення про унікальні озера та водосховища світу та надіслати на електронну пошту до 06.04.2022 (найбільші, найглибші, найсолоніші тощо).

·       Переглянути відео-урок:

30.03.2022

Тема «Води суходолу-поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейни річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейну річки світу»

Мета: поглибити систему знань про гідросферу, вивчаючи води суходолу як частини світового кругообігу води в природі, опрацювати нові терміни і поняття про річку та її частини, елементи річкової системи, річкову долину, вдосконали вміння працювати із загальногеографічними картами.

    Річка — це постійний природний потік води, що тече заглибиною, яку називають річищем.

     Кожна з річок має початок, який називається витоком. Одна річка витікає з болота, друга починається з джерела, третя зароджується на схилах гір, четверта бере свій початок з озера. Тече річка багато кілометрів і десь упадає або в море, або в озеро, або в іншу річку.

     Місце, де річка впадає в море, озеро або в іншу річку, називається гирло

  Деякі гірські породи річка розмиває швидко, інші руйнуються протягом тисячоліть, тому русло формується дуже повільно. Русло річки знаходиться в зниженні, яке називається річковою долиною. Долини рівнинних річок широкі, звивисті. Гірські річки мають глибокі вузькі долини.

    Частина річкової долини, що заливається водою в період повені, називається заплавою.

      Корінний берег річки має форму сходинок, які називаються терасами. Тераси колись були заплавами, але річка постійно поглиблювала своє русло, тому зараз тераси вже не затоплюються водою під час розливу.

     Кожна річка має притоки. Вони поділяються на праві і ліві. Ліва та праві притоки річки визначають за напрямом течії головної річки.

    У місцях, де випадають рясні опади, приток багато. Там, де опади випадають дуже рідко, приток мало, а іноді і взагалі немає. Так, річка Ніл, перетинаючи пустелю Сахару з півдня на північ, приток майже не має. У той же час річка Конґо, що протікає територією з вологим кліматом, має багато приток.

    Річка з усіма притоками називається річковою системою.

    Площа суходолу, з якої вся вода стікає в одну річку, називається річковим басейном.

   Річкові басейни один від одного відокремлюються підвищеннями, іноді горами.

   Межа між басейнами річок називається вододілом.

 

Напрям і швидкість течії річки залежать від рельєфу поверхні, якою тече річка. Рівнинні річки течуть спокійно, гірські набагато швидше, ніж рівнинні. Дно в рівнинних річок складене в основному м’якими породами, які легко розмиваються течією, однак у деяких місцях трапляються тверді породи, які розмиваються повільніше.

 

    Ми знаємо, що річка — це водний потік. Але як він поповнюється водою? Річки живляться дощовою водою, талими водами снігу і льоду, підземними водами. Але частіше за все річки мають змішане живлення з переважанням одного з джерел.

    Кількість води в річці змінюється за сезонами.

     Зміна рівня води в річці протягом року називається режимом річки. Найвищий рівень води в річці, який наступає щороку в певний час, називається повінню. Великі дощі можуть спричинити короткочасні підняття рівня — паводки. Найнижчий рівень води в річці називається меженню.

Узимку на річках, що протікають на території, де відбувається зміна холодної (морозної) і теплої пір року, спостерігається льодостав — період нерухомого крижаного покриву на річці.

Домашнє завдання

•   Опрацювати § 47.

•   Переглянути відео-урок:

     

 

 25.03.2022

Тема «Життя в  океанах і морях. Багатства вод Світового океану. Океан та людина»

Мета: сформувати поняття «планктон», «нектон», «бентос», пояснювати значення океану для природи та в житті людини, використання його багатств  в господарській діяльності людини.

Контроль знань (відповісти на питання та надіслати на електронну пошту до 27.03.2022).

1.       Нарисуйте схему вітрової хвилі. Підпишіть її елементи.

2.       Складіть схему «Рухи води в океані».

3.   Потужні морські течії, які утворюються під дією постійних вітрів, що дмуть в обох півкулях від 30-х широт до екватора _______________________

4.       Оберіть правильне твердження:

     а) теплою буде морська течія, якщо температура її вод вища за температуру навколишніх вод;

    б) морська течія буде теплою, якщо температура її вод  буде вищою за 20 градусів.

Домашнє завдання

•   Опрацювати § 45,46.

•   Переглянути відео-уроки:

 

     

 

23.03.2022

Тема «Рухи води в Світовому океані»

Мета: сформувати знання про види рухів води в Світовому океані, закономірності їхнього виникнення та особливості розподілу на земній кулі, сформувати уявлення про наслідки руху води в океані, вдосконалювати вміння працювати з картами атласу, аналізувати інформацію.

       Розрізняють кілька видів рухів у океанах і морях: вітрові хвилі, цунамі, припливи   і відпливи, течії.

       Вітрові хвилі – коливання води, зумовлені вітром. Чим довший шлях вітру над водною поверхнею, тим сильніше він дме і відповідно, тим вищою стає хвиля.

       Тому найвищі хвилі спостерігаються в областях західного перенесення особливо у Південній півкулі («ревучі сорокові», «несамовиті п’ятдесяті»).

       Зазвичай висота хвиль не перевищує 4 м. Найвищі хвилі понад 20 м породжуються штормовими вітрами.  

 

 Це цікаво!

Найбільша з вітрових хвиль заввишки 34 м (це висота 10-поверхового будинку) була помічена в центральній частині Тихого океану в 1933 р. Коли вітер слабне, високі хвилі змінюються брижами – низьким хвилюванням. Чим сильніший і триваліший вітер та більший водний простір, тим вищі хвилі. З глибиною хвилювання зменшується і стає не помітним.

Хвилі виконують руйнівну і творчу роботу. В одних місцях вони з силою б’ють об берег, руйнуючи гірські породи, якими він складений. На берегах Чорного моря сила удару хвилі може сягати 25 т на 1 м2. Не всяка споруда витримає такий натиск. Під час шторму хвилі здатні переміщувати каміння вагою у кілька тон. Щоб захистити береги і портові споруди від руйнування, будують спеціальні хвилеломи із залізобетонних плит. Творча робота хвиль – відкладання подрібнених частинок і створення піщаних та галькових пляжів. Крім того, хвилі перемішують воду, сприяють збагаченню її киснем і теплом. Це сприяє життєдіяльності організмів в Океані.

                                                                                     

Цунамі - хвилі зумовлені землетрусами і виверженнями вулканів.                              

На глибокій воді цунамі поширюється зі швидкістю кількасот кілометрів на годину й зазнає незначних втрат енергії. Відчути цунамі важко. Ні запобігти, ні уникнути цунамі неможливо. Можна лише попередити про наближення цієї небезпечної хвилі.

 

Причини утворення цунамі:

1. Підводний землетрус;

2. Зсув (обвал) великої кількості ґрунту, гірських порід в океан;

3. Вулканічні виверження;

4. Різкі зміни повітряного тиску або швидкі пересування аномалій атмосферного тиску можуть викликати метеоцунамі;

5. Потужні підводні  або надводні вибухи;

6. Падіння досить значного метеориту (астероїду або комети).

Це цікаво!

Цунамі в Японії  

У наслідок землетрусу було пошкоджено охолоджуючі системи багатьох Атомних реакторів у Японії. Через деякий час, величезна хвиля Цунамі захопила острів. Висота хвилі досягала 10 метрів, змиваючи усе на своєму шляху, зникла численна кількість будівель та  людей. Невдовзі біло екстрене повідомлення, про ядерну катастрофу на реакторі Фукусіма. Через деякий час виник вибух на одному з реакторів. Увесь світ затримав подих в очікуванні найгіршого. Потужність АЄС Фукусіма майже у 3 рази більша ніж Чорнобильська АЄС.

 

Приплив - це підняття рівня води в океані чи морі внаслідок тяжіння Місяця та Сонця. Відплив -  це спад рівня води.  

     

 Найбільші припливи спостерігаються у вузьких затоках океанічного узбережжя (наприклад, у затоці Фанді було зафіксовано підняття води на 18 м. У закритих внутрішніх морях, як-от у наших – Азовському та Чорному висота припливів сягає всього 2-3 см, тому вони мало помітні. Енергію припливів використовують для побудови електростанцій.

     Це цікаво!

Мореплавцям і рибалкам з давніх-давен було відомо, що через кожні 6 год рівень моря змінюється. Море то наступає на берег, то відступає від нього. Люди враховували це явище. Перед відпливом моряки виходили у відкрите море, щоб не потрапити на мілководдя. Рибалки очікували відступу води, щоб зібрати рибу із розставлених під час попереднього відпливу сіток. Чим же пояснюються періодичні зміни рівня води в морях і океанах? Насамперед дією сил тяжіння, що виникають між Землею, Сонцем і Місяцем. Оскільки Місяць є найближчим до Землі небесним тілом, то й вплив його на нашу планету найбільший.

 

Океанічні течії – це горизонтальний рух великих мас води в певному напрямку на великі відстані.

Причини виникнення течій: постійні вітри, неоднаковий рівень океану в різних його частинах, різна густина води – як правило, діють разом.

 

Океанічні течії бувають теплі і холодні.

Тепла течія -  температура води течії вища, ніж температура навколишньої океанічної води (Гольфстрім, Куросіо, Гвіанська, Бразильська, Північна і Південна пасатна течія, Міжпасатна протитечія).

Холодна течія – температура води течії нижча, ніж навколишніх вод (Течія Західних вітрів, Перуанська, Лабрадорська, Сомалійська, Бенгельська)

Домашнє завдання

•   Опрацювати § 43,44, підготуватися до самостійної роботи.

•   Переглянути відео-урок: 

 

 

 

Посилання на онлайн-урок 6 клас   04.02.2022 о 8-00:

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz 

Посилання на онлайн-урок 6 клас (індивідуальна форма навчання)  04.02.2022 о 10-55:          
https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

04.02.2022

Тема «Клімат, основні кліматичні показники »

Мета: сформувати  поняття «клімат», «кліматотворний чинник», формувати уявлення про особливості формування клімату під впливом різних чинників.

 Домашнє завдання

 •   Опрацювати § 38.

•   Розгляньте кліматичну карту України. Визначте, у яких частинах на клімат суттєво впливає рельєф місцевості.

•   Переглянути відео-урок:

     

 

 

02.02.2022

Тема «Погода, її елементи, мінливість. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди»

Мета: сформувати основні поняття про погоду, її типи, узагальнити знання про атмосферні явища, розглянути взаємозв'язок між елементами і явищами погоди, сформувати уявлення про організацію метеорологічної служби у світі та значення її роботи.

Домашнє завдання

•   Опрацювати § 37.

•   Переглянути відео-урок:

 

28.01.2022

Тема «Атмосферні опади, що випадають із хмар та з повітря, їхні види, вимірювання. Карта розподілу опадів»

Мета: сформувати уявлення про  опади, з'ясувати причини їх утворення, закономірності розподілу на Землі, встановити взаємозв'язки між температурою повітря, його вологістю та опадами.

Домашнє завдання

•   Опрацювати § 36.

•   2. Виконати тест за посиланням: join.naurok.ua виконати до 17.00 28.01.2022, час виконання 20 хв., код доступу 2712980

•   Переглянути відео-урок:

  

26.01.2022

Тема «Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність»

Мета: сформувати уявлення про формування хмар, поняття про види хмар та опадів, з'ясувати причини їх утворення, закономірності розподілу на Землі, встановити взаємозв'язки між температурою повітря, його вологістю та опадами. 

Домашнє завдання

•   Опрацювати § 35, повторити § 34, підготуватися до самостійної роботи

•   Переглянути відео-урок:

 

15.12.2021

Тема «Основні форми рельєфу суходолу – рівнини. Практична робота № 3 (завершення)»

Мета: ознайомитися з основними формами рельєфу суходолу, сформувати знання про класифікацію рівнин, вдосконалити вміння характеризувати певні форми рельєфу.

Домашнє завдання  

 1. Опрацювати параграф 25.

 2. Переглянути урок за посиланням:

 

3. Виконати завдання № 2 та написати висновок  (практична робота № 3), сфотографувати та надіслати на електронну пошту falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 17.12.2021).

 19.11.2021 

  Посилання на онлайн-урок 6 клас   19.11.2021 о 8-00:

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

Посилання на онлайн-урок 6 клас (індивідуальна форма навчання)  19.11.2021 о 10-55:          

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

Тема «ЗЕМЛЕТРУСИ»

     Мета: поглибити та систематизувати знання про внутрішні процеси Землі; формувати знання про землетруси та райони їхнього поширення; розвивати вміння працювати з картами та схемами атласу, визначати райони їхньої найбільшої інтенсивності; розвивати вміння розпізнавати передвісників землетрусів, діяти під час землетрусів; виховувати відповідальність за своє життя, пізнавальний інтерес до професії сейсмолога.

Час від часу в засобах масової інформації з’являються повідомлення про землетруси, які відбуваються в різних куточках нашої планети. Серед усіх стихійних лих, за даними ЮНЕСКО, землетруси займають перше місце у світі за заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих.

Ви вже знаєте, що причини виникнення землетрусів пов’язані з рухами літосферних плит. Водночас, рухи літосферних плит відбуваються постійно, повільно. Та іноді внутрішні сили Землі виявляють свою силу в раптових катастрофічних руйнуваннях. Глибокі тріщини розколюють земну поверхню. Унаслідок підземних поштовхів руйнуються будинки в містах і селах, під уламками яких гинуть тисячі людей. І все це відбувається за лічені секунди. Саме такі явища називають землетрусами і вони є розривними рухами літосфери.

Де і чому вони трапляються? Чи можна передбачити та спрогнозувати землетруси? Чи трапляються землетруси в України? Як поводитися під час землетрусу?

1. Причини землетрусів

Землетруси — це раптові підземні поштовхи і струси земної поверхні, що виникають у результаті розривів та зсувів земної кори.

Пошук відповіді на питання: які причини землетрусів?

Причинами землетрусів є раптові розриви та зміщення пластів у глибинах земної кори і навіть у верхніх шарах мантії, які передаються на значні відстані і викликають струси земної кори.

Енергія, що звільнюється внаслідок цих зміщень, дорівнює за потужністю вибуху кількох десятків ядерних бомб. Вона поширюється сейсмічними (від грецького слова «сейсмос» — землетрус) хвилями від вогнища землетрусу (гіпоцентру) до поверхні Землі як хвиля від кинутого у воду каменю.

Місце на поверхні Землі, що міститься над осередком, називають епіцентром землетрусу. Руйнування тут найбільші. Чим далі від нього, тим сила землетрусу слабшає.

Висновок 1. Землетруси спричинені внутрішніми силами Землі, які рухають літосферні плити та спричиняють їхні раптові зміщення.

 2. Райони найбільшого поширення землетрусів

Найчастіше землетруси трапляються на межі літосферних плит, у зонах розломів. Райони їхнього поширення — сейсмічні області — розміщені по земній кулі нерівномірно. Найчастіше ці природні явища спостерігаються в Альпійсько-Гімалайському (53 % землетрусів) і Тихоокеанському (39 %) сейсмічних поясах.

Висновок 2. Більшість землетрусів відбуваються в межах рухливих ділянок земної кори.

3. Вимірювання сили землетрусів та їхнього прогнозування

Для оцінювання інтенсивності землетрусів користуються дванадцятибальною шкалою.

Сейсмологія — наука, що вивчає землетруси, встановлює їхні причини, зв’язок з тектонічними процесами, можливість прогнозування.

Сейсмограф — прилад для автоматичного запису коливань земної поверхні, зумовлених сейсмічними хвилями.

Передбачити наближення землетрусів дуже важко. Для вивчення цього явища природи будують сейсмічні станції, що розташовані глибоко під землею, в шахтах.

Високочутливі прилади цих станцій — сейсмографи фіксують найменші коливання земної кори.

4. Цунамі

Одним з катастрофічних наслідків землетрусів під дном океанів є велетенські хвилі заввишки до 60 м, що набігають на океанські узбережжя. Вони мають назву цунамі. У відкритому морі висота цих хвиль невелика. Найбільшої висоти цунамі досягають у вузьких бухтах. У перекладі з японської мови «цунамі» означає «хвилі в гавані».

5. Протидія землетрусам

1) Постійне спостереження за коливаннями земної кори. Кожні 30 секунд інформація від сейсмографів надходить до спеціальних центрів.

2) Спостереження за поведінкою тварин. На сьогодні вдалося виявити близько 70 видів тварин, які відчувають наближення землетрусів і виразно реагують.

3) Будівництво сейсмостійких будинків.

4) Навчання правильної поведінки під час землетрусів.

Висновок 3. Землетруси можуть мати руйнівний, катастрофічний характер. У районах, де трапляються землетруси, проживають люди. Тому важливо вести постійні спостереження за інтенсивністю підземних поштовхів, конструювати будівлі з урахуванням коливань земної кори, правильно поводитися під час землетрусів.

 «Проблемне питання»

Чи можливі землетруси на території України? Якщо так, то в яких місцях їх слід очікувати?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати параграф 20.

2. Виконати тест за посиланням: http://join.naurok.ua/

(виконати до 18.00, час виконання 40 хв., код доступу 7561253)

3. Переглянути відео-урок:

 

 

17.11.2021

Тема «Літосферні плити, як наслідки їх переміщення. Рухи земної кори»

Мета: сформувати поняття «літосферні плити», «сейсмічно активні пояси», «платформи», знання про види рухів земної кори, їхній вплив на формування  сучасного вигляду земної поверхні, ознайомити з основними положеннями теорії дрейфу континентів;

Чи знаєте ви, що жителі нашої планети, в тому числі і ми, українці, навіть цього не усвідомлюючи, плавають по «Пластичному океану» на велетенських кораблях? Ці кораблі то поглинаються, то піднімаються вгору могутніми хвилями кам’янистої маси. Всі живуть своїм життям, і мало хто цікавиться, куди мандрує корабель.

Ви скажете – вигадана історія! Та все ж, можливо, вам доводилось бачити сліди морського прибою на кримських скелях, які знаходяться далеко від берега? А чи ви чули про залишки міста Херсонес, затопленого морськими водами?

Розвиток науки дає можливість пояснювати загадкові рухи, про які людина здогадувалась давно. Штучні супутники, які стали великими помічниками у вивченні космосу, зафіксували рухи материків по океану.

Сьогодні на уроці на вас чекає багато відкриттів, за допомогою яких ви зможете пояснити, чому одні ділянки земної кори піднімаються, інші опускаються.

    Утворення материків та океанів.

Ви вже знаєте про внутрішню будову Землі, про будову літосфери. А сьогодні ви ознайомитесь із теорією руху літосферних плит.

Сучасні уявлення про будову земної кори спиралися на гіпотезу дрейфу  (переміщення) материків. Її висунув у 1912 році нім. вчений Альфред Вегенер. Він припустив, що мільйони років тому на Землі існував один гігантський материк Пангея «Єдина земля». Він був оточений єдиним океаном Тетіс, що  увібрав у себе всю воду. З  часом суперматерик розколовся на Лавразію та Гондвану, які пізніше були розбиті  тріщинами-розломами і також розпалися на окремі материкові частини.  Віддаляючись (дрейфуючи),  частини Пангеї стали сучасними материками, а між ними утворилися западини океанів. Проте Вегенеру невдалося пояснити, як могли рухатися материки.

 

Згодом вчені дійшли висновку, що літосфера не може бути суцільною як, наприклад, шкарлупа яйця. Її утворюють окремі блоки – літосферні плити завтовшки  від 60 до 100 км. Вони розділені глибинними розломами, але ніби велетенська мозаїка щільно прилягають одна до одної. Плити лежать на в’язкій, пластичній поверхні астеносфери. Ковзаючи по ній, вони дуже повільно переміщуються, ніби плавають.

Отож, літосфера складається з окремих блоків – літосферних плит, що перебувають у постійному русі.

Перед нами постає питання: Які  сили рухають літосферні плити?

 Джерелом будь – якого руху є енергія.

Ø Звідки ж береться енергія, що «Примушує» рухатися літосферні плити?

Ø Де знаходиться джерело цієї енергії.?

     Вчені вважають, що таким джерелом є внутрішнє тепло Землі, яке приводить у рух речовину мантію, що в свою чергу приводить у рух частини земної кори. Тому їх називають внутрішніми силами Землі. Внутрішні сили штовхають літосферні плити, і вони рухаються уздовж розломів. Розрізняють повільні горизонтальні та вертикальні рухи земної кори.

ГОРИЗОНТАЛЬНІ  РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ  ПЛИТ

          Найзначнішими рухами літосферних плит є рухи горизонтальні. Рухаючись, плити здатні зближуватися, розсуватися або зміщуватися одна відносно одної. Якщо плити зближуються, то внаслідок зіткнення їхні краї зминаються в складки і на поверхні утворюються гори. Наприклад, на стику плит Індоавстралійської і Євразійської виникли гори Гімалаї. Якщо ж стикаються материкова та океанічна плити, то океанічна занурюється під материкову. Тоді на материку так само виникають гори, а уздовж узбережжя – глибоководні западини (жолоби).

 

Якщо плити розсуваються, то утворюються розломи. Найбільше їх виникає на дні океанів, де земна кора тонша. Розломами розплавлена речовина мантії піднімається з надр. Вона розштовхує краї плит, виливається і застигає, заповнюючи простір між ними. Так відбувається нарощення земної кори. Місця розривів на дні океану, де утворюються нові ділянки земної кори, називають серединно-океанічними хребтами. Наприклад, унаслідок розсування Південноамериканської та Африканської плит на дні Атлантичного океану утворився Південноатлантичний серединно-акеанічний хребет. Отже, під океанами земна кора безперервно оновлюється.

      Горизонтальні рухи літосферних плит відбуваються дуже повільно – від 2 до 10 см за рік. Вони непомітні для людини. Виявили їх завдяки порівнянню космічних знімків, зроблених зі штучних супутників Землі.

 

ВЕРТИКАЛЬНІ  РУХИ  ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ

      ГРАБЕН

       Вертикальні рухи зумовлені внутрішніми силами Землі, - це повільні підняття й опускання окремих ділянок земної кори. Наприклад, північна частина Скандинавського Півострова піднімається на 1 см за рік, а море

відступає. Про це свідчать шари піску й глини і залишки морських організмів, що залягають на висоті понад 150 м над рівнем моря. Отже, ця територія  колись була його дном, а потім піднялася на таку висоту.

       ГОРСТ

       Водночас узбережжя Нідерландів уже кілька століть опускається зі швидкістю 3мм за рік, і Північне море наступає на суходіл. Жителі змушені захищати обжиті землі, споруджуючи високі дамби та греблі уздовж узбережжя. Окремі ділянки в цій країні вже лежать нижче від рівня моря.

 

      В Україні найбільші підняття зафіксовані на сході Кіровоградської і півночі Житомирської областей - майже 9 мм за рік. А узбережжя Чорного моря в районі Одеса опускається зі швидкістю майже 1 см за рік.

     Вертикальні рухи відбуваються дуже повільно, але постійно і повсюдно. Вони охоплюють величезні ділянки й супроводжуються відступом або наступом моря. Підняття ділянок з часом змінюється опусканням і навпаки.            Тому вертикальні рухи називають коливальними рухами земної кори.

 

     Стійкі й рухомі ділянки земної кори – платформи та сейсмічні пояси

       Рухи літосферних плит  свідчать, що на земній поверхні є порівняно стійкі й рухомі ділянки. Порівняно стійкі ділянки земної кори називають платформами. Це частини літосферних плит, що лежать в основі материків і океанічних западин. Рухомими ділянками є зони стику (швів)   між порівняно стійкими частинами плит ці зони досить вузькі, але простягаються на тисячі кілометрів. Їх називають сейсмічними поясами. Вони збігаються з місцями глибинних розломів на суходолі та в океанах (у серединно-океанічних хребтах та глибоководних жолобах).

•   Земна кора складається з величезних блоків — літосферних плит, що рухаються одна відносно одної.

•   Розрізняють підземні горизонтальні й вертикальні рухи літосферних плит та швидкі розривні — землетруси.

•   Вивчення рухів літосферних плит дає ученим можливість складати прогнози щодо того, на яких територіях та якого масштабу землетруси можливі.

Домашнє завдання

•   Опрацювати § 19, повторити § 18, підготуватися до самостійної роботи

•   Переглянути відео-урок:

 

 

12.11.2021

Тема «Внутрішня будова Землі»

 Посилання на онлайн-урок 6 клас   12.11.2021 о 8-00:

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

Посилання на онлайн-урок 6 клас (індивідуальна форма навчання)  12.11.2021 о 10-55:          

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

Мета: сформувати первинні знання про оболонки Землі, створити уявлення про внутрішню будову Землі; розвивати вміння працювати зі схемами атласу, підручника; виявляти на основі схем відмінності між океанічною і материковою земною корою; вчити давати характеристики внутрішнім шарам Землі, використовуючи додаткову літературу; робити висновки; з’ясувати, яку частину географічної оболонки називають літосферою.

      Учені, вивчаючи нашу планету, дійшли висновку, що вона складається з кількох сфер - земних оболонок. Гідросфера — водна оболонка. Її утворюють води океанів, морів, річок, озер, боліт, водяна пара. Атмосфера - повітряна оболонка. Повітрям дихають усі живі організми. Літосфера - тверда оболонка Землі. Біосфера — оболонка живих організмів.

 

      З давніх-давен люди цікавилися, з чого складається внутрішня частина Землі. У стародавні часи вони пов’язували різні явища, що відбуваються в надрах, виверження вулканів, землетруси - з дією надприродних сил. Не могли пояснити ці природні явища вчені середньовіччя та мандрівники епохи Великих географічних відкриттів, хоча в ці часи з’являються описи скарбів Землі, змін, що відбуваються на її поверхні. Зазирнути в глиб планети допомогли дослідження, проведені багатьма вченими XVIII-XX ст. У цей час навіть літератори присвячують свої твори таємницям будови Землі. Так, французький письменник Жуль Верн у романі «Подорож до центра Землі» разом зі своїми героями відправляє читача в надра Землі через кратер вулкана і розповідає про її будову.

      Вивчення нового матеріалу

      У наш час вивчення внутрішньої будови Землі продовжується: за допомогою різних приладів фіксують і вимірюють коливання земної кори під час землетрусів, вивержень вулканів і штучних вибухів. Якби Земля була однорідним тілом, то коливання розповсюджувалися б прямолінійно і з однаковою швидкістю. Однак коливання земної кори, напрям поширення хвиль та їх швидкість дозволяють ученим дійти висновку, що Земля складається з різних за складом шарів.

      Це цікаво

✵ Найглибша на планеті свердловина пробурена в Росії на Кольському півострові. Її глибина перевищує 12 км.

✵ Кольську свердловину закладено в 1962 р.

✵ Свердловини, подібні до Кольської, закладено також на території України біля села Новоіванівка Криворізького району Дніпропетровської області.

✵ На глибині 12 тис. м виявлено понад 20 видів скам’янілих мікроорганізмів.

✵ Під час буріння видобули ґрунт, подібний до місячного.

    Сьогодні встановлено, що наша планета складається з трьох внутрішніх геосфер: ядра, мантії, земної кори.

 

✵ Земна кора - верхній твердий шар; завтовшки в горах до 70 км, на рівнинах — 40 км, під океанами — 5-10 км становить менше 1 % маси планети, середня густина речовини значно менша, ніж інших оболонок, складена сполуками кремнію, алюмінію та ін. Спостереження показують, що з глибиною в земній корі відбувається підвищення температури (у середньому на 1° через кожні 33 м). На межі з мантією температура сягає 600-800 °С.

✵  Мантія - її потужність 2 900 км; найбільша за об’ємом внутрішня оболонка планети, займає понад 4/5 об’єму Землі; вважають, що вона тверда і водночас розпечена. Температура 1300°-3500°, серед хімічних елементів у складі мантії переважають кремній, залізо, магній, кисень.)

      Верхня частина мантії в’язка. Її називають астеносферою. Вона порівняно м’яка і пластична. Між мантією й земною корою залягає поверхня Мохоровичича (розташована на глибинах 5-75 км від земної поверхні). Уся земна кора і частина мантії, розташована вище від астеносфери, становить літосферу. Товщина літосфери під океанами близько 50 км, під материками — до 200 км.

       Земна кора + астеносфера = літосфера.

 

✵ Ядро — внутрішня частина Землі. Вона складається з речовин, що мають властивості металів. Температура в ядрі досягає 4000-5000 °С. Внутрішнє ядро, ймовірно, має твердий стан речовини, зумовлений величезним тиском. Зовнішнє ядро, ймовірно, має речовину в розплавленому рідкому стані.

    У результаті вивчення внутрішньої будови Землі встановлено, що ядро і мантія утворилися з космічної речовини. На них припадає майже 95 % загального об’єму земної кулі. Земна кора виникла пізніше, ніж її глибинні шари, в результаті тривалої роботи внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Її об’єм складає лише 5 % загального об’єму планети.

     Верхній шар земної кори складається з пухких осадових відкладів, тому він називається осадовим. Під осадовим шаром розміщені кристалічні гірські породи - гранітний шар. Нижче розташований ще один шар - базальтовий.

     Поверхня земної кулі, що створює континенти і ложе океанів, різниться. У ложі океанів гранітний шар практично відсутній, а осадовий менш потужний.

     Закріплення нових знань, умінь, навичок

✵ Що таке літосфера?

✵ З яких шарів складається земна кора?

✵ Які типи земної кори ви знаєте?

✵ Чим відрізняється материковий шар земної кори від океанічного?

    Задача. Яка температура гірських порід на глибині 1000 м, якщо на поверхні вона становить +10 °С.

    Домашнє завдання

- Опрацюйте § 18.

- Переглянути урок: 

 

10.11.2021

Підсумковий урок за розділами «Вступ», «Розвиток географічних знань про Землю», «Земля на плані та карті»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   з 12-45 до 14-00 (час виконання роботи обмежено до 40 хв.), потім доступ буде закрито!!!

 

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

       Код доступу 3897313

Відповіді на питання тематичної роботи

1.   Який вчений дав назву науці географії? (Ератосфен)

2. Який народ уявляв Землю у вигляді напівсфери, яку тримають три слони,стоячи на черепасі? (індуси)

3.  Назвіть, якими географічними відкриттями відзначилися вікінги (досягли берегів Гренландії і Америки)

4.   Назвіть, хто із мореплавців здійснив ці подорожі (Христофор Колумб)

5.  Назвіть дослідників, які освоювали полярні широти (Роберт Скотт, Руаль Амундсен, Роберт Пірі)

6.    Що вивчає фізична географія? (природня умови)

7.    Вкажіть основні сторони горизонту (північ, південь, захід, схід)

8.  Що таке азимут? (кут між напрямком на північ і напрямком на якийсь предмет на місцевості)

9.    Який азимут відповідає напрямку на схід? (90°)

10. Ступінь зменшення довжини ліній на карті (плані, глобусі) порівняно з їх дійсними розмірами на земній поверхні це (масштаб)

11. Уявна лінія, що проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на Північну і Південну півкулі (екватор)

12. Позначення масштабу у вигляді 1:1000000 (числовий масштаб)

13. Яким умовним знаком на плані місцевості позначається чагарники? (2)

 

14. Паралелі показують напрям (захід- схід)

15. Меридіани показують напрям (північ- південь)

16. Чи можна провести меридіан через будь- яку точку земної поверхні? (так)

17. Відстань у градусах від екватора до точки, координати якої потрібно визначити, називається (географічна широта)

18. Відстань у градусах від початкового меридіана до точки, координати якої потрібно визначити, називається (географічна довгота)

19. Географічна довгота буває (виберіть декілька відповідей) – західною, східною.

20. Який материк повністю розташований в південній півкулі? (Австралія) 

 

05.11.2021

Практична робота № 2. Визначення географічних координат за географічною картою

Посилання на онлайн-урок 6 клас   05.11.2021 о 8-00:

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

Посилання на онлайн-урок 6 клас (індивідуальна форма навчання)  05.11.2021 о 10-55:          

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

Мета: сформувати й удосконалити практичні вміння визначати географічні координати точок на географічних картах, поглибити і закріпити практичні вміння працювати з картою, як із джерелом географічних знань, сформувати уявлення про просторове розташування окремих географічних об'єктів на земній поверхні, навчитися вирішувати завдання з використанням координат.

Домашнє завдання  

1. Повторити §§ 1-17, підготуватися до тематичної роботи.

2.Завершити практичну роботу № 2 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 09.11.2021).  

          03.11.2021

Тема «Поняття про географічні координати. Правила відліку географічної широти і географічної довготи. Географічні координати свого населеного пункту»

Посилання на онлайн-урок 03.11.2021 о 12-45:                        

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

 

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 17,  повторити § 16.

2. Підготуватися до виконання практичної роботи № 2.

3. Виконати завдання № 3 та 8 (підручник с.68) , сфотографувати та надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 05.11.2021).  

 4. Переглянути відео-урок:

 

 

 

29.10.2021

Практична робота № 1. Розв'язування задач  з використанням різних видів масштабу, визначення відстаней, напрямків та абсолютних, відносних висот на топографічному плані

Посилання на онлайн-урок 29.10.2021 о 8-00:                        

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

Домашнє завдання  

1. Повторити §§ 15, 16.

2. Завершити практичну роботу № 1 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 02.11.2021.  

        

27.10.2021

Тема «Градусна сітка на глобусі й географічній карті»

Посилання на онлайн-урок 27.10.2021 о 12-45:                        

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 16.

2. Переглянути урок за посиланням:  

https://www.youtube.com/watch?v=NYpSaA-Msl4

3. Підготуватися до практичної роботи № 1. 

 

15.10.2021

Тема «Класифікація карт. Географічні атласи. Практичне значення карт»

Мета: розширити знання про карти як найважливіші джерела географічної просторової інформації, удосконалити знання про головні відмінності карт від планів, навчитися самостійно давати визначення; сформувати уявлення  про науку картографію,  з'ясувати практичне значення карт у різних сферах життєдіяльності людини, ознайомитися з класифікацією карт за різними ознаками.

Опорні та базові поняття:  карта, масштаб, картографічна генералізація, картографічні спотворення, класифікація, картографічні умовні знаки, легенда карти, лінійні умовні знаки, спосіб якісного фону, атлас.

Карта – узагальнене, зменшене в масштабі, побудоване за математичними законами на площині, виконане в умовних знаках зображення земної поверхні.

Особливості географічної карти:

1) Зменшене зображення земної поверхні.

2)Місцевість відображена умовними знаками. Здебільшого позамасштабними. Можна відобразити те, чого на місцевості не видно, наприклад, родовища корисних копалин.

3) Можуть відображувати великі ділянки Землі й навіть усю її, тому їх складають за допомогою  різним математичних способів, що дозволяють частково врахувати кривизну Землі. Немає карт без спотворень.

4) Зображують не всі елементи місцевості, зміст карт відбирають і узагальнюють – генералізують - відповідно до призначення та масштабу карти.

            Елементи карти 

Карти різного призначення та змісту можуть мати різний вигляд. Але в цілому всі типи карт складаються з певного набору основних  елементів (складових):

Основні елементи карти
математична основа	картографічне зображення	допоміжне оснащення карти та довідкові дані
картографічна проекція; масштаб; рамка карти; градусна сітка	Рисунок карти — основний елемент будь-якої карти, що за допомогою графічних засобів, пояснювальних підписів та інших способів розкриває її зміст	легенда карти; вихідні дані карти (інформація щодо назви установи, автора, адреси, дати тощо)

 

    Класифікація карт

    Значна кількість створених карт потребує їхнього розділення на групи за певними ознаками (класифікації).

     За масштабом:

ü великомасштабні (від 1 : 10 000 до 1: 200 000)-топографічні (для вимірювань, розрахунків);

ü середньомасштабні (від 1: 200 000 до 1 : 1000 000) – оглядово-топографічні;

ü дрібномасштабні (1 : 1000 000 і менше) – оглядові (як наочне уявлення).

       

         За змістом:

ü загальногеографічні ( з однаковою детальністю відображають усі географічні об’єкти);

ü тематичні (відображають окремі природні чи суспільні об’єкти, явища, процеси).

За охопленням території (світові, регіональні).

За призначенням: науково-довідкові, навчальні, військові, навігаційні тощо.

 

     Електронні карти – це комп'ютерні версії паперових карт з можливістю керувати ними.

     Переваги: можливість швидко знаходити об’єкт, вносити оновлену інформацію, великий обсяг даних, спрощують процес співставлення даних, можна легко змінювати масштабування тощо.

      Недоліки: користування тільки за наявності відповідної комп'ютерної техніки з програмним забезпеченням.

 

    Умовні знаки

    Існує багато різновидів умовних знаків і вони мають свої закони створення. На картах їх рисують за строго визначеними правилами. Наприклад, значки родовищ корисних копалин хоча і не виражені в масштабі (вони позамасштабні) мають певну точку, що чітко  відповідає реальному положенню родовища. Приблизне розташування такого значка може означати на дрібномасштабній карті помилку в кілька десятків кілометрів.

    Лінійні знаки – позначають об'єкти, які мають лінійну протяжність (кордони, річки, шляхи).

   Спосіб якісного фону – позначення кольорами об'єктів чи явищ з однаковими властивостями чи ознаками.

  Спосіб ізоліній – лінії, які з'єднують однакові показники, наприклад температури.

     Лінії руху – стрілки, які показують напрямок руху, наприклад течій.

Детальніше з різними видами знаків ми будемо знайомитися під час вивчення об'єктів чи процесів, позначених умовними знаками.

Умовні знаки до карти чи до атласу з підписами їхніх значень утворюють легенду.

                   

Атлас – це систематизована збірка карт, пояснювальних матеріалів, які відповідають певній темі чи задачі.

 

Закріплення вивченого матеріалу

   Дайте відповідь на питання в робочому зошиті (зробіть фотографію і відправте  на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 20.10.2021).

1. Карта масштабу 1 : 5000 000:  

   а) великомасштабна;

   б) середньомасштабна;

   в) дрібномасштабна.

2. Визначте відповідні пари:

   1. середньомасштабна карта                        А. 1 : 500

   2. дрібномасштабна карта                            Б. 1 : 100 000

   3. великомасштабна карта                            В. 1 : 500 000

   4. план місцевості                                          Г. 1 : 2000 000

3. Карта півкуль у вашому атласі можна класифікувати як:

   1. великомасштабну, навчальну;

   2. дрібномасштабну, туристську;

   3. топографічну, навчальну;

   4. дрібномасштабну, загальногеографічну.

   Домашнє завдання

ü Опрацюйте § 14,15.

ü Вивчити умовні знаки топографічної карти.