26.05.2025
Підсумкова робота із тем «Біосфера», «Природні комплекси», «Антропосфера»
Виконати підсумкову роботу
Робота виконується до 21-00 26.05.2025 (час виконання роботи 20 хвилин), потім доступ буде закрито!!!
Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/
Код доступу: 1411653
23.05.2025
Тема «Вплив людської діяльності на природу»
Мета: узагальнити і систематизувати знання про проблеми взаємодії людини і природи, ознайомитися із особливостями використання людиною природних ресурсів, з екологічними проблемами сучасності і закономірностями взаємодії людини і довкілля.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 55.
https://www.youtube.com/watch?v=d2aSSmxkKMI
19.05.2025
Тема «Держави світу. Найбільші за площею і чисельністю населення держави світу та держави-сусіди України на політичній карті світу»
Мета: сформувати уявлення про державний поділ земної поверхні, навчитися користуватися політичною картою світу, ознайомитися з державами, які є найбільшими в світі за площею та населенням, сформувати образне уявлення про місце розташування України на політичній карті світу.
Домашнє завдання
1.Опрацювати § 54.
2. Переглянути відеоурок: https://www.youtube.com/watch?v=hPNl3Xs1oXo
16.05.2025
Тема «Людські раси. Дослідження М.М. Миклухо-Маклая»
Мета: дати поняття про людські раси, розглянути ознаки, за якими розрізняють людей різних рас.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 53.
https://www.youtube.com/watch?v=QToP_DB9lP0&t=36s
12.05.2025
Тема «Антропосфера-географічний та соціальний простір життя і діяльності людини. Кількість і розміщення населення на Землі»
Мета: сформувати знання про кількість і густоту населення Землі, сформувати вміння визначати на карті густоту населення.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 52.
https://www.youtube.com/watch?v=p8W363nESLU
09.05.2025
Практична робота № 15 «Характеристика природних комплексів України (зона мішаних лісів, лісостеп) за алгоритмом»
Мета: закріпити поняття «природний комплекс» і «природний компонент», навчитися виявляти взаємозв'язки між компонентами конкретного природного комплексу.
Домашнє завдання
1.Завершити практичну роботу № 15 та надіслати на електронну пошту:
05.05.2025
Тема «Зональні природні комплекси»
Мета: удосконалити уяву про ПК, сформувати знання про природні зони й висотну поясність, фактори їх утворення, закономірності поширення «ПТК».
Домашнє завдання
1. Опрацювати презентацію.
2. Переглянути відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=pmv5p-qtrVE
02.05.2025
Практична робота № 14 «Аналіз схем кругообігу води, кисню, карбону в природі»
Домашнє завдання
1. Повторити § 49, 51 (підготуватися до с/р).
2.Завершити практичну роботу № 14 та надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 05.05.2025
28.04.2025
Тема «Географічна оболонка-найбільший природний комплекс Землі, її межі та властивості»
Мета: удосконалити, узагальнити та систематизувати знання про взаємоз'язок природних компонентів на прикладі вивчення природно-територіальних комплексів, сформувати поняття «ПТК», «ландшафт», географічна оболонка.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 51.
2. Переглянути відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=m_-cSnLCHU8
25.04.2025
Тема «Природні комплекси як наслідок взаємозв'язків між компонентами природи та їх види»
Мета: удосконалити уяву про ПК, сформувати знання про природні зони й висотну поясність, фактори їх утворення, закономірності поширення «ПТК».
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 50, повторити § 49.
https://www.youtube.com/watch?v=luOt6-ZzEIM
21.04.2025
Тема «Земельні ресурси. Людина і біосфера»
Земельні ресурси - це сільськогосподарські землі та інші земельні ділянки, які використовують або можуть використати в різних галузях діяльності людини. До земельних ресурсів належать усі землі суходолу, в тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) (англ. Food and Agriculture Organization, FAO) повідомляє, що із загальної площі суходолу 149 млн кв. км земельний фонд (без Антарктиди та Гренландії) становить 133,9 млн кв. км, або 26,3% загальної площі земної кулі. На сьогодні практично всі найкращі землі на планеті розорані. Придатні для сільського використання вільні землі зазвичай низькородючі, вимагають значних витрат на їх окультурення та меліорацію. Але в різних регіонах ситуація суттєво відрізняється. За даними ФАО, у світі 55 країн мають недостатні земельні ресурси, щоб прогодувати населення: в Африці та Азії їх по 22; у Центральній Америці — 11. Рівень освоєння земель також різний. У Європі освоєно близько 94% земель, в Азії — 92%. У Південній Америці та Африці рівень освоєння земель менший за 50%.
Заходи з метою збереження ґрунтів
Для захисту ґрунтів від водної ерозії схили розорюють лише поперек, а не вздовж, а на дуже стрімких висаджують багаторічні насадження. У місцях посиленої вітрової ерозії вздовж доріг садять ґрунтозахисні лісосмуги. Для покращення якостей ґрунтів у них вносять органічні та мінеральні добрива, дотримуючись науково обґрунтованих норм. В умовах посушливого клімату ґрунти зрошують, надмірно вологого – осушують. Для запобігання швидкому виснаженню ґрунтів застосовуюсь сівозміни.
Домашнє завдання
· Опрацювати конспект уроку та презентацію.
18.04.2025
Тема «Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів»
Мета: поглибити знання про ґрунти, фактори їх утворення, закономірності поширення, сформувати систему знань про основні ґрунтоутворювальні фактори на різних територіях та сформовані типи ґрунтів.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 49 с.236-238.
2. Дайте відповідь на питання №5 с.239 підручника (відповідь надіслати на електронну пошту до 21.04.2025)
3. Переглянути відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=7WvH5_KmAsI&t=4s
14.04.2025
Тема «Біологічні ресурси та закономірності їх поширення»
Мета: з'ясувати причини різноманітності й нерівномірності поширення живих організмів на земній поверхні.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 48 с.234-235.
2. Переглянути відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=6mQ8DpUlA5k&t=13s
11.04.2025
Практична робота № 13 «Складання ланцюга живлення для лісу/степу/на лузі/ у водоймі своєї місцевості»
Домашнє завдання
• Повторити § 48.
• Виконати практичну роботу № 13 та надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 14.04.2025
07.04.2025
Тема «Складові біосфери, взаємозв’язки між оболонками Землі»
Мета: сформувати загальне уявлення про біосферу, її межі, складові, відмінності від інших оболонок Землі, з'ясувати причини різноманітності й нерівномірності поширення живих організмів на земній поверхні.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 48.
2.Запропонуйте п'ять заходів збереження багатств біосфери (відповідь надіслати на електронну пошту до 11.04.2025).
3. Переглянути відео-урок:
https://www.youtube.com/watch?v=VpxsRl6SAUs&t=2s
04.04.2025
Підсумкова робота з теми «Гідросфера»
Виконати роботу
Робота виконується до 21-00 08.04.2025 (час виконання 30 хв.), потім доступ буде закрито!!!
Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/
31.03.2025
Тема «Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні і мінеральні води»
Мета: поглибити систему знань учнів про гідросферу, сформувати поняття «підземні води», «термальні води», «мінеральні води», уявлення про особливості їх утворення й значення, навчитися розрізняти артезіанські та ґрунтові джерела питної води.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 47, повторити §§36-46 (підготуватися до підсумкової роботи).
21.03.2025
Тема «Льодовики. Багаторічна мерзлота»
Мета: поглибити систему знань про гідросферу, про поверхневі води планети сформувати поняття «льодовик», «снігова лінія», «багаторічна мерзлота», ознайомити з причинами утворення льодовиків та багаторічної мерзлоти, показати їхню роль у природі та господарській діяльності людини.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 46.
17.03.2025
Тема «Болота, особливості їх утворення та поширення. Штучні водойми»
Мета: сформувати знання про особливості утворення, поширення й значення боліт, проаналізувати особливості створення й значення штучних водойм, з'ясувати позитивні й негативні наслідки такого значного перетворення природи.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 45.
14.03.2025
Тема «Озера, їхня різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі. Практична робота № 10 (продовження)»
Мета: поглибити систему знань про гідросферу, про поверхневі води планети сформувати поняття «озеро», виявити особливості в їхньому утворенні, розкрити особливості озерних улоговин, удосконалити навички роботи з контурною картою.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 44.
2. Виконати практичну роботу № 10: завдання № 2 (підпункт 2), висновок та надіслати на електронну пошту:
falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 17.03.2025
https://www.youtube.com/watch?v=kBPVs3VKOXs&t=17s
10.03.2025
Тема «Живлення та режим річок»
Мета: сформувати знання про живлення та режим річок, продовжити формувати навички роботи з тематичними картами.
Ми знаємо, що річка - це водний потік. Але як він поповнюється водою? Річки живляться дощовою водою, талими водами снігу і льоду, підземними водами. Але частіше за все річки мають змішане живлення з переважанням одного з джерел.
Кількість води в річці змінюється за сезонами.
Зміна рівня води в річці протягом року називається режимом річки. Найвищий рівень води в річці, який наступає щороку в певний час, називається повінню. Великі дощі можуть спричинити короткочасні підняття рівня - паводки. Найнижчий рівень води в річці називається меженню.
Узимку на річках, що протікають на території, де відбувається зміна холодної (морозної) і теплої пір року, спостерігається льодостав - період нерухомого крижаного покриву на річці.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 43.
07.03.2025
Тема «Води суходолу. Річка: річкова система, басейни річки, річкова долина»
Мета: поглибити систему знань про гідросферу, вивчаючи води суходолу як частини світового кругообігу води в природі, опрацювати нові терміни і поняття про річку та її частини, елементи річкової системи, річкову долину, вдосконалити вміння працювати із загальногеографічними картами.
Річка - це постійний природний потік води, що тече заглибиною, яку називають річищем.
Кожна з річок має початок, який називається витоком. Одна річка витікає з болота, друга починається з джерела, третя зароджується на схилах гір, четверта бере свій початок з озера. Тече річка багато кілометрів і десь упадає або в море, або в озеро, або в іншу річку.
Місце, де річка впадає в море, озеро або в іншу річку, називається гирло. Деякі гірські породи річка розмиває швидко, інші руйнуються протягом тисячоліть, тому русло формується дуже повільно. Русло річки знаходиться в зниженні, яке називається річковою долиною. Долини рівнинних річок широкі, звивисті. Гірські річки мають глибокі вузькі долини.
Частина річкової долини, що заливається водою в період повені, називається заплавою.
Корінний берег річки має форму сходинок, які називаються терасами. Тераси колись були заплавами, але річка постійно поглиблювала своє русло, тому зараз тераси вже не затоплюються водою під час розливу.
Кожна річка має притоки. Вони поділяються на праві і ліві. Ліва та праві притоки річки визначають за напрямом течії головної річки.
У місцях, де випадають рясні опади, приток багато. Там, де опади випадають дуже рідко, приток мало, а іноді і взагалі немає. Так, річка Ніл, перетинаючи пустелю Сахару з півдня на північ, приток майже не має. У той же час річка Конґо, що протікає територією з вологим кліматом, має багато приток.
Річка з усіма притоками називається річковою системою.
Площа суходолу, з якої вся вода стікає в одну річку, називається річковим басейном.
Річкові басейни один від одного відокремлюються підвищеннями, іноді горами.
Межа між басейнами річок називається вододілом.
Напрям і швидкість течії річки залежать від рельєфу поверхні, якою тече річка. Рівнинні річки течуть спокійно, гірські набагато швидше, ніж рівнинні. Дно в рівнинних річок складене в основному м’якими породами, які легко розмиваються течією, однак у деяких місцях трапляються тверді породи, які розмиваються повільніше.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 42.
2.Виконати практичну роботу № 11: завдання № 3 (Амазонка), зробити висновок та надіслати на електронну пошту:
falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 10.03.2025
3.Переглянути відеоурок: https://www.youtube.com/watch?v=B-vuOh3Pm4Q
03.03.2025
Тема «Ресурси Світового океану»
Мета: пояснювати значення океану для природи та в житті людини, використання його багатств в господарській діяльності людини, вдосконали.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 41.
28.02.2025
Тема «Життя в океанах і морях. Багатства вод Світового океану»
Мета: сформувати поняття «планктон», «нектон», «бентос», пояснювати значення океану для природи та в житті людини, використання його багатств в господарській діяльності людини, вдосконали вміння працювати із загальногеографічними картами.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 41 ло с.202 (корисні копалини дна Світового океану).
24.02.2025
Тема «Рухи води в Світовому океані»
Мета: сформувати знання про види рухів води в Світовому океані, закономірності їхнього виникнення та особливості розподілу на земній кулі, сформувати уявлення про наслідки руху води в океані, вдосконалювати вміння працювати з картами атласу, аналізувати інформацію.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 40.
2. Виконати практичну роботу № 11: завдання № 2 (Середземне море) та надіслати на електронну пошту:
falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 28.02.2025
21.02.2025
Тема «Властивості вод Світового океану. Практична робота № 11 (початок)»
Мета: сформувати знання про властивості вод Світового океану, вдосконалювати вміння працювати з картами атласу, аналізувати інформацію.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 39.
2. Виконати практичну роботу № 11: завдання № 1 (Атлантичний океан) та надіслати на електронну пошту:
falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 24.02.2025
3. Переглянути відео-урок:
https://www.youtube.com/watch?v=KTajSkH51j4
17.02.2025
Тема «Суходіл в океані. Практична робота № 10 (продовження)»
Мета: сформувати знання про типи островів, вдосконалювати вміння працювати з картами атласу, аналізувати інформацію.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 38.
14.02.2025
Тема «Світовий океан та його частини. Практична робота № 10»
Мета: сформувати знання про поняття «гідросфера», дати загальну характеристику складових Світового океану, вдосконалювати вміння працювати з картами атласу, аналізувати інформацію.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 37.
10.02.2025
Тема «Склад гідросфери»
Мета: удосконалити знання про воду на Землі, її кругообіг, сформувати поняття «гідросфера».
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 36.
2. Виконати завдання № 4 с.179 підручника та надіслати на електронну пошту:
falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 14.02.2025.
07.02.2025
Підсумкова робота з теми «Атмосфера»
Виконати роботу
Робота виконується до 21-00 10.02.2025 (час виконання 25 хв.), потім доступ буде закрито!!!
Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/ Код доступу 3329030
03.02.2025
Тема «Вплив людини на атмосферу»
Мета: узагальнити та скоригувати знання із теми «Атмосфера», ознайомитися з імовірними шляхами зміни клімату та наслідками таких змін.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 35 с.171-173.
2.Підготуватися до підсумкової роботи з теми «Атмосфера» (повторити §§ 26-34).
3.Переглянути відеоурок:
31.01.2025
Тема «Погода, її елементи. Клімат, основні кліматичні показники. Практична робота № 9»
Мета: сформувати основні поняття про погоду, її типи, узагальнити знання про атмосферні явища, розглянути взаємозв'язок між елементами і явищами погоди, поглибити навички вести спостереження за погодою, сформувати уявлення про організацію метеорологічної служби у світі та значення її роботи, сформувати поняття «клімат», «кліматотвірний чинник», сформувати уявлення про особливості формування клімату під впливом різних чинників.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 35
2.Виконати практичну роботу № 9 та надіслати на електронну пошту:
falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 03.02.2025.
4.Переглянути відеоурок:
27.01.2025
Тема «Атмосферні опади. Карта розподілу опадів. Практична робота № 8 (продовження)»
Мета: сформувати поняття про види опадів, з'ясувати причини їх утворення, закономірності розподілу на Землі, встановити взаємозв'язки між температурою повітря, його вологістю та опадами.
Домашнє завдання
• Опрацювати § 34.
• Виконати практичну роботу № 8 (частина ІІІ): завдання № 8, зробити висновок та надіслати на електронну пошту:
falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 31.01.2025.
24.01.2025
Тема «Хмари. Форми хмар, хмарність. Опади. Карта розподілу опадів. Практична робота № 8 (ІІІ частина)»
Мета: сформувати уявлення про формування хмар, поняття про види хмар, з'ясувати причини їх утворення.
• Опрацювати § 33.
• Виконати практичну роботу № 8 (частина ІІІ): завдання № 6, 7, та надіслати на електронну пошту:
falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 27.01.2025.
20.01.2025
Тема «Вологість повітря та її зміни»
Мета: сформувати поняття «вологість повітря», «абсолютна вологість», «відносна вологість, встановити взаємозв'язки між температурою повітря, його вологістю та опадами.
Домашнє завдання
• Опрацювати § 32.
• Переглянути відео-урок:
17.01.2025
Тема «Постійні та періодичні вітри»
Мета: дати поняття про види вітрів, удосконалити вміння спостерігати за вітром та аналізувати результати спостережень.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 31.
2. Дати відповідь на питання № 5 с. 156 підручника та надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 20.01.2024.
13.01.2025
Тема «Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість вітру, їх визначення сучасними приладами. Практична робота № 8 (продовження)»
Мета: сформувати поняття «вітер» та з'ясувати особливості його утворення, дати поняття про види вітрів, удосконалити вміння спостерігати за вітром та аналізувати результати спостережень
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 30.
2.Виконати ІІ частину практичної роботи № 8 та надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 17.01.2025.
3. Переглянути відео-урок:
27.12.2024
Тема «Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни в тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску»
Мета: продовжити формування уявлень про властивості атмосфери на основі вивчення атмосферного тиску, пояснювати причини виникнення тиску, його зміни з висотою і в просторі.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 29.
2. Виконати завдання № 3, 4 с.146 підручника та надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 13.01.2024.
3. Переглянути відео-урок:
23.12.2024
Тема «Розподіл тепла по поверхні Землі»
Мета: сформувати знання про атмосферу, сформувати уявлення про значення підстильної поверхні для нагрівання повітря.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 28.
2. Підготувати повідомлення про температурні рекорди на Землі і надіслати на електронну пошту до 27.12.2024.
3. Переглянути відео-урок:
20.12.2024
Тема «Температура повітря. Добовий і річний хід температури повітря, причини їхнього коливання. Практичне значення вимірювання температури повітря. Розподіл тепла по поверхня Землі. Практична робота № 8 (початок)»
Мета: сформувати знання про атмосферу, пояснювати причини зміни температури повітря з висотою і в часі, сформувати уявлення про значення підстилаючої поверхні для нагрівання повітря.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 27.
2.Виконати практичну роботу № 8 (початок): частина № 1 «Температура повітря» та надіслати на електронну пошту:
falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 23.12.2024.
3. Переглянути відео-урок:
16.12.2024
Тема «Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері»
Мета: удосконалити знання про повітря, сформувати поняття «атмосфера», з'ясувати особливості будови атмосфери та основні її функції, підкреслити значення атмосфери для життя на Землі.
Домашнє завдання
• Опрацювати § 26.
• Виконати завдання № 6 на с. 133 підручника та надіслати на електронну пошту до 20.12.2024.
• Переглянути відео-урок:
13.12.2024
Комплексна підсумкова робота з теми «Літосфера – кам’яний панцир планети»
Виконати роботу
Робота виконується до 21-00 16.12.2024 (час виконання 10 хв.), потім доступ буде закрито!!!
Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/
09.12.2024
Тема «Рельєф дна океану. Середино-океанічні хребти-найвищі і найдовші гори Світового океану. Унікальні форми рельєфу земної кулі, їхня охорона»
Мета: сформувати уявлення про рельєф дна Світового океану, ознайомитися з основними формами рельєфу, їхніми особливостями та походженням, узагальнити та скоригувати знання із теми «Літосфера».
Домашнє завдання
1.Опрацювати параграфи 25.
2.Підготуватися до підсумкової роботи з теми «Літосфера» (повторити параграфи 16-24).
3. Переглянути урок за посиланням:
06.12.2024
Тема «Рельєф суходолу. Гори. Практичні роботи»
Мета: ознайомитися з основними формами рельєфу суходолу, сформувати знання про класифікацію рівнин, вдосконалити вміння характеризувати певні форми рельєфу.
Домашнє завдання
1. Опрацювати параграфи 24.
2. Виконати завдання № 4, зробити висновок (практична робота № 3); завдання № 2, 3, зробити висновок (практична робота № 5); завдання № 2, 4, зробити висновок (практична робота № 6) сфотографувати та надіслати до 09.12.2024 на електронну пошту falko.svetlana.viktorivna@gmail.com
02.12.2024
Тема «Рельєф суходолу. Формування рівнин, їх різноманітність. Практична робота № 3 «Позначення на контурній карті меж літосферних плит, сейсмічних поясів, окремих вулканів, гір і рівнин (продовження). Практична робота № 5 «Опис гір, рівнин за фізичною картою (початок)». Практична робота № 6 «Групування форм поверхні на фізичній карті (України, материка, світу) за висотою (початок)»
Мета: ознайомитися з основними формами рельєфу суходолу, сформувати знання про класифікацію рівнин, вдосконалити вміння характеризувати певні форми рельєфу.
Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф 23.
2. Виконати завдання № 3 (практична робота № 3); завдання № 1, 4 (практична робота № 5); завдання № 1, 3, 5 (практична робота № 6) сфотографувати та надіслати до 06.12.2024 на електронну пошту falko.svetlana.viktorivna@gmail.com
3. Переглянути відео-урок:
29.11.2024
Тема «Мінерали, гірські породи. Корисні копалини та їх значення у житті та діяльності людини»
Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф 22.
2. Переглянути урок за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=MVVSBgWNdng
25.11.2024
Тема «Робота льодовиків та вітру. Вивітрювання»
Мета: поглибити знання про літосферу завдяки вивченню процесів зовнішніх сил Землі; сформувати уявлення про роботу зовнішніх процесів, їхні причини та наслідки, показати взаємозв'язки між дією зовнішніх сил та формами рельєфу.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати параграф 21.
2. Навчальний проєкт «Унікальні форми рельєфу на планеті»- підготувати повідомлення до 29.11.2024 і надіслати на електронну пошту.
3. Переглянути відео-урок:
22.11.2024
Тема «Зовнішні процеси, які зумовлюють зміну земної кори. Робота текучих і підземних вод»
Мета: поглибити знання про літосферу завдяки вивченню процесів зовнішніх сил Землі; сформувати уявлення про роботу зовнішніх процесів, їхні причини та наслідки, показати взаємозв'язки між дією зовнішніх сил та формами рельєфу.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати параграф 20.
2. Переглянути відео-урок: Робота текучих вод
18.11.2024
Тема «Вулканізм, гейзери. Сейсмічні пояси світу»
Мета: сформувати поняття «вулканізм», «вулкани», «гейзери», пояснити причини виверження вулканів та утворення гарячих джерел і гейзерів, ознайомитися з районами їх поширення.
Основні поняття і терміни: вулканізм, вулкан, магма, лава, жерло, кратер, вулканічні бомби, вулканічний попіл, діючі і згаслі вулкани, гарячі джерела, гейзер, грязьовий вулкан.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати параграф 19.
2. Виконати практичну роботу № 3 (початок) завдання № 3.
3. Дослідження. : Чому люди живуть на схилах вулканів попри небезпеку їхнього виверження? (відповідь надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 22.11.2024.
4. Переглянути відео-урок: Вулканізм
15.11.2024
Тема «ЗЕМЛЕТРУСИ»
Мета: поглибити та систематизувати знання про внутрішні процеси Землі; сформувати знання про землетруси та райони їхнього поширення; розвивати вміння працювати з картами та схемами атласу, визначати райони їхньої найбільшої інтенсивності; розвивати вміння розпізнавати передвісників землетрусів, діяти під час землетрусів; виховувати відповідальність за своє життя, пізнавальний інтерес до професії сейсмолога.
Час від часу в засобах масової інформації з’являються повідомлення про землетруси, які відбуваються в різних куточках нашої планети. Серед усіх стихійних лих, за даними ЮНЕСКО, землетруси займають перше місце у світі за заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих.
Ви вже знаєте, що причини виникнення землетрусів пов’язані з рухами літосферних плит. Водночас, рухи літосферних плит відбуваються постійно, повільно. Та іноді внутрішні сили Землі виявляють свою силу в раптових катастрофічних руйнуваннях. Глибокі тріщини розколюють земну поверхню. Унаслідок підземних поштовхів руйнуються будинки в містах і селах, під уламками яких гинуть тисячі людей. І все це відбувається за лічені секунди. Саме такі явища називають землетрусами і вони є розривними рухами літосфери.
Де і чому вони трапляються? Чи можна передбачити та спрогнозувати землетруси? Чи трапляються землетруси в України? Як поводитися під час землетрусу?
1. Причини землетрусів
Землетруси — це раптові підземні поштовхи і струси земної поверхні, що виникають у результаті розривів та зсувів земної кори.
Пошук відповіді на питання: які причини землетрусів?
Причинами землетрусів є раптові розриви та зміщення пластів у глибинах земної кори і навіть у верхніх шарах мантії, які передаються на значні відстані і викликають струси земної кори.
Енергія, що звільнюється внаслідок цих зміщень, дорівнює за потужністю вибуху кількох десятків ядерних бомб. Вона поширюється сейсмічними (від грецького слова «сейсмос» — землетрус) хвилями від вогнища землетрусу (гіпоцентру) до поверхні Землі як хвиля від кинутого у воду каменю.
Місце на поверхні Землі, що міститься над осередком, називають епіцентром землетрусу. Руйнування тут найбільші. Чим далі від нього, тим сила землетрусу слабшає.
Висновок 1. Землетруси спричинені внутрішніми силами Землі, які рухають літосферні плити та спричиняють їхні раптові зміщення.
2. Райони найбільшого поширення землетрусів
Найчастіше землетруси трапляються на межі літосферних плит, у зонах розломів. Райони їхнього поширення — сейсмічні області — розміщені по земній кулі нерівномірно. Найчастіше ці природні явища спостерігаються в Альпійсько-Гімалайському (53 % землетрусів) і Тихоокеанському (39 %) сейсмічних поясах.
Висновок 2. Більшість землетрусів відбуваються в межах рухливих ділянок земної кори.
3. Вимірювання сили землетрусів та їхнього прогнозування
Для оцінювання інтенсивності землетрусів користуються дванадцятибальною шкалою.
Сейсмологія — наука, що вивчає землетруси, встановлює їхні причини, зв’язок з тектонічними процесами, можливість прогнозування.
Сейсмограф — прилад для автоматичного запису коливань земної поверхні, зумовлених сейсмічними хвилями.
Передбачити наближення землетрусів дуже важко. Для вивчення цього явища природи будують сейсмічні станції, що розташовані глибоко під землею, в шахтах.
Високочутливі прилади цих станцій — сейсмографи фіксують найменші коливання земної кори.
4. Цунамі
Одним з катастрофічних наслідків землетрусів під дном океанів є велетенські хвилі заввишки до 60 м, що набігають на океанські узбережжя. Вони мають назву цунамі. У відкритому морі висота цих хвиль невелика. Найбільшої висоти цунамі досягають у вузьких бухтах. У перекладі з японської мови «цунамі» означає «хвилі в гавані».
5. Протидія землетрусам
1) Постійне спостереження за коливаннями земної кори. Кожні 30 секунд інформація від сейсмографів надходить до спеціальних центрів.
2) Спостереження за поведінкою тварин. На сьогодні вдалося виявити близько 70 видів тварин, які відчувають наближення землетрусів і виразно реагують.
3) Будівництво сейсмостійких будинків.
4) Навчання правильної поведінки під час землетрусів.
Висновок 3. Землетруси можуть мати руйнівний, катастрофічний характер. У районах, де трапляються землетруси, проживають люди. Тому важливо вести постійні спостереження за інтенсивністю підземних поштовхів, конструювати будівлі з урахуванням коливань земної кори, правильно поводитися під час землетрусів
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати параграф 18.
2. Виконати практичну роботу № 3 (початок) завдання № 1,2 та надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 18.11.2024.
3.Виконати самостійну роботу до 21-00 18.11.2024 (час виконання 12 хв.) за посиланням http://join.naurok.ua/ код доступу 4299775
4. Переглянути відео-урок:
11.11.2024
Тема «Рухи літосферних плит»
Мета: сформувати поняття «літосферні плити», «сейсмічно активні пояси», «платформи», знання про види рухів земної кори, їхній вплив на формування сучасного вигляду земної поверхні, ознайомити з основними положеннями теорії дрейфу континентів;
Утворення материків та океанів
Сучасні уявлення про будову земної кори спиралися на гіпотезу дрейфу (переміщення) материків. Її висунув у 1912 році нім. вчений Альфред Вегенер. Він припустив, що мільйони років тому на Землі існував один гігантський материк Пангея «Єдина земля». Він був оточений єдиним океаном Тетіс, що увібрав у себе всю воду. З часом суперматерик розколовся на Лавразію та Гондвану, які пізніше були розбиті тріщинами-розломами і також розпалися на окремі материкові частини. Віддаляючись (дрейфуючи), частини Пангеї стали сучасними материками, а між ними утворилися западини океанів. Проте Вегенеру невдалося пояснити, як могли рухатися материки.
Згодом вчені дійшли висновку, що літосфера не може бути суцільною як, наприклад, шкарлупа яйця. Її утворюють окремі блоки – літосферні плити завтовшки від 60 до 100 км. Вони розділені глибинними розломами, але ніби велетенська мозаїка щільно прилягають одна до одної. Плити лежать на в’язкій, пластичній поверхні астеносфери. Ковзаючи по ній, вони дуже повільно переміщуються, ніби плавають.
Отож, літосфера складається з окремих блоків – літосферних плит, що перебувають у постійному русі.
Перед нами постає питання: Які сили рухають літосферні плити?
Джерелом будь – якого руху є енергія.
- Звідки ж береться енергія, що «Примушує» рухатися літосферні плити?
- Де знаходиться джерело цієї енергії.?
Вчені вважають, що таким джерелом є внутрішнє тепло Землі, яке приводить у рух речовину мантію, що в свою чергу приводить у рух частини земної кори. Тому їх називають внутрішніми силами Землі. Внутрішні сили штовхають літосферні плити, і вони рухаються уздовж розломів. Розрізняють повільні горизонтальні та вертикальні рухи земної кори.
ГОРИЗОНТАЛЬНІ РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ
Найзначнішими рухами літосферних плит є рухи горизонтальні. Рухаючись, плити здатні зближуватися, розсуватися або зміщуватися одна відносно одної. Якщо плити зближуються, то внаслідок зіткнення їхні краї зминаються в складки і на поверхні утворюються гори. Наприклад, на стику плит Індоавстралійської і Євразійської виникли гори Гімалаї. Якщо ж стикаються материкова та океанічна плити, то океанічна занурюється під материкову. Тоді на материку так само виникають гори, а уздовж узбережжя – глибоководні западини (жолоби).
Якщо плити розсуваються, то утворюються розломи. Найбільше їх виникає на дні океанів, де земна кора тонша. Розломами розплавлена речовина мантії піднімається з надр. Вона розштовхує краї плит, виливається і застигає, заповнюючи простір між ними. Так відбувається нарощення земної кори. Місця розривів на дні океану, де утворюються нові ділянки земної кори, називають серединно-океанічними хребтами. Наприклад, унаслідок розсування Південноамериканської та Африканської плит на дні Атлантичного океану утворився Південноатлантичний серединно-океанічний хребет. Отже, під океанами земна кора безперервно оновлюється.
Горизонтальні рухи літосферних плит відбуваються дуже повільно – від 2 до 10 см за рік. Вони непомітні для людини. Виявили їх завдяки порівнянню космічних знімків, зроблених зі штучних супутників Землі.
ВЕРТИКАЛЬНІ РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ ПЛ
ГРАБЕН
Вертикальні рухи зумовлені внутрішніми силами Землі, - це повільні підняття й опускання окремих ділянок земної кори. Наприклад, північна частина Скандинавського Півострова піднімається на 1 см за рік, а море
відступає. Про це свідчать шари піску й глини і залишки морських організмів, що залягають на висоті понад 150 м над рівнем моря. Отже, ця територія колись була його дном, а потім піднялася на таку висоту.
ГОРСТ
Водночас узбережжя Нідерландів уже кілька століть опускається зі швидкістю 3мм за рік, і Північне море наступає на суходіл. Жителі змушені захищати обжиті землі, споруджуючи високі дамби та греблі уздовж узбережжя. Окремі ділянки в цій країні вже лежать нижче від рівня моря.
В Україні найбільші підняття зафіксовані на сході Кіровоградської і півночі Житомирської областей - майже 9 мм за рік. А узбережжя Чорного моря в районі Одеса опускається зі швидкістю майже 1 см за рік.
Вертикальні рухи відбуваються дуже повільно, але постійно і повсюдно. Вони охоплюють величезні ділянки й супроводжуються відступом або наступом моря. Підняття ділянок з часом змінюється опусканням і навпаки. Тому вертикальні рухи називають коливальними рухами земної кори.
Стійкі й рухомі ділянки земної кори – платформи та сейсмічні пояси
Рухи літосферних плит свідчать, що на земній поверхні є порівняно стійкі й рухомі ділянки. Порівняно стійкі ділянки земної кори називають платформами. Це частини літосферних плит, що лежать в основі материків і океанічних западин. Рухомими ділянками є зони стику (швів) між порівняно стійкими частинами плит ці зони досить вузькі, але простягаються на тисячі кілометрів. Їх називають сейсмічними поясами. Вони збігаються з місцями глибинних розломів на суходолі та в океанах (у серединно-океанічних хребтах та глибоководних жолобах).
• Земна кора складається з величезних блоків — літосферних плит, що рухаються одна відносно одної.
• Розрізняють підземні горизонтальні й вертикальні рухи літосферних плит та швидкі розривні — землетруси.
• Вивчення рухів літосферних плит дає ученим можливість складати прогнози щодо того, на яких територіях та якого масштабу землетруси можливі.
Домашнє завдання
• Опрацювати § 17, повторити § 16, підготуватися до самостійної роботи.
• Переглянути відео-урок:
08.11.2024
Тема «Внутрішня будова Землі»
Мета: сформувати первинні знання про оболонки Землі, створити уявлення про внутрішню будову Землі; розвивати вміння працювати зі схемами атласу, підручника; виявляти на основі схем відмінності між океанічною і материковою земною корою; вчити давати характеристики внутрішнім шарам Землі, використовуючи додаткову літературу; робити висновки; з’ясувати, яку частину географічної оболонки називають літосферою.
Учені, вивчаючи нашу планету, дійшли висновку, що вона складається з кількох сфер - земних оболонок. Гідросфера — водна оболонка. Її утворюють води океанів, морів, річок, озер, боліт, водяна пара. Атмосфера - повітряна оболонка. Повітрям дихають усі живі організми. Літосфера - тверда оболонка Землі. Біосфера — оболонка живих організмів.
З давніх-давен люди цікавилися, з чого складається внутрішня частина Землі. У стародавні часи вони пов’язували різні явища, що відбуваються в надрах, виверження вулканів, землетруси - з дією надприродних сил. Не могли пояснити ці природні явища вчені середньовіччя та мандрівники епохи Великих географічних відкриттів, хоча в ці часи з’являються описи скарбів Землі, змін, що відбуваються на її поверхні. Зазирнути в глиб планети допомогли дослідження, проведені багатьма вченими XVIII-XX ст. У цей час навіть літератори присвячують свої твори таємницям будови Землі. Так, французький письменник Жуль Верн у романі «Подорож до центра Землі» разом зі своїми героями відправляє читача в надра Землі через кратер вулкана і розповідає про її будову.
Вивчення нового матеріалу
У наш час вивчення внутрішньої будови Землі продовжується: за допомогою різних приладів фіксують і вимірюють коливання земної кори під час землетрусів, вивержень вулканів і штучних вибухів. Якби Земля була однорідним тілом, то коливання розповсюджувалися б прямолінійно і з однаковою швидкістю. Однак коливання земної кори, напрям поширення хвиль та їх швидкість дозволяють ученим дійти висновку, що Земля
Сьогодні встановлено, що наша планета складається з трьох внутрішніх геосфер: ядра, мантії, земної кори.
✵ Земна кора - верхній твердий шар; завтовшки в горах до 70 км, на рівнинах — 40 км, під океанами — 5-10 км становить менше 1 % маси планети, середня густина речовини значно менша, ніж інших оболонок, складена сполуками кремнію, алюмінію та ін. Спостереження показують, що з глибиною в земній корі відбувається підвищення температури (у середньому на 1° через кожні 33 м). На межі з мантією температура сягає 600-800 °С.
✵ Мантія - її потужність 2 900 км; найбільша за об’ємом внутрішня оболонка планети, займає понад 4/5 об’єму Землі; вважають, що вона тверда і водночас розпечена. Температура 1300°-3500°, серед хімічних елементів у складі мантії переважають кремній, залізо, магній, кисень.)
Верхня частина мантії в’язка. Її називають астеносферою. Вона порівняно м’яка і пластична. Між мантією й земною корою залягає поверхня Мохоровичича (розташована на глибинах 5-75 км від земної поверхні). Уся земна кора і частина мантії, розташована вище від астеносфери, становить літосферу. Товщина літосфери під океанами близько 50 км, під материками — до 200 км.
Земна кора + астеносфера = літосфера.
✵ Ядро — внутрішня частина Землі. Вона складається з речовин, що мають властивості металів. Температура в ядрі досягає 4000-5000 °С. Внутрішнє ядро, ймовірно, має твердий стан речовини, зумовлений величезним тиском. Зовнішнє ядро, ймовірно, має речовину в розплавленому рідкому стані.
У результаті вивчення внутрішньої будови Землі встановлено, що ядро і мантія утворилися з космічної речовини. На них припадає майже 95 % загального об’єму земної кулі. Земна кора виникла пізніше, ніж її глибинні шари, в результаті тривалої роботи внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Її об’єм складає лише 5 % загального об’єму планети.
Верхній шар земної кори складається з пухких осадових відкладів, тому він називається осадовим. Під осадовим шаром розміщені кристалічні гірські породи - гранітний шар. Нижче розташований ще один шар - базальтовий.
Поверхня земної кулі, що створює континенти і ложе океанів, різниться. У ложі океанів гранітний шар практично відсутній, а осадовий менш потужний.
Домашнє завдання
1. Опрацюйте § 18.
2. Переглянути урок: Внутрішня будова Землі
04.11.2024
Підсумкова робота з розділу «Способи зображення Землі»
Виконати роботу
Робота виконується до 21-00 08.11.2024 (час виконання 15 хв.), потім доступ буде закрито!!!
Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/ Код доступу 2506035
25.10.2024
Тема «Правила відліку географічної широти і географічної довготи»
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 15, повторити §§ 1-14 (підготуватися до підсумкової комплексної роботи).
2.Виконати завдання № 5 с.76 підручника, сфотографувати та надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 28.10.2024).
3. Переглянути урок за посиланням:
21.10.2024
Тема «Градусна сітка на географічній карті»
Опорні та базові поняття: полюс, земна вісь, екватор, паралель, меридіан, півкуля, координати, градусна сітка.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 14.
2. Переглянути урок: Градусна сітка на географічній карті
18.10.2024
Тема «Географічні карти, їхні елементи. Класифікація карт. Географічні атласи. Практичне значення карт»
Мета: розширити знання про карти як найважливіші джерела географічної просторової інформації, удосконалити знання про головні відмінності карт від планів, навчитися самостійно давати визначення; сформувати уявлення про науку картографію, з'ясувати практичне значення карт у різних сферах життєдіяльності людини, ознайомитися з класифікацією карт за різними ознаками.
Опорні та базові поняття: карта, масштаб, картографічна генералізація, картографічні спотворення, класифікація, картографічні умовні знаки, легенда карти, лінійні умовні знаки, спосіб якісного фону, атлас.
Карта – узагальнене, зменшене в масштабі, побудоване за математичними законами на площині, виконане в умовних знаках зображення земної поверхні.
Особливості географічної карти:
1) Зменшене зображення земної поверхні.
2)Місцевість відображена умовними знаками. Здебільшого позамасштабними. Можна відобразити те, чого на місцевості не видно, наприклад, родовища корисних копалин.
3) Можуть відображувати великі ділянки Землі й навіть усю її, тому їх складають за допомогою різним математичних способів, що дозволяють частково врахувати кривизну Землі. Немає карт без спотворень.
4) Зображують не всі елементи місцевості, зміст карт відбирають і узагальнюють – генералізують - відповідно до призначення та масштабу карти.
Класифікація карт
Значна кількість створених карт потребує їхнього розділення на групи за певними ознаками (класифікації).
За масштабом:
ü великомасштабні (більше 1: 200 000)-топографічні (для вимірювань, розрахунків);
ü середньомасштабні (від 1: 200 000 до 1 : 1000 000) – оглядово-топографічні;
ü дрібномасштабні (1 : 1000 000 і менше) – оглядові (як наочне уявлення).
За змістом:
ü загальногеографічні (з однаковою детальністю відображають усі географічні об’єкти);
ü тематичні (відображають окремі природні чи суспільні об’єкти, явища, процеси).
За охопленням території (світові, регіональні).
За призначенням: науково-довідкові, навчальні, військові, навігаційні тощо.
Електронні карти – це комп'ютерні версії паперових карт з можливістю керувати ними.
Переваги: можливість швидко знаходити об’єкт, вносити оновлену інформацію, великий обсяг даних, спрощують процес співставлення даних, можна легко змінювати масштабування тощо.
Недоліки: користування тільки за наявності відповідної комп'ютерної техніки з програмним забезпеченням.
Умовні знаки
Існує багато різновидів умовних знаків і вони мають свої закони створення. На картах їх рисують за строго визначеними правилами. Наприклад, значки родовищ корисних копалин хоча і не виражені в масштабі (вони позамасштабні) мають певну точку, що чітко відповідає реальному положенню родовища. Приблизне розташування такого значка може означати на дрібномасштабній карті помилку в кілька десятків кілометрів.
Лінійні знаки – позначають об'єкти, які мають лінійну протяжність (кордони, річки, шляхи).
Спосіб якісного фону – позначення кольорами об'єктів чи явищ з однаковими властивостями чи ознаками.
Спосіб ізоліній – лінії, які з'єднують однакові показники, наприклад температури.
Лінії руху – стрілки, які показують напрямок руху, наприклад течій.
Детальніше з різними видами знаків ми будемо знайомитися під час вивчення об'єктів чи процесів, позначених умовними знаками.
Умовні знаки до карти чи до атласу з підписами їхніх значень утворюють легенду.
Атлас – це просте зібрання карт. Це систематизована збірка карт, пояснювальних матеріалів, які відповідають певній темі чи задачі.
Закріплення вивченого матеріалу
Дайте відповідь на питання в робочому зошиті (зробіть фотографію і відправте на електронну пошту:
1. Карта масштабу 1 : 5000 000:
а) великомасштабна;
б) середньомасштабна;
в) дрібномасштабна.
2. Визначте відповідні пари:
1. середньомасштабна карта А. 1 : 500
2. дрібномасштабна карта Б. 1 : 100 000
3. великомасштабна карта В. 1 : 500 000
4. план місцевості Г. 1 : 2000 000
3. Карта півкуль у вашому атласі можна класифікувати як:
1. великомасштабну, навчальну;
2. дрібномасштабну, туристську;
3. топографічну, навчальну;
4. дрібномасштабну, загальногеографічну.
Домашнє завдання
1.Опрацюйте § 13.
2.Переглянути відеоурок: Географічні карти
14.10.2024
Тема «Абсолютна і відносна висота точок місцевості. Зображення на плані нерівностей поверхні місцевості горизонталями»
Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про план місцевості, сформувати первинні вміння визначати за планом абсолютну висоту і знаходити відносні висоти.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 12 .
2. Виконати практичну роботу № 4 до 18.10.2024 та надіслати на електронну пошту falko.svetlana.viktorivna@gmail.com
3. Переглянути відео-урок:
11.10.2024
Тема «Визначення напрямків на місцевості, плані. Поняття про азимут»
Мета: повторити та удосконалити знання про способи, орієнтування на місцевості, отримані з курсу природознавства, ознайомитися з приладами для орієнтування, сформувати практичні уміння орієнтуватися на місцевості за місцевими ознаками та за допомогою компасу, сформувати поняття «азимут».
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 11.
2. Переглянути відео-уроки:
07.10.2024
Тема «План місцевості: його ознаки, умовні знаки»
Мета: розширити та удосконалити знання про план, отримані в курсі природознавства, сформувати знання про масштаби планів, умовні топографічні знаки, показати значення планів у повсякденному житті і професійній діяльності людини, сформувати уміння складати прості топографічні плани.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 10.
3. Переглянути відео-урок:
04.10.2024
Тема «Форма Землі на глобусі та карті. Особливості та відмінності зображення земної поверхні на глобусі, космічних знімках, картах, аерофотознімках, планах. Практична робота № 2»
Мета: розширити та удосконалити знання про способи зображення земної поверхні, отримані в курсі природознавства, усвідомити переваги та недоліки кожного зі способів зображення Землі.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 8,9.
2. Виконати практичну роботу № 2 до 08.10.2024 та надіслати на електронну пошту falko.svetlana.viktorivna@gmail.com
3. Переглянути відео-уроки:
30.09.2024
Тема «Масштаб та його види. Практична робота № 1 «Порівняння зображень однієї ділянки місцевості на картах різних масштабів»
Мета: розширити та удосконалити знання про масштаб отримані в курсі природознавства, ознайомитися з різними видами масштабу, сформувати уміння користуватися масштабом.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 7.
2. Виконати практичну роботу № 1 до 04.10.2024 та надіслати на електронну пошту falko.svetlana.viktorivna@gmail.com
3. Переглянути відео-урок:
27.09.2024
Підсумковий урок за розділом «Вступ до географії»
Виконати роботу
Робота виконується до 21-00 30.09.2024 (час виконання 15 хв.), потім доступ буде закрито!!!
Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/Код доступу 4049675
23.09.2024
Тема «Основні напрями сучасних географічних досліджень»
Мета: продовжити формувати систему знань про розвиток географічної науки, розповісти про основні географічні об'єкти сучасних досліджень, показати на конкретних прикладах переорієнтування географічної науки з описової на прогностичну, сформувати уявлення про туризм.
Домашнє завдання
1. Повторити § 1-6, вивчити § 7 (підготуватися до тематичної роботи).
2. Переглянути відео-урок:https://www.youtube.com/watch?v=nDJTp7FCKV4
20.09.2024
Тема «Значення навколосвітніх подорожей для пізнання Землі. Визначення ролі результатів видатних географічних відкриттів»
Мета: сформувати уявлення про перші навколосвітні експедиції та їхні наслідки, ознайомитися з історією відкриття південних материків, показати значущість морських подорожей для наукових досліджень океанів.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 5.
2. Виконати самостійну роботу за посиланням до 21-00 23.09.2024 (включно):http://join.naurok.ua/ код доступу 9214938
3. Переглянути відео-урок: Значення навколосвітніх подорожей для пізнання Землі
16.09.2024
Тема «Відкриття материків та океанів»
Мета: ознайомити з розвитком географічних знань у середні віки, розкрити причини бурхливого розвитку географічних досліджень, з'ясувати наслідки відкриття нових земель.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 4 (підготуватися до с/р).
2. Переглянути відео-урок: Відкриття материків та океанів
13.09.2024
Тема «Уявлення про Землю в давнину. Перші географічні карти»
Мета: удосконалити знання про уявлення людей у давнину про форму й розміри Землі; ознайомити з розвитком географічних знань у давнину.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 3.
2.Виконати завдання на с.20: Уважно роздивитись стародавні карти Ератосфена та Птолемея, порівняйте їх між собою…. та надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 16.09.2024.
3. Переглянути відео-урок: Уявлення про Землю в давнину09.09.2024
Тема «Звідки та як добирати географічні знання»
Мета: ознайомитися з джерелами географічних знань, повторити поняття «дослідження», сформувати поняття «метод дослідження», розкрити особливості різних видів географічних досліджень та використовуваних при цьому методів.
Опорні та базові поняття: географічні дослідження, метод, спостереження.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 2.
2. Переглянути відеоурок : https://www.youtube.com/watch?v=wWQb6jjQ14o
06.09.2024
Тема «Значення географічних знань для життя та діяльності людей»
Мета: ознайомитися з джерелами географічних знань, повторити поняття «дослідження», сформувати поняття «метод дослідження», розкрити особливості різних видів географічних досліджень та використовуваних при цьому методів.
Опорні та базові поняття: географічні дослідження, метод, спостереження.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 1 с.6-7.
2. Підберіть додаткову інформацію (2-3 речення) про період життя та географічні уявлення давніх учених (Аристотель, Ератосфен, Геродот, Страбон).
3. Переглянути відеоурок:
02.09.2024
Тема «Географія - наука про нашу планету. Географія як наука про Землю, її природу, населення, його господарську діяльність, взаємодію природи та людства»
Мета: засвоєння базових знань про географію як науку, що вивчає нашу планету, а також методів географічних спостережень. ознайомлення з основними поняттями географії, важливістю географічного підходу та навчання їх практичним навичкам здійснення спостережень навколишнього середовища.
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 1.
2. Переглянути відео-урок :
Немає коментарів:
Дописати коментар