6 клас (індивідуальна форма навчання) 2022-2023 навчальний рік

 https://meet.google.com/csk-ctwu-xkd 

 22.05.2023

Тема «Природні зони, їх особливості. Кількість і розміщення населення на Землі. Людські раси. Дослідження М.М. Миклухо-Маклая»

Мета: удосконалити уяву про ПК,  сформувати знання про природні зони й висотну поясність, фактори їх утворення, закономірності поширення «ПТК», про кількість і густоту населення Землі, сформувати вміння визначати на карті густоту населення, дати поняття про людські раси, розглянути ознаки, за якими розрізняють людей різних рас.

Домашнє завдання

1. Опрацювати § 58-60.

2. Виконати практичну роботу № 8 та надіслати на електронну пошту до 27.05.2023.

3. Переглянути відео-урок:

 

   

15.05.2023  Контрольна робота

Виконати  контрольну роботу.

Контрольна робота виконується до 21-00 21.05.2023, час виконання 20 хвилин.

Перейти за посиланням для виконання роботи: http://join.naurok.ua/

Код доступу  1538960

 08.05.2023

Тема «Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі. Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів. Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинність і тваринний світ суходолу та океану. Природні комплекси (ландшафти) як наслідок взаємозв'язків компонентів природи. Географічна оболонка»

Мета: сформувати загальне уявлення про біосферу, її межі, складові, відмінності від інших оболонок Землі, з'ясувати причини різноманітності й нерівномірності поширення живих організмів на земній поверхні, поглибити знання про ґрунти, фактори їх утворення, закономірності поширення, сформувати систему знань про основні ґрунтоутворювальні фактори на різних територіях та сформовані типи ґрунтів, удосконалити, узагальнити та систематизувати знання про взаємоз'язок природних компонентів на прикладі вивчення природно-територіальних комплексів, сформувати поняття «ПТК», «ландшафт», географічна оболонка.

Домашнє завдання

1. Опрацювати §§ 54-57.

2. Запропонуйте п'ять заходів збереження багатств біосфери (відповідь надіслати на електронну пошту до 13.05.2023)

3. Переглянути відео-уроки:

 

01.05.2023

Тема «Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні і мінеральні води. Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу. Підсумковий урок з теми «Гідросфера»

Мета: поглибити систему знань учнів про гідросферу, сформувати поняття «підземні води», «термальні води», «мінеральні води», уявлення про особливості їх утворення й значення, навчитися розрізняти артезіанські та ґрунтові джерела питної води.

Домашнє завдання

·     Опрацювати § 53, повторити §§ 41-52.

·  Виконати  тематичну роботу. Тематична робота виконується   до 21-00 07.05.2023 (час виконання роботи 30 хвилин). Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/                                

 Код доступу:  5020245

·      Переглянути відео-уроки:

 

 

24.04.2023

Тема «Озера, їхня різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі. Болота, особливості їх утворення та поширення. Штучні водойми. Льодовики. Багаторічна мерзлота. Практична робота № 6 (продовження)»

Мета: поглибити систему знань про гідросферу, про поверхневі води планети сформувати поняття «озеро», виявити особливості в їхньому утворенні, розкрити особливості озерних улоговин, удосконалити навички роботи з контурною картою, сформувати знання про особливості утворення, поширення й значення боліт, проаналізувати особливості створення й значення штучних водойм, з'ясувати позитивні й негативні наслідки такого значного перетворення природи.

Домашнє завдання

 ·     Опрацювати § 49 - 52

·   Виконати практичну роботу № 6: завдання № 2 (підпункт 2), № 3, висновок та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 30.04.2023

 ·       Переглянути відео-урок:

   

 

 

17.04.2023

Тема «Життя в  океанах і морях. Багатства вод Світового океану. Океан та людина. Води суходолу-поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейни річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейну річки світу. Робота і характер течії річок»

Мета: сформувати поняття «планктон», «нектон», «бентос», знання про роботу річок, показати взаємозалежність гідрографічних, геоморфологічних і кліматичних особливостей території, пояснювати значення океану для природи та в житті людини, використання його багатств  в господарській діяльності людини,  поглибити систему знань про гідросферу, вивчаючи води суходолу як частини світового кругообігу води в природі, опрацювати нові терміни і поняття про річку та її частини, елементи річкової системи, річкову долину, вдосконали вміння працювати із загальногеографічними картами.

    Річка — це постійний природний потік води, що тече заглибиною, яку називають річищем.

Кожна з річок має початок, який називається витоком. Одна річка витікає з болота, друга починається з джерела, третя зароджується на схилах гір, четверта бере свій початок з озера. Тече річка багато кілометрів і десь упадає або в море, або в озеро, або в іншу річку.

      Місце, де річка впадає в море, озеро або в іншу річку, називається гирло

Деякі гірські породи річка розмиває швидко, інші руйнуються протягом тисячоліть, тому русло формується дуже повільно. Русло річки знаходиться в зниженні, яке називається річковою долиною. Долини рівнинних річок широкі, звивисті. Гірські річки мають глибокі вузькі долини.

  Частина річкової долини, що заливається водою в період повені, називається заплавою.

   Корінний берег річки має форму сходинок, які називаються терасами. Тераси колись були заплавами, але річка постійно поглиблювала своє русло, тому зараз тераси вже не затоплюються водою під час розливу.

     Кожна річка має притоки. Вони поділяються на праві і ліві. Ліва та праві притоки річки визначають за напрямом течії головної річки.

   У місцях, де випадають рясні опади, приток багато. Там, де опади випадають дуже рідко, приток мало, а іноді і взагалі немає. Так, річка Ніл, перетинаючи пустелю Сахару з півдня на північ, приток майже не має. У той же час річка Конґо, що протікає територією з вологим кліматом, має багато приток.

       Річка з усіма притоками називається річковою системою.

Площа суходолу, з якої вся вода стікає в одну річку, називається річковим басейном.

   Річкові басейни один від одного відокремлюються підвищеннями, іноді горами.

       Межа між басейнами річок називається вододілом.

     Напрям і швидкість течії річки залежать від рельєфу поверхні, якою тече річка. Рівнинні річки течуть спокійно, гірські набагато швидше, ніж рівнинні. Дно в рівнинних річок складене в основному м’якими породами, які легко розмиваються течією, однак у деяких місцях трапляються тверді породи, які розмиваються повільніше.

     Ми знаємо, що річка — це водний потік. Але як він поповнюється водою? Річки живляться дощовою водою, талими водами снігу і льоду, підземними водами. Але частіше за все річки мають змішане живлення з переважанням одного з джерел.

       Кількість води в річці змінюється за сезонами.

   Зміна рівня води в річці протягом року називається режимом річки. Найвищий рівень води в річці, який наступає щороку в певний час, називається повінню. Великі дощі можуть спричинити короткочасні підняття рівня — паводки. Найнижчий рівень води в річці називається меженню.

   Узимку на річках, що протікають на території, де відбувається зміна холодної (морозної) і теплої пір року, спостерігається льодостав — період нерухомого крижаного покриву на річці.

Контроль знань (відповісти на питання та надіслати на електронну пошту до 24.04.2023).

1.       Нарисуйте схему вітрової хвилі. Підпишіть її елементи.

2.       Складіть схему «Рухи води в океані».

3.    Потужні морські течії, які утворюються під дією постійних вітрів, що дмуть в обох півкулях від 30-х широт до екватора _______________________

4.       Оберіть правильне твердження:

а) теплою буде морська течія, якщо температура її вод вища за температуру навколишніх вод;

б) морська течія буде теплою, якщо температура її вод  буде вищою за 20 градусів.

Домашнє завдання

1.  Опрацювати § 45-48.

2.Виконати практичну роботу № 6-завдання № 2 (підпункт № 1, сфотографувати та надіслати на електронну пошту до 24.04.2023

3. Переглянути відео-уроки:

 

10.04.2023

Тема «Світовий океан та його частини. Шкала глибин. Властивості вод Світового океану. Рухи води в Світовому океані. Практична робота № 6»

Мета: сформувати знання про  поняття «гідросфера», про властивості вод Світового океану, види рухів води в Світовому океані, закономірності їхнього виникнення та особливості розподілу на земній кулі, сформувати уявлення про наслідки руху води в океані, вдосконалювати вміння працювати з картами атласу, аналізувати інформацію.

Домашнє завдання

1.     Опрацювати § 41-44, підготуватися до самостійної роботи.

2.  Виконати практичну роботу № 6: завдання № 1 та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 17.04.2023

  3.  Переглянути відео-уроки: 

  

03.04.2023

Підсумковий урок із теми «Атмосфера»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується до 20-00 07.04.2023 (час виконання 20 хвилин). 

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу  5127615

20.03.2023

Тема «Кліматичні пояси. Зміни клімату. Вплив людської діяльності на атмосферу і клімат»

Мета: сформувати поняття  «тип клімату», «кліматичний пояс», уявлення про розташування кліматичних поясів та особливості їхнього утворення, ознайомитися з імовірними шляхами зміни клімату та наслідками таких змін.

Домашнє завдання

1.  Опрацювати § 39, 40.

2.  Підготуватися до підсумкового уроку з теми «Атмосфера» §§ 29-40 .

3. Переглянути відео-урок:

  

13.03.2023

Тема «Погода, її елементи, мінливість. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди. Клімат, основні кліматичні показники»

Мета: сформувати основні поняття про погоду, «клімат», «кліматотворний чинник», типи погоди, узагальнити знання про атмосферні явища, розглянути взаємозв'язок між елементами і явищами погоди, сформувати уявлення про організацію метеорологічної служби у світі та значення її роботи, уявлення про особливості формування клімату під впливом різних чинників.  

Домашнє завдання

1.  Опрацювати § 37, 38.

2.  Розгляньте кліматичну карту України. Визначте, у яких частинах на клімат суттєво впливає рельєф місцевості.

3. Переглянути відео-уроки:

 

06.03.2023

Тема «Вода в атмосфері. Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність. Опади. Карта розподілу опадів. Практична робота № 5 (продовження) «Складання графіка  опадів та його аналіз»

Мета: сформувати  поняття «вологість повітря», «абсолютна вологість», «відносна вологість» та уявлення про формування хмар, поняття про види хмар та опадів, з'ясувати причини їх утворення, закономірності розподілу на Землі, встановити взаємозв'язки між температурою повітря, його вологістю та опадами. 

Домашнє завдання

•   Опрацювати § 35, 36.

•    Виконати практичну роботу № 5 (продовження): завдання № 4, висновок та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 13.03.2023.

•   Переглянути відео-урок:

 

 

27.02.2023

Тема «Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни в тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску. Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість вітру, їх визначення сучасними приладами. Практичне значення вимірювання температури повітря. Практичні роботи № 4, 5 (продовження)»

Мета: продовжити формування уявлень про властивості атмосфери на основі вивчення атмосферного тиску, пояснювати причини  виникнення тиску, його зміни з висотою і в просторі, сформувати поняття «вітер» та з'ясувати  особливості його утворення.

Домашнє завдання

1.  Опрацювати § 33, 34.

2.Виконати практичну роботу № 4 (продовження): завдання № 2, висновок; практична робота № 5 (продовження): завдання 3 та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 04.03.2023.

3. Переглянути відео-уроки:

  

20.02.2023

Тема «Карта ізотерм, теплові пояси Землі. Практичне значення вимірювання температури повітря. Практична робота № 5 (початок)»

Мета: удосконалити про причини формування пір року на Землі, сформувати уявлення про температурні особливості різних широт Землі, їхні причини сформувати поняття «ізотерма», «тепловий пояс», пояснити виділення теплових поясів на Землі.

Домашнє завдання

1.  Опрацювати § 32.

2.Виконати практичну роботу № 5 (початок): завдання № 1, 2 та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 26.02.2023.

3. Переглянути відео-урок:

 

  

13.02.2023

Тема «Добовий і річний хід температури повітря, причини їхнього коливання. Практичне значення вимірювання температури повітря. Практична робота № 4 (початок»

Мета: сформувати  знання про атмосферу, пояснювати причини зміни температури повітря з висотою і в часі, сформувати уявлення про значення підстилаючої поверхні для нагрівання повітря.

Домашнє завдання

1.  Опрацювати § 30, 31.

2.Виконати практичну роботу № 4 (початок): завдання № 1 та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 20.02.2023.

3. Переглянути відео-урок:

 

06.02.2023

Тема «Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері»

Мета: удосконалити знання про повітря, сформувати поняття «атмосфера», з'ясувати особливості будови атмосфери та основні її фкнкції, підкреслити значення атмосфери для життя на Землі.

Домашнє завдання

•   Опрацювати § 29.

•   Переглянути відео-урок:

 

30.01.2023

Підсумковий урок з теми «Літосфера»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   до 21-00 04.03.2023 (час виконання роботи 25 хвилин), потім доступ буде закрито!!! 

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу:  7533010

 

23.01.2023

Тема «Рельєф дна океану. Середино-океанічні хребти-найвищі і найдовші гори Світового океану. Унікальні форми рельєфу земної кулі, їхня охорона»

Мета: сформувати уявлення про рельєф дна Світового океану, ознайомитися з основними формами рельєфу, їхніми особливостями та походженням, узагальнити та скоригувати знання із теми «Літосфера».

Домашнє завдання  

1. Опрацювати параграфи 27,28.

2. Підготуватися до узагальнювального уроку з теми «Літосфера» (повторити параграфи 18-26).

3. Переглянути уроки:

 

16.01.2023

Тема «Різноманітність та утворення гір на суходолі.  Найвищі і найдовші гори світу. Практична робота № 3 (завершення)» 

Мета: сформувати поняття «гори», ознайомитися з основними особливостями рельєфу гір та класифікацією гір за висотою, походженням, віком, вдосконалити вміння характеризувати певні форми рельєфу.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати параграф 26.

2. Виконати завдання № 1, зробити висновок (практична робота № 3), сфотографувати та надіслати на електронну пошту

 falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 20.01.2023).

3. Переглянути урок:

  

 19.12.2022

Тема «Мінерали, гірські породи. Корисні копалини та їх значення у  житті та діяльності людини. Основні форми рельєфу суходолу гори і рівнини. Різноманітність та утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу. Практична робота№ 3 (продовження)» 

Мета: ознайомитися з основними формами рельєфу суходолу, сформувати знання про класифікацію рівнин, вдосконалити вміння характеризувати певні форми рельєфу.

Домашнє завдання  

  1. Опрацювати параграфи 23, 25.

 2. Виконати завдання № 2   (практична робота № 3), сфотографувати та надіслати на електронну пошту falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 21.12.2022).

  3. Переглянути урок за посиланням:

 

 12.12.2022 

Тема «Зовнішні процеси, які зумовлюють зміну земної кори. Вивітрювання, робота вітру, текучих  і підземних вод, льодовики. Абсолютна та відносна висота місцевості" 

Мета: поглибити знання про літосферу завдяки вивченню процесів зовнішніх сил Землі; сформувати поняття «вивітрювання», «ерозія», «абсолютна висота», «відносна висота», уявлення про роботу зовнішніх процесів, їхні причини та наслідки,  показати взаємозв'язки між дією зовнішніх сил та формами  рельєфу; ознайомитися зі способами вимірювання висот точок місцевості.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати параграф 22, 24.

2. Переглянути відео-уроки:

 

 

05.12.2022 Тема «ЗЕМЛЕТРУСИ. ВУЛКАНІЗМ І ВУЛКАНИ, ГЕЙЗЕРИ. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3" 

Мета: поглибити та систематизувати знання про внутрішні процеси Землі; сформувати знання про землетруси та райони їхнього поширення, вулканізм; розвивати вміння працювати з картами та схемами атласу, визначати райони їхньої найбільшої інтенсивності; розвивати вміння розпізнавати передвісників землетрусів, діяти під час землетрусів; виховувати відповідальність за своє життя, пізнавальний інтерес до професії сейсмолога.

        Час від часу в засобах масової інформації з’являються повідомлення про землетруси, які відбуваються в різних куточках нашої планети. Серед усіх стихійних лих, за даними ЮНЕСКО, землетруси займають перше місце у світі за заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих.

Ви вже знаєте, що причини виникнення землетрусів пов’язані з рухами літосферних плит. Водночас, рухи літосферних плит відбуваються постійно, повільно. Та іноді внутрішні сили Землі виявляють свою силу в раптових катастрофічних руйнуваннях. Глибокі тріщини розколюють земну поверхню. Унаслідок підземних поштовхів руйнуються будинки в містах і селах, під уламками яких гинуть тисячі людей. І все це відбувається за лічені секунди. Саме такі явища називають землетрусами і вони є розривними рухами літосфери.

Де і чому вони трапляються? Чи можна передбачити та спрогнозувати землетруси? Чи трапляються землетруси в України? Як поводитися під час землетрусу?

 1. Причини землетрусів

Землетруси — це раптові підземні поштовхи і струси земної поверхні, що виникають у результаті розривів та зсувів земної кори.

Пошук відповіді на питання: які причини землетрусів?

Причинами землетрусів є раптові розриви та зміщення пластів у глибинах земної кори і навіть у верхніх шарах мантії, які передаються на значні відстані і викликають струси земної кори.

Енергія, що звільнюється внаслідок цих зміщень, дорівнює за потужністю вибуху кількох десятків ядерних бомб. Вона поширюється сейсмічними (від грецького слова «сейсмос» — землетрус) хвилями від вогнища землетрусу (гіпоцентру) до поверхні Землі як хвиля від кинутого у воду каменю.

Місце на поверхні Землі, що міститься над осередком, називають епіцентром землетрусу. Руйнування тут найбільші. Чим далі від нього, тим сила землетрусу слабшає.

Висновок 1. Землетруси спричинені внутрішніми силами Землі, які рухають літосферні плити та спричиняють їхні раптові зміщення.

2. Райони найбільшого поширення землетрусів

Найчастіше землетруси трапляються на межі літосферних плит, у зонах розломів. Райони їхнього поширення — сейсмічні області — розміщені по земній кулі нерівномірно. Найчастіше ці природні явища спостерігаються в Альпійсько-Гімалайському (53 % землетрусів) і Тихоокеанському (39 %) сейсмічних поясах.

Висновок 2. Більшість землетрусів відбуваються в межах рухливих ділянок земної кори.

 3. Вимірювання сили землетрусів та їхнього прогнозування

Для оцінювання інтенсивності землетрусів користуються дванадцятибальною шкалою.

Сейсмологія — наука, що вивчає землетруси, встановлює їхні причини, зв’язок з тектонічними процесами, можливість прогнозування.

Сейсмограф — прилад для автоматичного запису коливань земної поверхні, зумовлених сейсмічними хвилями.

Передбачити наближення землетрусів дуже важко. Для вивчення цього явища природи будують сейсмічні станції, що розташовані глибоко під землею, в шахтах.

Високочутливі прилади цих станцій — сейсмографи фіксують найменші коливання земної кори.

 4. Цунамі

Одним з катастрофічних наслідків землетрусів під дном океанів є велетенські хвилі заввишки до 60 м, що набігають на океанські узбережжя. Вони мають назву цунамі. У відкритому морі висота цих хвиль невелика. Найбільшої висоти цунамі досягають у вузьких бухтах. У перекладі з японської мови «цунамі» означає «хвилі в гавані».

 5. Протидія землетрусам

1) Постійне спостереження за коливаннями земної кори. Кожні 30 секунд інформація від сейсмографів надходить до спеціальних центрів.

2) Спостереження за поведінкою тварин. На сьогодні вдалося виявити близько 70 видів тварин, які відчувають наближення землетрусів і виразно реагують.

3) Будівництво сейсмостійких будинків.

4) Навчання правильної поведінки під час землетрусів.

Висновок 3. Землетруси можуть мати руйнівний, катастрофічний характер. У районах, де трапляються землетруси, проживають люди. Тому важливо вести постійні спостереження за інтенсивністю підземних поштовхів, конструювати будівлі з урахуванням коливань земної кори, правильно поводитися під час землетрусів.

  «Проблемне питання»

Чи можливі землетруси на території України? Якщо так, то в яких місцях їх слід очікувати?

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати параграф 20, 21.

2. Виконати практичну роботу № 3 (початок) завдання  № 3 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 09.12.2022.

3. Переглянути відео-урок.

 

28.11.2022

Тема «Внутрішня будова Землі. Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити»

Мета: сформувати первинні знання про оболонки Землі, створити уявлення про внутрішню будову Землі; сформувати поняття «літосферні плити», «сейсмічно активні пояси», «платформи», знання про види рухів земної кори, їхній вплив на формування сучасного вигляду земної поверхні, розвивати вміння працювати зі схемами атласу, підручника; виявляти на основі схем відмінності між океанічною і материковою земною корою; вчити давати характеристики внутрішнім шарам Землі, використовуючи додаткову літературу; робити висновки; з’ясувати, яку частину географічної оболонки називають літосферою.

      Учені, вивчаючи нашу планету, дійшли висновку, що вона складається з кількох сфер - земних оболонок. Гідросфера — водна оболонка. Її утворюють води океанів, морів, річок, озер, боліт, водяна пара. Атмосфера - повітряна оболонка. Повітрям дихають усі живі організми. Літосфера - тверда оболонка Землі. Біосфера — оболонка живих організмів.

      З давніх-давен люди цікавилися, з чого складається внутрішня частина Землі. У стародавні часи вони пов’язували різні явища, що відбуваються в надрах, виверження вулканів, землетруси - з дією надприродних сил. Не могли пояснити ці природні явища вчені середньовіччя та мандрівники епохи Великих географічних відкриттів, хоча в ці часи з’являються описи скарбів Землі, змін, що відбуваються на її поверхні. Зазирнути в глиб планети допомогли дослідження, проведені багатьма вченими XVIII-XX ст. У цей час навіть літератори присвячують свої твори таємницям будови Землі. Так, французький письменник Жуль Верн у романі «Подорож до центра Землі» разом зі своїми героями відправляє читача в надра Землі через кратер вулкана і розповідає про її будову.

      Вивчення нового матеріалу

      У наш час вивчення внутрішньої будови Землі продовжується: за допомогою різних приладів фіксують і вимірюють коливання земної кори під час землетрусів, вивержень вулканів і штучних вибухів. Якби Земля була однорідним тілом, то коливання розповсюджувалися б прямолінійно і з однаковою швидкістю. Однак коливання земної кори, напрям поширення хвиль та їх швидкість дозволяють ученим дійти висновку, що Земля складається з різних за складом шарів.

      Це цікаво

✵ Найглибша на планеті свердловина пробурена в Росії на Кольському півострові. Її глибина перевищує 12 км.

✵ Кольську свердловину закладено в 1962 р.

✵ Свердловини, подібні до Кольської, закладено також на території України біля села Новоіванівка Криворізького району Дніпропетровської області.

✵ На глибині 12 тис. м виявлено понад 20 видів скам’янілих мікроорганізмів.

✵ Під час буріння видобули ґрунт, подібний до місячного.

    Сьогодні встановлено, що наша планета складається з трьох внутрішніх геосфер: ядра, мантії, земної кори.

✵ Земна кора - верхній твердий шар; завтовшки в горах до 70 км, на рівнинах — 40 км, під океанами — 5-10 км становить менше 1 % маси планети, середня густина речовини значно менша, ніж інших оболонок, складена сполуками кремнію, алюмінію та ін. Спостереження показують, що з глибиною в земній корі відбувається підвищення температури (у середньому на 1° через кожні 33 м). На межі з мантією температура сягає 600-800 °С.

✵  Мантія - її потужність 2 900 км; найбільша за об’ємом внутрішня оболонка планети, займає понад 4/5 об’єму Землі; вважають, що вона тверда і водночас розпечена. Температура 1300°-3500°, серед хімічних елементів у складі мантії переважають кремній, залізо, магній, кисень.)

     Верхня частина мантії в’язка. Її називають астеносферою. Вона порівняно м’яка і пластична. Між мантією й земною корою залягає поверхня Мохоровичича (розташована на глибинах 5-75 км від земної поверхні). Уся земна кора і частина мантії, розташована вище від астеносфери, становить літосферу. Товщина літосфери під океанами близько 50 км, під материками — до 200 км.

       Земна кора + астеносфера = літосфера.

✵ Ядро — внутрішня частина Землі. Вона складається з речовин, що мають властивості металів. Температура в ядрі досягає 4000-5000 °С. Внутрішнє ядро, ймовірно, має твердий стан речовини, зумовлений величезним тиском. Зовнішнє ядро, ймовірно, має речовину в розплавленому рідкому стані.

    У результаті вивчення внутрішньої будови Землі встановлено, що ядро і мантія утворилися з космічної речовини. На них припадає майже 95 % загального об’єму земної кулі. Земна кора виникла пізніше, ніж її глибинні шари, в результаті тривалої роботи внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Її об’єм складає лише 5 % загального об’єму планети.

     Верхній шар земної кори складається з пухких осадових відкладів, тому він називається осадовим. Під осадовим шаром розміщені кристалічні гірські породи - гранітний шар. Нижче розташований ще один шар - базальтовий.

     Поверхня земної кулі, що створює континенти і ложе океанів, різниться. У ложі океанів гранітний шар практично відсутній, а осадовий менш потужний.

   Утворення материків та океанів.

Ви вже знаєте про внутрішню будову Землі, про будову літосфери. А сьогодні ви ознайомитесь із теорією руху літосферних плит.

Сучасні уявлення про будову земної кори спиралися на гіпотезу дрейфу  (переміщення) материків. Її висунув у 1912 році нім. вчений Альфред Вегенер. Він припустив, що мільйони років тому на Землі існував один гігантський материк Пангея «Єдина земля». Він був оточений єдиним океаном Тетіс, що  увібрав у себе всю воду. З  часом суперматерик розколовся на Лавразію та Гондвану, які пізніше були розбиті  тріщинами-розломами і також розпалися на окремі материкові частини.  Віддаляючись (дрейфуючи),  частини Пангеї стали сучасними материками, а між ними утворилися западини океанів. Проте Вегенеру невдалося пояснити, як могли рухатися материки. 

Згодом вчені дійшли висновку, що літосфера не може бути суцільною як, наприклад, шкарлупа яйця. Її утворюють окремі блоки – літосферні плити завтовшки  від 60 до 100 км. Вони розділені глибинними розломами, але ніби велетенська мозаїка щільно прилягають одна до одної. Плити лежать на в’язкій, пластичній поверхні астеносфери. Ковзаючи по ній, вони дуже повільно переміщуються, ніби плавають. 

Отож, літосфера складається з окремих блоків – літосферних плит, що перебувають у постійному русі.

Перед нами постає питання: Які  сили рухають літосферні плити?

 Джерелом будь – якого руху є енергія. 

Ø Звідки ж береться енергія, що «Примушує» рухатися літосферні плити? 

Ø Де знаходиться джерело цієї енергії? 

           Вчені вважають, що таким джерелом є внутрішнє тепло Землі, яке приводить у рух речовину мантію, що в свою чергу приводить у рух частини земної кори. Тому їх називають внутрішніми силами Землі. Внутрішні сили штовхають літосферні плити, і вони рухаються уздовж розломів. Розрізняють повільні горизонтальні та вертикальні рухи земної кори.

          ГОРИЗОНТАЛЬНІ  РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ  ПЛИТ 

         Найзначнішими рухами літосферних плит є рухи горизонтальні. Рухаючись, плити здатні зближуватися, розсуватися або зміщуватися одна відносно одної. Якщо плити зближуються, то внаслідок зіткнення їхні краї зминаються в складки і на поверхні утворюються гори. Наприклад, на стику плит Індоавстралійської і Євразійської виникли гори Гімалаї. Якщо ж стикаються материкова та океанічна плити, то океанічна занурюється під материкову. Тоді на материку так само виникають гори, а уздовж узбережжя – глибоководні западини (жолоби) 

      Якщо плити розсуваються, то утворюються розломи. Найбільше їх виникає на дні океанів, де земна кора тонша. Розломами розплавлена речовина мантії піднімається з надр. Вона розштовхує краї плит, виливається і застигає, заповнюючи простір між ними. Так відбувається нарощення земної кори. Місця розривів на дні океану, де утворюються нові ділянки земної кори, називають серединно-океанічними хребтами. Наприклад, унаслідок розсування Південноамериканської та Африканської плит на дні Атлантичного океану утворився Південноатлантичний серединно-акеанічний хребет. Отже, під океанами земна кора безперервно оновлюється. 

       Горизонтальні рухи літосферних плит відбуваються дуже повільно – від 2 до 10 см за рік. Вони непомітні для людини. Виявили їх завдяки порівнянню космічних знімків, зроблених зі штучних супутників Землі.

     Закріплення нових знань, умінь, навичок

✵ Що таке літосфера?

✵ З яких шарів складається земна кора?

✵ Які типи земної кори ви знаєте?

✵ Чим відрізняється материковий шар земної кори від океанічного?

    Задача. Яка температура гірських порід на глибині 1 000 м, якщо на поверхні вона становить +10 °С.

    Домашнє завдання

ü Опрацюйте § 18,19.

ü Переглянути уроки:

 

21.11.2022

Підсумковий урок за розділом «Земля на плані та карті»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   до 29.11.2022 до 21-00 (час виконання 25 хвилин), потім доступ буде закрито!!! 

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу  7521164

 

Посилання на онлайн-урок    17.11.2022 об 11-30:

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

17.11.2022

Практична робота № 2. Визначення географічних координат за географічною картою

Мета: сформувати й удосконалити практичні вміння визначати географічні координати точок на географічних картах, поглибити і закріпити практичні вміння працювати з картою, як із джерелом географічних знань, сформувати уявлення про просторове розташування окремих географічних об'єктів на земній поверхні, навчитися вирішувати завдання з використанням координат.

Домашнє завдання  

1. Повторити §§ 8-17, підготуватися до тематичної роботи.

2.Завершити практичну роботу № 2 та  надіслати на електронну пошту:

 falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 20.11.2022.  

 

 10.11.2022

Тема «Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про географічні координати. Правила відліку географічної широти і географічної довготи. Географічні координати свого населеного пункту»

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 16, 17.

2.Виконати завдання № 3 та 8 (підручник ст.68) , сфотографувати та надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 14.11.2022).  

3. Переглянути уроки:

 

 

 Посилання на онлайн-урок 03.11.2022 (четвер) о 11-30 

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz 

03.11.2022

Тема «Класифікація карт. Географічні атласи. Практичне значення карт»

Мета: розширити знання про карти як найважливіші джерела географічної просторової інформації, удосконалити знання про головні відмінності карт від планів, навчитися самостійно давати визначення; сформувати уявлення  про науку картографію,  з'ясувати практичне значення карт у різних сферах життєдіяльності людини, ознайомитися з класифікацією карт за різними ознаками.

Опорні та базові поняття:  карта, масштаб, картографічна генералізація, картографічні спотворення, класифікація, картографічні умовні знаки, легенда карти, лінійні умовні знаки, спосіб якісного фону, атлас.

Карта – узагальнене, зменшене в масштабі, побудоване за математичними законами на площині, виконане в умовних знаках зображення земної поверхні.

Особливості географічної карти:

1) Зменшене зображення земної поверхні.

2)Місцевість відображена умовними знаками. Здебільшого позамасштабними. Можна відобразити те, чого на місцевості не видно, наприклад, родовища корисних копалин.

3) Можуть відображувати великі ділянки Землі й навіть усю її, тому їх складають за допомогою  різним математичних способів, що дозволяють частково врахувати кривизну Землі. Немає карт без спотворень.

4) Зображують не всі елементи місцевості, зміст карт відбирають і узагальнюють – генералізують - відповідно до призначення та масштабу карти.

 

    Класифікація карт

    Значна кількість створених карт потребує їхнього розділення на групи за певними ознаками (класифікації).

          За масштабом:

ü великомасштабні (більше 1: 200 000)-топографічні (для вимірювань, розрахунків);

ü середньомасштабні (від 1: 200 000 до 1 : 1000 000) – оглядово-топографічні;

ü дрібномасштабні (1 : 1000 000 і менше) – оглядові (як наочне уявлення).

За змістом:

ü загальногеографічні ( з однаковою детальністю відображають усі географічні об’єкти);

ü тематичні (відображають окремі природні чи суспільні об’єкти, явища, процеси).

За охопленням території (світові, регіональні).

За призначенням: науково-довідкові, навчальні, військові, навігаційні тощо.

 

     Електронні карти – це комп'ютерні версії паперових карт з можливістю керувати ними.

     Переваги: можливість швидко знаходити об’єкт, вносити оновлену інформацію, великий обсяг даних, спрощують процес співставлення даних, можна легко змінювати масштабування тощо.

      Недоліки: користування тільки за наявності відповідної комп'ютерної техніки з програмним забезпеченням.

 

    Умовні знаки

    Існує багато різновидів умовних знаків і вони мають свої закони створення. На картах їх рисують за строго визначеними правилами. Наприклад, значки родовищ корисних копалин хоча і не виражені в масштабі (вони позамасштабні) мають певну точку, що чітко  відповідає реальному положенню родовища. Приблизне розташування такого значка може означати на дрібномасштабній карті помилку в кілька десятків кілометрів.

    Лінійні знаки – позначають об'єкти, які мають лінійну протяжність (кордони, річки, шляхи).

   Спосіб якісного фону – позначення кольорами об'єктів чи явищ з однаковими властивостями чи ознаками.

Спосіб ізоліній – лінії, які з'єднують однакові показники, наприклад температури.

Лінії руху – стрілки, які показують напрямок руху, наприклад течій.

Детальніше з різними видами знаків ми будемо знайомитися під час вивчення об'єктів чи процесів, позначених умовними знаками.

Умовні знаки до карти чи до атласу з підписами їхніх значень утворюють легенду.

Атлас – це просте зібрання карт. Це систематизована збірка карт, пояснювальних матеріалів, які відповідають певній темі чи задачі.

 

Закріплення вивченого матеріалу

   Дайте відповідь на питання в робочому зошиті (зробіть фотографію і відправте  на електронну пошту: .

1. Карта масштабу 1 : 5000 000:  

   а) великомасштабна;

   б) середньомасштабна;

   в) дрібномасштабна.

2. Визначте відповідні пари:

   1. середньомасштабна карта                        А. 1 : 500

   2. дрібномасштабна карта                            Б. 1 : 100 000

   3. великомасштабна карта                            В. 1 : 500 000

   4. план місцевості                                          Г. 1 : 2000 000

3. Карта півкуль у вашому атласі можна класифікувати як:

   1. великомасштабну, навчальну;

   2. дрібномасштабну, туристську;

   3. топографічну, навчальну;

   4. дрібномасштабну, загальногеографічну.

   Домашнє завдання 

1. Опрацюйте § 14,15.

  2. Вивчити умовні знаки топографічної карти.                               

 

Посилання на онлайн-урок 20.10.2022 (четвер) о 11-30  

 https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz 

 20.10.2022 

Тема «Масштаб та його види. Умовні знаки плану. Визначення напрямків на плані. Складання плану за допомогою умовних топографічних знаків. Практична робота № 1 «Розв'язування задач із використанням різних видів масштабу. Визначення масштабів планів  та карт за даними про відстані на місцевості та відрізками на карті, які відповідають цим відстаням (початок)»

Мета: розширити та удосконалити знання про масштаб та план, отримані в курсі природознавства, ознайомити з різними видами масштабу, закріпити знання про одиниці вимірювання відстаней, сформувати знання про масштаби планів, умовні топографічні знаки.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 11,12.

2.Виконати практичну роботу № 1 (завдання № 1,2 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 24.10.2022)

3. Переглянути відео-уроки:

 

 

Посилання на онлайн-урок 13.10.2022 (четвер) о 11-30:

 https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz 

13.10.2022 

Тема «Особливості та відмінності зображення земної поверхні на глобусі, космічних знімках, картах, аерофотознімках, планах»

Мета: розширити та удосконалити знання про способи зображення земної поверхні, отримані в курсі природознавства, допомогти усвідомити переваги та недоліки кожного зі способів зображення Землі.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 10.

2. Переглянути відео-урок:

 

 

06.10.2022 

Тема «Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на місцевості. Компас. Поняття про азимут»

Мета: повторити та удосконалити знання про способи, орієнтування на місцевості, отримані з курсу природознавства, ознайомитися з приладами для орієнтування, сформувати практичні уміння орієнтуватися на місцевості за місцевими ознаками та за допомогою компасу, сформувати поняття «азимут»

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 8,9.

2. Переглянути відео-уроки :

 

 

29.09.2022

Підсумковий урок «Географія - наука про Землю», «Розвиток географічних знань про Землю»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   до 30.09.2022 до 18-00 (час виконання 15 хв.), потім доступ буде закрито!!!

 Перейти за посиланням для виконання:http://join.naurok.ua/

Код доступу 6308169 

 

22.09.2022

Тема «Дослідження Землі в ХХ на початку ХХІ ст. Сучасні туристичні подорожі як засіб відкриття Землі кожною людиною»

Мета: продовжити формувати систему знань про розвиток географічної науки, розповісти про основні географічні об'єкти сучасних досліджень, показати на конкретних прикладах переорієнтування географічної науки з описової на прогностичну, сформувати уявлення про туризм  

 Домашнє завдання  

1. Повторити § 3,4,5, вивчити § 6,7 (підготуватися до самостійної  роботи).

Посилання на онлайн-урок 15.09.2022 (четвер) о 11-30:

         https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz 

15.09.2022 

Тема «Уявлення про форму Землі. Зображення Землі на картах Ератосфена, Птолемея. Відкриття нових земель. Навколосвітні подорожі» 

Мета: удосконалити знання про уявлення людей у давнину про форму й розміри Землі, про перші навколосвітні експедиції та їх наслідки; ознайомити з розвитком географічних знань у давнину, з історією відкриття південних материків.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 3,4,5.

2. Переглянути відео-уроки :

  

     08.09.2022

Тема «Географія як наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства. Значення географічних знань та умінь для життєдіяльності людини. Основні друковані та електронні джерела географічної інформації, їх значення. Методи географічних досліджень. Особливості організації власних географічних спостережень» 

Мета: з'ясувати особливості нового курсу, предмет, його вивчення; сформувати уявлення про систему географічних наук; ознайомитися з джерелами географічних знань, повторити поняття «дослідження», сформувати поняття «метод дослідження», розкрити особливості різних видів географічних досліджень. 

Опорні та базові поняття: географія, географічні науки, географічні об'єкти, процеси, явища, джерела географічних знань, географічні дослідження, метод, спостереження. 

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 1,2.

2. Переглянути відео-уроки :