7 клас 2022-2023 навчальний рік

24.05.2023 – 7 клас/22.05.2023 – 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Міжнародне співробітництво у розв'язанні екологічних проблем. Міжнародні організації з охорони природи»

Мета: називати джерела забруднення навколишнього середовища, міжнародні організації з охорони природи; наводити приклади основних видів забруднення довкілля: хімічне, радіаційне, біологічне, теплове, звукове.

    Розв’язання екологічних проблем і міжнародне співробітництво. 

  Міжнародні урядові й громадські організації, які ставили за мету своєї діяльності охорону довкілля та боротьбу за прийняття суворих законів проти забруднення природи, почали виникати, коли людство усвідомило, що без об’єднання зусиль усіх народів розв’язати екологічні проблеми неможливо.

Особливості законодавства країн певного регіону й ефективність дії різних природоохоронних організацій впливають на рівень і характер забруднення певної території. У розвинених країнах діють жорсткі санкції проти підприємств і організацій, які порушують природоохоронне законодавство. Звісно, в цих країнах рівень забрудненості довкілля невпинно зменшується.

Але слід зауважити, що дедалі частіше підприємства, які забруднюють навколишнє середовище, із високорозвинених країн переміщаються до країн із відносно низьким рівнем розвитку: до Африки, Азії та Латинської Америки. Попри це найбільші забруднювачі довкілля й сьогодні зосереджені в Китаї, США, Європі, Японії, Росії тощо.

Потреби людей дедалі більше зростають і перевищують життєво необхідний мінімум. Споживання, особливо в розвинених країнах, зростає з кожним роком. Люди купують дедалі більше спеціально запакованої їжі, одягу, взуття, різних побутових товарів, кілька автомобілів на родину тощо. Утворюються тони відходів людської життєдіяльності. Виникають величезні за обсягом звалища отруйних речовин, які не встигають переробляти. Це стає найбільшою проблемою охорони довкілля і, між іншим, не лише в розвинених країнах. Для країн Африки ця проблема також є актуальною.

   Міжнародні організації з охорони природи

  Дедалі більше екологічних проблем набувають світового, глобального характеру, тому координатором міжнародних зусиль у справі охорони довкілля стала Організація Об’єднаних Націй.

При Генеральній Асамблеї є Науковий комітет з дії атомної радіації, Комітет з використання космічного простору в мирних цілях (КОСПАР) та ін.

Початком широкого міжнародного співробітництва з охорони природи та раціонального використання природних ресурсів можна вважати 1972 р., коли в столиці Швеції Стокгольмі розпочала роботу Конференція ООН із проблем охорони довкілля. Там прийняли Декларацію, в якій проаналізовано глобальні екологічні проблеми й окреслено шляхи їх подолання спільними зусиллями світового співтовариства.

Міжнародна урядова організація з навколишнього середовища — ЮНЕП — й інші підрозділи ООН упродовж наступних років розробили міжнародні правові норми використання Світового океану, повітряного басейну, космосу.

Виникли міжнародні наукові організації, які постійно проводять наукові дослідження нашої планети з метою оцінювання стану довкілля та розробляння шляхів розв’язання екологічних проблем. До них належать: Інститут всесвітніх спостережень, який видає щорічник «Стан світу», Міжнародна рада наукових спілок із програмою «Глобальні зміни», Міжнародний географічний союз тощо.

Значний внесок в охорону природи Землі робить Міжнародний союз охорони природи. Він здійснює широкі наукові дослідження та розробляє практичні програми збереження природи в різних куточках планети. До нього Належать як урядові, так і громадські організації десятків країн світу.

Всесвітній фонд дикої природи — міжнародна неурядова організація, що займається збереженням природи, дослідженнями та відновленням природного середовища. Це найбільша незалежна природоохоронна організація у світі, що має близько 5 млн працівників і добровольців по всьому світу, працюючи в понад 120 країн. Щороку фонд здійснює понад 1200 екологічних проектів, привертаючи увагу мільйонів людей до проблем охорони довкілля та їх розв’язання, їх запобігання наростаючій деградації природного середовища планети та досягнення гармонії людини і природи. Головна мета — збереження біологічної різноманітності Землі. Символ Всесвітнього фонду дикої природи — гігантська панда.

Дуже активними у справі врятування всього живого на Землі є незалежні від урядів держав міжнародні громадські рухи й організації. Мабуть, найвідомішою серед них є «Грінпіс». Засновники «Грінпіс» — «перші воїни зеленого воїнства» Бен Меткаф і Девід Фрейзер Мак Таггарт. Осередки цієї організації існують і в Україні, яка дедалі активніше бере участь у міжнародному природоохоронному співробітництві. Разом із сусідніми державами Словаччиною та Польщею вперше у світі Україна створила новий тип природоохоронної території. На прикордонних частинах трьох держав виник міжнародний біосферний заповідник «Східні Карпати».

Екологічна ситуація в Україні особливо загострилася після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Значні території стали непридатними для життя людей і залишеними. Учені проводять у Чорнобильській зоні відчуження постійні спостереження та дослідження за участю зарубіжних колег.

Міжнародне природоохоронне співробітництво буде й надалі розширюватись і поглиблюватись. Це пов’язано з подальшою глобалізацією екологічних проблем. 

Домашня робота

-         Опрацювати § 63 з с.252.

-    Виконати поточний контроль знань з даного розділу до 21-00 27.05.2023 (включно)

Перейти за посиланням для виконання роботи: http://join.naurok.ua/Код доступу 9178646

 

22.05.2023 – 7 клас/7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Забруднення навколишнього середовища. Види забруднення, основні джерела їх надходження »

Мета: сформувати знання про основні види та джерела забруднення навколишнього середовища, формувати практичні вміння та навички характеризувати екологічні проблеми материків та океанів та можливі шляхи їх вирішення; формувати екологічну компетентність на основі ощадливого ставлення до природних та раціонального природокористування.

 

   - Фахівці стверджують, що за останні десятиріччя у світі було використано стільки природних ресурсів, скільки за всю попередню історію людства. У зв’язку з цим виникла загроза виснаження і навіть вичерпання багатьох видів ресурсів. Одночасно зросли масштаби повернення в природу відходів, що спричиняє загрозу забруднення навколишнього середовища.

     - Згадайте: 

·        Які види господарської діяльності поширені у нашій місцевості?

·        Які зміни природних комплексів спричиняє господарська діяльність?

·        Який вид природокористування переважає у нашій місцевості?

 Домашнє завдання 

-         Опрацювати § 63 (до с. 250 вирішення екологічних проблем).

-         Переглянути відео-урок:

 

15.05.2023 -7 клас (індивідуальна форма навчання)/17.05.2023- 7 клас

Контрольна робота за ІІ семестр

Виконати  контрольну роботу. 

Контрольна робота виконується до 21-00 21.05.2023 (час виконання 25 хвилин), потім доступ буде закрито!!!

 Перейти за посиланням для виконання роботи: http://join.naurok.ua/

 Код доступу 5908495

15.05.2023 -7 клас/7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Наслідки використання ресурсів людиною. Порушення природної рівноваги. Антропогенні ландшафти» 

Мета: формувати практичне вміння розрізняти раціональне та нераціональне природокористування, екологічну свідомість на основі ощадливого ставлення до природних багатств та раціонального природокористування, виявляти ознаки змін природних ландшафтів.

 Домашнє завдання

Ø    Опрацювати § 62.

Ø  Повторити §§ 34-61, підготуватися до  контрольної  роботи за ІІ семестр.

 

10.05.2023 -7 клас/08.05.20223 - 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Природні багатства материків та океанів, їхні основні види»

Мета: актуалізувати, поглибити та систематизувати знання про природні ресурси материків і океанів, ознайомити з основними видами природних ресурсів; формувати екологічну свідомість на основі ощадливого ставлення до природних багатств та раціонального природокористування.

 Домашнє завдання

Ø  Опрацювати § 62.

Ø  Переглянути відео - урок:

 

08.05.2023 – 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Підсумковий урок з розділу «Океани»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується до 21-00 12.05.2023 (час виконання 20 хв.).

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу 4822869

Підготуватися до контрольної роботи  з розділів «Материки північної півкулі  та океани» !!! (повторити §§ 34-61).

 

03.05.2023- 7 клас/ 01.05.2023-7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Північний Льодовитий океан. Органічний світ і природні ресурси. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків. Практична робота № 12 (закінчення). Позначення географічних об'єктів та течій океанів на контурній карті»

Мета: сформувати цілісну систему знань про особливості природи Світового океану; продовжити вдосконалювати вміння та навички характеризувати  природні компоненти океану за тематичними картами атласу; розвивати вміння встановлювати аналогії та порівнювати.

Домашнє завдання

ü Опрацювати § 61, повторити §§ 52-60, підготуватися до тематичного оцінювання з теми «Океани Землі».

ü    Виконати практичну роботу № 12 (закінчення) завдання 6, висновок  та  надіслати на електронну пошту до 07.05.2023:  

 falko.svetlana.viktorivna@gmail

  

01.05.2023  - 7 клас/7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Північний Льодовитий океан. Географічне положення океану у високих широтах. Історія географічних досліджень океану. Рельєф дна, клімат і води. Льодовий режим океану»

Мета: сформувати цілісну систему знань про особливості природи Світового океану; продовжити вдосконалювати вміння та навички характеризувати географічне положення океану та його природні компоненти за тематичними картами атласу; розвивати вміння встановлювати аналогії та порівнювати.

 Домашнє завдання

  1. Опрацювати § 61 до с.241 (органічний світ).

   2. Пройти тест за посиланням (до 21-00 07.05.2023, час виконання 10 хвилин): http://join.naurok.ua/      Код доступу 1276104

       3. Переглянути відео-урок:

 

26.04.2023 - 7 клас/24.04.2023 -7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Індійський океан. Кліматі води. Органічний світ і природні ресурси. Види господарської діяльності в океані. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей на прилеглих материках»

Мета: поглибити та систематизувати знання про природу Світового океану; характеризувати ознаки природи Індійського океану за картами атласу .  

Домашнє завдання

1.       Опрацювати § 60.

2.       Переглянути відео - урок: 

 

24.04.2023 -7 клас/7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Індійський океан. Географічне положення. Рельєф дна. Практична робота № 12 (продовження)»

Мета: поглибити та систематизувати знання про природу Світового океану; продовжити формувати уміння та навичок визначати географічне положення океану, розвивати вміння складати опис об'єкта за типовим планом, пізнавальний інтерес.  

Домашнє завдання

1.       Опрацювати § 60 до с.236.

2.       Виконати практичну роботу № 12 (продовження) завдання 5  та  надіслати на електронну пошту до 26.04.2023:  

 falko.svetlana.viktorivna@gmail

3.       Переглянути відео -урок: 

 

 

19.04.2023-7 клас/17.04.2023-7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Органічний світ і природні ресурси, їх використання. Охорона природи Атлантичного океану. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків.  Практична робота № 12 (продовження)»

Мета: поглибити та систематизувати знання про природу Світового океану, продовжити формування умінь та навичок характеризувати географічне положення та ознаки природи океану за тематичними картами атласу; розвивати вміння встановлювати аналогії та порівнювати; складати опис об'єкта за типовим планом, формувати екологічну компетентність.

   Типовий план характеристики океанів

1. Географічне положення океану.

1) Положення щодо екватора, нульового меридіана, материків та інших океанів.

2) Особливості берегової лінії: моря, затоки, протоки, острови.

2. Рельєф дна океану.

3. Клімат і води.

1) Кліматичні пояси.

2) Основні типи клімату.

3) Температурний режим поверхневих вод.

4) Солоність поверхневих вод та її розподіл.

5) океанічні течії

4. Органічний світ

5. Ресурси океану, їхнє використання та збереження

6. Охорона природи океану

  

Органічний світ атлантичного океану

  Органічний світ Атлантичного океану кількістю видів значно поступається Тихому та Індійському океанам (через геологічну молодість). У кількісному відношенні океан багатий на організми, життя яких пов’язане, у першу чергу, із широким розвитком шельфу. У розподілі органічного життя океану чітко виділяється зональність.

  Використання природних ресурсів

 Атлантичний океан посідає перше місце серед океанів за ступенем господарського освоєння. Він дає 20 % світового вилову риби та морепродуктів. Шельфи Атлантики багаті на родовища корисних копалин (природний газ, фосфорити, соль, залізо-марганцеві конкреції тощо). У посушливих прибережних районах працюють опріснювальні установки. Енергія припливу вод океану використовується в роботі електростанцій (перша була побудована в гирлі річки Ранс на півночі Франції). Через Атлантику здійснюється понад 50 % усіх морських перевезень.

 Домашнє завдання

1.                 Опрацювати § 59 .

2.                 Повторіть географічну номенклатуру Тихого та Атлантичного океану.

3.      Виконати практичну роботу № 12 (продовження) завдання 1, 2  та  надіслати на електронну пошту до 22.04.2023:  

 falko.svetlana.viktorivna@gmail.com

4.                 Виконати  самостійну роботу  до 23-00 23.04.2023 (час виконання 10 хв.). Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/ Код доступу  1014426

 

 17.04.2023 - 7 клас/7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Географічне положення Атлантичного океану. Рельєф дна. Клімат і води»

Мета: поглибити та систематизувати знання про природу Світового океану, продовжити формування умінь та навичок характеризувати географічне положення та ознаки природи океану за тематичними картами атласу; розвивати вміння встановлювати аналогії та порівнювати; складати опис об'єкта за типовим планом, формувати екологічну компетентність.

   З давніх часів європейці плавали водами Атлантичного океану задовго до епохи Великих географічних відкриттів. У наш час Атлантика не втратила свого значення: її просторами пролягають найважливіші шляхи сполучення між континентами, тому рух тут найінтенсивніший. Мабуть, це найбільш вивчений науковцями океан.

 

   Вивчення нового матеріалу

 

   1 версія -  Понад дві тисяч років існує цікава легенда про загадкову країну – Атлантиду, в якій жив мудрий і щасливий народ. Проте він не витримав, на жаль, випробувань гарним життям і розпалив у собі жадібність і потяг до завоювань. За що і був покараний богами, причому жорстоко: за один день і лиховісну ніч, як оповідає легенда, Атлантида разом зі своєю прекрасною столицею і численними жителями зникла в глибинах океану. Ця трагічна подія відбулась нібито близько 12 тисяч років тому. За однією із версій Атлантичний океан саме від Атлантиди запозичив свою назву.

 

  2 версія - Атлантика була єдиним реальним океаном, відомим жителям Європи в античні часи. За уявленнями стародавніх греків, океан оточував Землю з усіх боків. Грецькі мудреці вважали, що з океану сходять і в нього ховаються всі світила – Сонце, Місяць, зірки. За грецькою міфологією, там, на крайньому заході, за високими горами, у щасливій країні Аркадія жив титан Атлант, який тримав на своїх плечах небесне склепіння. З ім'ям цього титана і весь водний простір на захід від Європи почали називати Атлантичним океаном.

    Географічне положення

    Атлантичний океан – другий за величиною океан планети. Площа 91,7 тис км2. Як і Тихий, він простягається від субарктичних широт до Антарктиди (на 16 000 км);у центральній частині перетинає екватор, у східній – нульовий меридіан. Його відмінними рисами є витягнута форма та вузькість. І на півночі, і на півдні він має широке водне сполучення з холодними полярними водами.

      Омиває береги п'яти материків: Євразії, Африки, Північної та Південної Америки, Антарктиди

      За глибиною Атлантичний океан є другим після Тихого. Максимальна глибина відмічена у глибоководному жолобі Пуерто-Рико (8 742 м).

      На півночі сполучається з Північним Льодовитим океаном, на півдні – з Індійським та Тихим океаном.

      Берегова лінія значно порізана в північній півкулі, особливо на сході. Серед морів Атлантичного океану вирізняють внутрішні (Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське) та окраїнні (Північне, Карибське), єдине у світі море без берегів – Саргасове.

       Найбільшими затоками є Мексиканська, Біскайська і Гвінейська, Святого Лаврентія. За розмірами вони не поступаються морям.

       Більшість островів розташована поблизу суходолу і має материкове походження (Ірландія, Великобританія, Великі Антильські). Вулканічними є острови Ісландія, Канарські. Коралове походження мають Бермудські острови.

   Історія дослідження

   Атлантичний океан – найбільш вивчений і освоєний людьми. Перші відомості про нього зібрали фінікійці ще за тисячу років до н. е. Проте тільки у Х ст. вікінгам вдалося перетнути океан і дістатися від берегів Європи до Гренландії і Північної Америки. Початок швидкому освоєнню океану поклав у XV ст. Христофор Колумб. Слідом за ним здійснювали плавання португальці, іспанці, англійці. Відтоді Атлантичний океан став головним водним шляхом на Землі.

    На початку ХІХ ст. російська експедиція Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського провела вивчення проб води з глибин. Всебічні ж дослідження Атлантики почалися тільки наприкінці століття за допомогою спеціально обладнаних експедиційних суден. Англійська експедиція на судні «Челленджер» здійснила проміри глибин, дослідила властивості водних мас, органічний світ океану. У наш час океанологи  різних країн світу продовжують вивчати дно, властивості води та течії Атлантичного океану.

    У наш час понад 40 наукових кораблів з різних країн продовжують вивчати природу океану. Океанологи ретельно досліджують взаємодію океану і атмосфери, спостерігають за Гольфстрімом та іншими течіями, за рухом айсбергів.

  Рельєф дна

   Геологи за зразками порід дна встановили, що Атлантичний океан – наймолодший океан Землі. Майже посеред океану з півночі на південь тягнуться серединно-океанічні хребти –Північноатлантичний і Південноатлантичний. Вони утворюють єдиний підводним гірський ланцюг завдовжки 17 000 км, вершини якого підносяться над дном на 2 000 м. Окремі вершини здіймаються вище рівня океану, утворюючи вулканічні острови. Уздовж середини хребтів проходить розлом земної кори – рифтова долина – завширшки близько 50 км. Вона є однією з найбільших тріщин на поверхні Землі. У цьому місці проходить межа літосферних плит, рухи яких супроводжуються виверженнями вулканів і землетрусами. Виливи магми у рифтовій зоні нарощують краї плит. Завдяки цьому дно Атлантичного океану розширюється зі швидкістю 2 см за рік.

  Обабіч серединних хребтів розташовується плоске ложе океану з глибинами 4 – 6 км. На ньому височать сотні підводних гір вулканічного походження. Порівняно з Тихим океаном Атлантичний має ширший шельф, особливо уздовж берегів Європи і Північної Америки.

   Клімат та водні маси

  Атлантичний океан, простягнувшись від Північного до Південного полярного кола, лежить в усіх кліматичних поясах Землі, тому його кліматичні умови досить різноманітні. Більша частина океану розташована в помірних та тропічних широтах. З обох тропічних областей високого тиску в напрямі екваторіальних широт дмуть постійні вітри — пасати.

У північній тропічній частині влітку й восени зароджуються тропічні циклони, які нерідко переходять в урагани. Найбільше їх над Карибським морем та Мексиканською затокою.

У помірних широтах Атлантики панують західні вітри. Найбільшої сили вони досягають у помірних широтах Південної півкулі. У полярних широтах кліматичні умови формуються під впливом Північного Льодовитого океану на півночі та Антарктиди на півдні. Велика кількість айсбергів і дрейфуючої криги.

  Властивості водних мас

    Пов’язані з особливостями клімату. В усьому океані середня температура поверхневих вод становить +16,5 °С, але Південна Атлантика на 6 °С холодніша за Північну (вплив Антарктиди). Найбільша солоність води (37,5 %о) спостерігається в субтропічних і тропічних широтах, найменша (33 %) — у прибережних водах Антарктиди.

    В Атлантичному, як і в Тихому, океані утворюються два кола поверхневих течій, але через значну подовженість Атлантичного океану з півночі на південь у ньому більш розвинені меридіональні потоки вод, ніж широтні. Тепла течія Гольфстрім — одна з найпотужніших у світі.

   Домашнє завдання

1.  Опрацювати § 59, повторити §§ 57, 58 (підготуватися до самостійної роботи) .

2.     Повторіть географічну номенклатуру Тихого та Атлантичного океану.

3. Скласти план заходів щодо поліпшення екологічного стану Атлантичного океану.

4.     Переглянути відео:

 

 

 

   

12.04.2023 -7 клас/10.04.2023-7 клас (індивідуальна форма навчання)

ТЕМА «ТИХИЙ ОКЕАН. ОРГАНІЧНИЙ СВІТ І ПРИРОДНІ РЕСУРСИ. ОСТРОВИ В ТИХОМУ ОКЕАНІ, ЇХ ПОХОДЖЕННЯ. ВПЛИВ ОКЕАНУ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДЕЙ ПРИЛЕГЛИХ МАТЕРИКІВ»

Мета: продовжити формувати знання про характерні ознаки природи Тихого океану та його природні багатства; скласти загальні уявлення про особливості природи островів; вдосконалювати практичні вміння складати характеристику океану за тематичними картами атласу; сприяти розумінню екологічних проблем океану та необхідності його охорони;

     Відповідно до плану вивчення океану сьогодні на уроці ми продовжуємо дослідження природи Тихого океану. Величезні розміри та глибини, давність геологічного розвитку обумовлюють надзвичайне розмаїття його органічного світу. Тільки тваринний світ налічує тут близько 100 тис. видів. Він у 3-4 рази багатший, ніж в інших океанах. Багатства Тихого океану з давніх часів забезпечували всім необхідним жителів прибережних та острівних територій. У наші часи постає питання збереження унікальної природи найбільшого океану планети.

  Органічний світ

   Надзвичайно багатий на живі організми: загальна кількість становить понад 50 % усього живого, що є у Світовому океані; високий ступінь ендемізму.

У розподілі організмів в океані добре виражена зональність.

Фауна налічує близько 100 тис. видів тварин: зоопланктон, краби, раки, креветки, устриці, кальмари, восьминоги, мідії, медузи, морські зірки, морські їжаки, змієхвістки, голонтурії; 3800 видів риб; кити, тюлені, морські котики, сивучі, дельфіни, морські свині, дюгоні, калани (морські бобри).

     Природні ресурси

    Біологічні — майже половина світового улову морепродуктів. Промислове значення: оселедець, анчоуси, скумбрія, сардини, морські окуні, тунці, камбали, тріска, далекосхідні лососі, сайра; промисел двостулкових і головоногих молюсків (устриці, морські гребінці, кальмари), ракоподібні (камчатський краб, омари), морські ссавці (морські котики) і водорості (ламінарія).

  Мінеральні — на шельфі океану розробляють родовища руд олова, марганцю, кобальту та інших металів, видобувають нафту та природний газ.

    Енергетичні ресурси (хвильові, припливні та термальні електростанції), в перспективі — використання енергії океанічних течій.

    Острови в Тихому океані, їхні природні особливості

   Особливістю природи Тихого океану є величезна кількість островів. За їхньою кількістю (понад 10 тисяч) та площею Тихий океан посідає перше місце.

    По окраїнах Тихого океану (переважно в західній частині) розташовані архіпелаги і ланцюги островів: Алеутські, Курильські, Сахалін, Японські, Філіппінські, Молуккські, Зондські, Фіджі, Тонга і багато інших; у відкритій частині - численні острови вулканічного (Маркізькі, Гавайські, Самоа, Галапагос і ін.) і коралового (Маршаллові, Гілберта, Токелау, Фенікс, Лайн, Туамоту та ін.) походження; найбільші острови материкового походження -Нова Зеландія, Нова Гвінея.

   Завдяки різноманіттю природних умов на материкових островах багатий рослинний і тваринний світ. Органічний світ вулканічних островів бідніший за видовим складом: немає ссавців, за винятком тих, які були завезені сюди людиною. Тут мешкають птахи, плазуни, комахи. На навітряних схилах островів багато опадів, тому вони вкриті вічнозеленими лісами. Органічний світ коралових островів бідний: кокосова пальма, кілька інших видів дерев, трав’янистих рослин, чагарників; представники тваринного світу пов’язані з морем: багато крабів, морських черепах, морських птахів. Ґрунтовий покрив розвинений слабо.

    Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків

    На берегах та островах океану розташовано понад 50 прибережних країн. Життя та господарська діяльність людей прибережних та острівних безпосередньо пов’язана з океаном. Розвиток мореплавання з давніх часів, понад половина світового вилову риби, вирощування водоростей, молюсків. Видобуток корисних копалин (залізомарганцеві конкреції, нафта); опріснення морської води. Судноплавство, важливі транспортні шляхи. Туризм.

    Охорона природи океану

  Наслідком активної господарської діяльності є забруднення вод океану, особливо в прибережних районах, що позначається на видовому складі організмів. Для збереження унікальних природних комплексів у багатьох прибережних країнах створено морські парки і заповідники для захисту морських видів, що перебувають під загрозою. Серед них найбільший — Морський парк Великого Бар’єрного рифу біля берегів Австралії.

   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.  Опрацюйте § 58, повторити § 57 та підготуватися до самостійної роботи з теми «Тихий океан» .

2. Ознайомтеся з картою Атлантичного океану, пригадайте відому вам географічну номенклатуру.

3.     Переглянути відео-урок:

 

 

05.04.2023 – 7 клас/03.04.2023 - 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Підсумковий урок з теми «Євразія»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується  до 23-00 09.04.2023 (час виконання 20 хв.).

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу  1567345

 

22.03.2023 – 7 клас/20.03.2023 - 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Найбільші держави Азії. Зв′язки України з країнами Європи та Азії»

Мета: сформувати загальні уявлення про країни азіатської частини Євразії, характерні ознаки природи, населення й господарської діяльності Китаю, Японії, Індії; удосконалити практичні уміння й навички характеризувати природу, населення й господарську діяльність окремих країн материка за картами атласу; актуалізувати та розширити знання про особливості географічного положення, ознаки природи, населення та господарства України; сформувати загальні уявлення про країни, що є сусідами України, сфери співпраці України з країнами Європи.

 Країни Азії. Цей величезний регіон дуже різноманітний за природою й населенням. Тут розташовані й дуже великі, і дуже малі країни.  

 Південно-Західна Азія. Найбільші країни цієї частини: Туреччина, Іран, Ірак, Афганістан, Саудівська Аравія. Багато невеликих за площею країн: Сирія, Ліван, Ізраїль, Кувейт та ін. Сюди ж тепер відносять Грузію, Вірменію та Азербайджан.

Національний склад населення Близького Сходу, як ще називають цю територію, різноманітний. Тут живуть араби, євреї, турки, перси, грузини, вірмени й інші народи. Цей регіон — місце виникнення всіх трьох світових релігій. Більшість населення живе в сільській місцевості, у долинах річок і в оазисах. Деякі країни є найбільшими постачальниками нафти на світовий ринок. По нафтопроводах її подають до портових міст, звідки в танкерах перевозять у різні країни.

 Центральна Азія. Цей великий регіон материка відрізняється одноманітністю природи, сухістю, різкою континентальністю клімату, переважанням сухих степів, напівпустель і пустель. Рівнини й улоговини чергуються тут з горами та нагір’ями, які ізолюють територію від вологих вітрів з океанів. У цій частині Євразії розташовані Казахстан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Монголія й велика частина Китаю.

   Східна Азія. Ця частина материка розташована вздовж узбережжя Тихого океану й витягнута з півночі на південь — від помірного поясу до тропічного. Тут розташовані найбільш населена частина Китаю, Японія, КНДР і Республіка Корея. Природа цих країн різноманітна, переважають рівнини, але є й гірські території.

 У Японії  70% поверхні займають гори, багато вулканів, часті землетруси, трапляються цунамі. Найвища гора й символ Японії – Фудзіяма (3776 м)Розташована на архіпелазі поблизу східних берегів Азії, найбільші острови-Хоккайдо, Хонсю, Сікоку й Кюсю.

  Клімат Японії переважно субтропічний мусонний, на півночі – помірний. На півдні – тропічний. Багато річок. Понад 17 тис. видів рослин, більшість яких ендемічні. Ліси займають 60 % площі країни. Корисних копалин небагато, значну кількість мінеральної сировини завозять з інших країн.
   Населення 126 млн осіб (2017 р.), 99% її населення – японці. Велика середня тривалість життя (понад 80 років). 4/5 проживає в містах, розташованих на прибережних рівнинах: Токіо, Осака, Йокогама, Нагоя, Кіото, Кобе, Саппоро, Хіросіма.

 Високорозвинена країна, посідає провідні місця у світі з виробництва автомобілів, морських суден, побутової електроніки, промислових роботів, верстатів, сталі, електроенергії, цементу, переробляння нафти. Високо розвинута металургія, хімічна, легка, деревообробна галузі. Вирощують рис, картоплю, цукровий буряк, цибулю, огірки, фрукти; посідає одне з перших місць за виловом риби й морепродуктів.

 Китай  — розташований у Східній і Центральній Азії, межує з 13 країнами, має найдовший у світі сухопутний кордон – 22,8 тис. км; його омивають води Жовтого, Східнокитайського та Південнокитайського морів. За площею посідає третє місце у світі після Росії й Канади.

 Розташований у межах трьох кліматичних поясів: помірного, субтропічного та субекваторіального. Найбільші річки: Янцзи, Хуанхе. Різноманітна природа, багатий рослинний та тваринний світ.

  Мінеральні ресурси: провідні місця у світі за запасами вугілля, нафти, залізної руди, бокситів, вольфраму, молібдену, олова, ртуті, свинцю, цинку. Усього понад 140 видів корисних копалин.

  Найбільш населена країна світу (1,395 млрд. осіб 2017 р.), багатонаціональна країна (понад 55 етнічних груп), більшість населення ханьці (китайці) = 93%. 90% населення проживає на сході країни. Міст – мільйонерів понад 70. Найбільше – Шанхай (понад 20 млн. осіб), столиця Пекін (понад 20 млн. осіб).

   Провідні місця у світі за виробництвом автомобілів, сталі, вугілля, цементу, зерна, бавовни, м′яса, бавовняних тканин, телевізорів, хімічних волокон, мінеральних добрив, електроенергії. Виробляють комп′ютери, мобільні телефони, побутову техніку.

   Вирощують зернові культури (рис, пшениця, кукурудза), цукрову тростину та цукровий буряк, чай, арахіс, тютюн, фрукти й овочі; розводять свиней, дрібну й велику рогату худобу, домашніх птахів.

  Південна Азія. Серед країн цієї частини континенту найбільша — Індія, а найменша — королівство Бутан у Гімалаях.

    Індія (столиця — місто Делі) розташована в центрі Південної Азії на півострові Індостан та прилеглій материковій частині, країну омивають води Індийського океану.  Виокремлюють великі природні комплекси: Гімалаї, Індо - Гангську низовину та рівнини Декана на півострові Індостан. Переважно субекваторіальний мусонний клімат; найбільші річки – Ганг, Інд, Брахмапутра.
   Багаті запаси залізних, марганцевих, уранових, мідних, алюмінієвих руд, кам′яного вугілля, золота, коштовного й напівкоштовного виробного каміння.
   Друга держава світу за кількістю населення (1,355 млрд осіб, 2017 р.), багатонаціональна країна, серед етнічних  груп переважають – хіндустанці, маратхи, бенгальці, біхарці, пенджабці. Найбільші міста – Мумбаї, Колката, Делі, Ченаї.

    Країна є одним із найбільших світових виробників та продавців вугілля, марганцевої та залізної руд; працюють підприємства чорної металургії,важкого і транспортного машинобудування, виробництва електроустаткування, побутової електроніки, хімікатів.

  Вирощують рис, пшеницю, просо, овочі та фрукти, цукрову тростину, бавовник, каву, арахіс, кунжут, рицину, гірчицю, льон, чай.

   Південно-Східна Азія. Займає півострів Індокитай та острови, складові Малайського архіпелагу. Найбільші за площею країни: Індонезія, Лаос, Таїланд, В’єтнам, Філіппіни. У Малаккській протоці на острові розташована найменша країна цього регіону — Сінгапур. Найбільшу площу території і чисельність населення має Індонезія.

    Зв’язки України з країнами Європи. Україна — одна з найбільших країн Європи. Суходолом Україна межує із сімома країнами: Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. 1991 р. Україна, Росія, Білорусь та Молдова перетворилися з радянських республік на незалежні держави.

  Основним напрямом зовнішньої політики України є інтеграція в європейське співтовариство. Особливе значення мають економічні зв′язки з країнами Європейського союзу — Румунією, Угорщиною, Польщею, Словаччиною тощо.

    Словаччина постачає нам транспортні засоби, косметичну продукцію, папір та картон, Угорщина – автомобілі, лікарські засоби, продукти харчування. Румунія – меблі, взуття, текстильні вироби. З Польщею в Україну привозять технічне обладнання, тканини, фрукти, ліки, одяг та взуття.
  Країни Європейського Союзу надають Україні політичну та фінансову підтримку у проведенні різнобічних реформ.

   Серед інших країн Європи найактивнішими є зв′язки з Німеччиною, Італією, Кіпром, Литвою, Латвією, Естонією

    Культурні зв′язки: організація фестивалів українського мистецтва, виставок, обміни художніми колективами, покази фільмів, гастролі театрів, майстер-класи.  «Дні України» щорічно влаштовують культурні центри різних європейських країн.

  Домашнє завдання

     1. Опрацювати конспект уроку.

     2. Підготуватися до підсумкової роботи за темою «Євразія»

     3. Виконати практичну роботу № 10 (продовження) завдання 1, 4 (підпункт 3), висновок та  надіслати на електронну пошту до 25.03.2023:  

      falko.svetlana.viktorivna@gmail.com

 

 

20.03.2023- 7 клас/7клас – індивідуальна форма навчання

ТЕМА «НАЙБІЛЬШІ ДЕРЖАВИ ЄВРОПИ. НІМЕЧЧИНА. ФРАНЦІЯ. ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. ІТАЛІЯ»

Мета: формувати загальні уявлення про природу, населення та господарство ключових європейських країн; вдосконалювати практичні вміння визначати географічне положення країн Євразії, виявляти головні риси населення та господарства окремих країн; формувати шанобливе ставлення до національних особливостей, культури, способу життя інших народів.

      У сиву давнину Європа була колискою багатьох високорозвинених цивілізацій: егейської, еллінської, кельтської, римської тощо. Зараз на території Європи розташовано 47 країн. Кожна з них має свою історію, культуру, традиції. Усі вони виникли в різні часи, пережили багато поневірянь, мали інші кордони або входили до територій інших держав. Глибоке та детальне дослідження населення  та господарства європейських країн вас очікує в наступних курсах географії.

   

Німеччина. Розташована в центрі Європи. Одна із найрозвиненіших держав світу. Основу господарства становить розвинута промисловість, провідними галузями якої є чорна й кольорова металургія, машинобудування, хімічна, електроенергетика, лісова, харчова, легка. Дуже добре розвинуте сільське господарство. Німеччина — виробник пшениці, ячменю, картоплі й хмелю.

Франція. Розташована на заході Європи, посідає друге місце за площею серед європейських держав. Одна із найрозвинутіших країн світу, найбільший європейський центр машинобудування. Вона виробляє літаки, автомобілі, морські судна, різноманітну побутову техніку та електроніку. Провідними галузями є також електроенергетика, хімічна, харчова, легка промисловість. В усьому світі відомі французькі парфуми й косметика, елегантне взуття й одяг. Франція — один із найбільших виробників сільськогосподарської продукції у світі. Славиться своїми садами й виноградниками.

Велика Британія. Острівна держава на північному заході Європи. Високорозвинута країна. Провідне місце посідає промисловість — передове машинобудування, електроніка, хімічна, фармацевтична, харчова, легка. Поблизу берегів Великої Британії відкриті великі поклади нафти й газу. Головною галуззю сільського господарства є тваринництво. Розводять м’ясні й молочні породи корів, овець, свиней і домашньої птиці. Вирощують пшеницю, ячмінь, цукровий буряк, картоплю, овочі. Велика Британія є найважливішим європейським центром міжнародної торгівлі, лідером у сфері фінансових послуг.

Італія. Розташована на півдні Європи на перетині торговельних шляхів. Економічно розвинута країна. Галузі промисловості: машинобудування (автомобільна, електротехнічна, електронна), хімічна, нафтохімічна, легка, харчова. Сільське господарство: вирощують пшеницю, рис, фрукти, овочі, виноград, оливи, кукурудзу, мигдаль, волоський горіх, розводять велику рогату худобу, овець, свиней, птицю. Італія є великим центром світового туризму

Домашнє завдання

1.     Опрацювати § 56

2. За картами атласу й текстом підручника та уроку самостійно дослідить особливості географічного положення, природи, населення та господарства країни Європи (на вибір: Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія). Результати занесіть у таблицю (зробити у форматі Word та відправити на електронну пошту falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 22.03.2023).

 

Географічне положення	У якій частині материка розташована   Вихід до моря (океану)   Межує
Природні умови та ресурси	Рельєф –   Клімат   Природні зони   Корисні копалини
Населення	Кількість   Національний склад   Найбільші міста
Господарство	Галузі промисловості   Сільське господарство   Види транспорту
Об′єкти природної спадщини ЮНЕСКО
Зв′язки з Україною

 

 

15.03.2023 – 7 клас/13.03.2023 – 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Населення Євразії»

Мета: сформувати загальні уявлення про формування та ознаки населення материка, ознайомити із сучасною політичною картою Євразії; вдосконалити практичні вміння та навички характеризувати населення материка за тематичними картами атласу; формувати пізнавальний інтерес до національних особливостей, культури, способу життя інших народів; виховувати толерантне ставлення та повагу до всіх народів.

 Раси й народи

   Євразія є батьківщиною двох основних рас – європеоїдної та монголоїдної. Європеоїди становлять 45 % населення материка. Монголоїди становлять близько 37 %усього населення материка.

 Національний склад населення різний: Європу населяють слов′янські народи, німці, французи, італійці, іспанці, ірландці, англійці, на півночі регіону проживають норвежці, шведи, фіни. Південно-Східну Азію – арабські народи, а також турки, курди, перси; Північну Азію – росіяни; Південну-хіндустанці, бенгальці, пакистанці; Південно-Східну - в′єтнамці, тайці, бірманці, малайці. У Центральній Азії проживають тибетці, уйгури, монголи, у Східній – хань (китайці), японці, корейці.

 Розміщення населення

     Найбільш заселені території розташовані там, де поєднуються сприятливі погодні умови і родючі ґрунти, - долини річок Ганг, Хуанхе, Янцзи. Окрім півдня і сходу Азії, до густонаселених регіонів материка належить майже вся Європа. Відносно безлюдні райони: пустеля Гобі, Тибет, Аравійський півострів. Менш заселена північна частина Євразії.

 Політична карта материка

      Політична карта Євразії почала формуватися дуже давно, тому зараз вона строката. Найбільшою за площею державою є Росія (17, 075 млн.кв.км), за населенням – Китай (1,395 млрд осіб). Україна – найбільша за площею держава Європи. Тут розташована й найменша держава світу – Ватикан.

     Держави Євразії різняться за формами правління, державним устроєм, рівнем свого економічного розвитку. На материку є різні види монархій, республік.

       Найбільш розвинутими країнами Європи є : Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія. В Азії найрозвиненішою країною є Японія, яка є другою найрозвиненішою країною світу після США.

      Країни Перської затоки та деякі інші розвивають свою економіку завдяки величезним природним ресурсам. Країни Південно-Східної Азії зазнають економічного зростання під впливом Японії.

    Разом з тим на материку й досі є країни з дуже низьким рівнем економічного розвитку (Непал, Бутан, Афганістан та ін.).

       Домашнє завдання
1. Опрацювати § 56 до с. 215 (до держав)

2. Відповісти на питання № 5, 6 ст. 211 підручника (у форматі Word) та відправити на електрону пошту :  falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 18.03.2023

3. Переглянути відео-урок: 

 

 

08.03.2023 7 клас/ 06.03.2023-7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Природні зони Євразії: напівпустелі й пустелі, субтропічні ліси, савана, субекваторіальні та екваторіальні ліси. Висотна поясність»

Мета: повторити, розширити та систематизувати знання про  природні зони Євразії, сформувати знання про особливі ознаки висотної поясності материка, удосконалити практичні уміння та навички характеризувати природні зони материка за тематичними картами атласу, порівнювати склад та набір висотних поясів.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 53, 54.

2. За картами атласу та тестом підручника складіть характеристику природних зон Євразії і  надішліть на електронну пошту:

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 12.03.2023.

 

Назва природної зони	Географічне положення	Особливості клімату	Переважний тип грунту	Представники
				рослинного світу	тваринного світу

 

06.03.2023 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Природні зони Євразії: арктичні пустелі, тундра й лісотундра, ліси помірного поясу»

Мета: сформувати знання про природні зони Євразії та закономірності їхнього розміщення територією материка, вдосконалити практичні уміння та навички характеризувати природні зони материка за тематичними картами.

 

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 51, 52.

2. За картами атласу та тестом підручника складіть характеристику природних зон Євразії і  надішліть на електронну пошту:

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 08.03.2023.

 

Назва природної зони	Географічне положення	Особливості клімату	Переважний тип грунту	Представники
				рослинного світу	тваринного світу

 

3. Перегляньте відео-урок:

 

 

 

01.03.2023 – 7 клас/27.02.2023 - 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Води суходолу Євразії. Озера, болота, льодовики, багаторічна мерзлота, підземні води. Практична робота № 10 (продовження) «Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Євразії»

  

Мета: поглибити та систематизувати знання про  внутрішні води  материка, сформувати систему знань про найбільші озера Євразії, їх походження, з'ясувати особливості формування боліт, багаторічної мерзлоти, льодовиків, господарське значення внутрішніх вод материка.

Опорні та базові поняття: внутрішні води, озера, озерна улоговина,  екологічні проблеми.

Географічна номенклатура: озера: Каспійське, Женевське, Світязь, Ладозьке, Байкал, Мертве море .

   Озера Євразії різні за походженням улоговин, розмірами, глибинами, солоністю й розміщені нерівномірно. Найбільша кількість на північному заході Євразії.

       За походженням улоговин:

·  льодовиково - тектонічного походження: Ладозьке  (найбільше в Європі) й Онезьке;

·        льодовикові – Женевське, Боденське;

·        тектонічні – Байкал, Іссик – Куль, Мертве море;

·  вулканічні – поширені на Камчатці, Японських і Філіппінських островах, малайському архіпелазі;

·  залишкові (реліктові) – збережені на місці давніх водойм, які існували в умовах вологішого клімату: Каспійське й Аральське моря;

·        загатні – Сарезьке (Памір)

       «Здивуй усіх»

   Байкал – найглибше озеро планети (1642 м.); містить понад 20% запасів поверхневих прісних вод.

     Каспійське море – на території , яку воно займає . – 376 тис.км.кв, - могла б розміститися така велика європейська держава, як Німеччина. Основною водною артерією, яка живіть Каспій, є Волга.

   Балхаш – у Центральній Азії. У західній частині Балхашу вода прісна (за рахунок вод річки Ілі), а у східній – солонувата. Серпоподібна форма перешкоджає швидкому перемішуванню води.

     Мертве море – розташоване на північному заході Аравійського півострів в найглибшій западині світу на 295 м нижче від рівня океану. Солоність води в морі становить 260-270 %.

    Сарезьке озеро на Памірі – одне з наймолодших на земній кулі: утворилося 1911 р. під час землетрусу внаслідок перекриття річки Мургаб величезною брилою. Озеро «висить» над родючими долинами на висоті 3250 м над рівнем моря.

  Іссик – Куль на Тянь – Шані – одне з найкрасивіших озер світ, назва перекладається з киргизської як «Тепле озеро».

    Озеро Світязь – «український Байкал» - найглибше озеро України понад 58 м.

   Аральське море  - зона екологічного лиха. Від початку 60-х рр. ХХ ст. площа озера зменшилась у чотири рази. До висихання було четвертим у світі озером за площею.

    Інші види внутрішніх вод

  Болота -  поширені переважно у північних та центральних районах помірного поясу (К>1. Зниження у рельєфі, багаторічна мерзлота) Величезні масиви в межах Західносибирської низовини.

    Багаторічна мерзлота  - це товща промерзлих порід завглибшки декілька сотен метрів. Тільки влітку розмерзається тонкий верхній шар ґрунту  (в північно- східній частині материка). Потужність шару збільшується із заходу на схід.

     Льодовики поширені на островах Північного Льодовитого океану на горах вищих снігової лінії на відповідних широтах (Гімалаї, Памір, Тянь - Шань та ін.). За площею гірського зледеніння материк посідає перше місце у світі.

     Євразія багата підземними водами, особливо в межах прогинів платформ.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 50.

2. Складіть кросворд (8-10 запитань) «Річки та озера Євразії» та принести на урок  06.03.2023.

3. Переглянути відео-урок:

 

27.02.2023 – 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Води суходолу Євразії. Річки Практична робота № 10 (продовження) «Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Євразії»

  

Мета: сформувати загальні уявлення про  внутрішні води  материка, особливості існування та нерівномірність поширення залежно від рельєфу та клімату, вдосконалювати практичні вміння учнів з характеристики річок.

Опорні та базові поняття: внутрішні води, клімат, рельєф, річка, річковий басейн, річкова система, режим, живлення, притока, водоспад.

Географічна номенклатура: річки: Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Тигр, Рейн, Дунай, Дніпро, Волга, Об, Єнісей, Лена; озера: Каспійське, Женевське, Світязь, Ладозьке, Байкал, Мертве море. 

 

-         Уважно розгляньте фізичну карту Євразії. Чи багатий материк внутрішніми водами? В Євразії протікають багато крупних річок земної кулі. Озера Євразії  також вирізняються своїми розмірами й глибиною. До того ж на нашому материку найпотужніший шар багаторічної мерзлоти, грандіозні гірські льодовики, колосальні запаси підземних вод.

     Для того щоб охарактеризувати розподіл внутрішніх вод материка та їхні загальні особливості, скористаємося фізичною картою світу, атласами. Також вам стануть у пригоді знання про клімат та рельєф материка.

 

«Географічний міні-практикум»

Найбільше за площею озеро – Каспійське.

Найглибше озеро світу – Байкал.

Найдовша річка Європи – Волга.

Найдовша річка Азії – Янцзи.

Найсолоніше озеро світу – Мертве море.

Озеро-мандрівник – оз. Лобнор.

Безстічне, солоне і прісне – оз. Балхаш.

Найглибше озеро України – оз. Світязь 

 

   «Географічна мозаїка»

1.       Місце, де бере початок річка?

2. Води, затиснуті між двома водонепроникними шарами гірських порід, які при закладанні свердловини самі виливаються на поверхню Землі.
3. Територія, з якої до цієї річки стікають поверхневі і підземні води.
4. Об’єкт, що утворюється в місті падіння води річки чи струмка зі стрімкого урвища.
5. Місце, де річка впадає в море, озеро чи іншу річку.
6. Штучна водойма, утворена при будівництві греблі на постійному чи тимчасовому водотоці.
7. Замкнута природна заглибина в земній поверхні, заповнена водою.
8. Раптове підняття рівня води в річці, зумовлене сильними зливами або швидким таненням снігу.
9. Найвищий рівень води в річці, період якого настає один раз на рік в один і той самий час.
10. Об’єкт, що утворюється в місцях перетину русла бурхливої течії рівнинної річки скелястими породами.
11. Природний водний потік, який протікає у виробленому ним видовженому заглибленні земної поверхні.
12. Видовжене заглиблення річкової долини, що постійно заповнене текучою водою.
13. Перевищення абсолютної висоти витоку над висотою гирла.

 1.         Поняття «внутрішні води»

У Євразії представлені всі види внутрішніх вод. Тут протікає більшість великих річок планети, які належать до басейнів усіх океанів, адже материк ними омивається, та найбільший басейн внутрішнього стоку.

             Басейни стоку

І. Північного Льодовитого океану

ІІ. Атлантичного океану

ІІІ. Тихого океану

ІV. Індійського  океану

V. Басейн внутрішнього стоку

Найбільш розвинута гідрографічна мережа на заході, півночі, сході й південному сході материка.

Багато великих озер зосереджено на рівнинах у внутрішніх районах і на високогірних ділянках Центральної Азії.

Річки переважають рівнині, режим живлення різноманітний, бо залежить від кліматичних умов.

   Внутрішні води Євразії 

Басейн океану				Басейн внутрішнього стоку
Тихого	Індійського	Атлантичного	Північно Льодовитого
Найбільші річки: Янцзи, Хуанхе, Амур, Меконг (переважно дощове живлення (мусонні дощі влітку)	Найбільші річки: Інд, Ганг,  із Брахмапутрою, Тигр і Євфрат (переважно дощове, а у верхів’ях  - льодовиково-дощове, улітку під час мусонних дощів і танення гірських льодовиків розливаються, узимку міліють)	На крайньому заході – дощове живлення, повноводні протягом року (Сена, Темза, Рейн, Ельба). Середня Європа – переважно снігове живлення, повінь – весна, межень – влітку (Одер, Дунай, Дніпро, Дністер, Дон).	Має найбільшу водосточну площу. Найбільші річки: Об, Єнісей, Лена, Печора, Північна Двіна, Індигірка, Колима (живлення переважно снігове, узимку надовго замерзають)	Волга, Урал, Сирдар’я, Амудар’я (переважно снігове, льодовикове)

  

Розглянемо найбільші річки материка: 

·        Найбільшими річками басейну Атлантичного океану є Дунай, Рейн, Єльба, Дніпро 

Рейн

Довжина 1230 км, Площа басейну 185000 км2. Рейн бере початок в Альпах і впадає у Північне море. Живиться здебільшого дощовими водами. Повноводний протягом усього року, отримала назву „стічна канава Європи”.  Витік знаходиться у Швейцарії, тече через Німеччину і Нідерланди до Північного моря.

                                                              Дунай

Довжина 2960км         Висота витоку 678 м             Площа басейну 817000 км2
Дунай – друга за довжиною річка Європи після Волги. Він починається в горах Центральної Європи і впадає у Чорне море, утворюючи велику дельту. Річка має змішане льодовиково-сніжно-дощове живлення. Вона судноплавна на всій протяжності . На жаль, Дунай, як і інші річки Європи, дуже забруднений.

  Дніпро

Дніпро — типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією. Ширина долини річки — до 18 км. Площа дельти — 350 км². Живлення змішане: снігове, дощове й підземне. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування . Назва Дніпро є скіфською за походженням. Скіфське Данапр перекладається як «глибока ріка» . Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот у четвертій книзі своєї історії, що називається «Мельпомена».  Геродот називав Дніпро Борисфен. Перші вітчизняні відомості про Дніпро є в літописах Київської Русі «Повість врем'яних літ» й у великому поетичному творі «Слово о полку Ігоревім». Поетична назва — Славу́тич.

  Річки басейну Північно Льодовитого океану вкриваються кригою на тривалий час. Навесні коли снігу тануть, рівень води піднімається на 10-15 м і річки виходять із берегів. Найдовшою річкою цього басейну є Лена (4400 км.), найбільшою за площею басейну – Об, а найповноводнішою –Єнісей. На Єнісеї збудовані потужні гідроелектростанції (фото Лена, Об, Єнісей)

                                                              Лена

      Сибірською красунею – річкою Леною захоплюються всі, хто хоча б одного разу побував на її берегах, плавав по її водах. Лена – велика річка. ЇЇ довжина – 4400 км, за площею басейну посідає третє місце. Отримує води від численних приток. У верхній течії – це гірська річка, яка протікає по дну вузької глибокої долини з крутими берегами. Дельта Лени – надзвичайно складаний гідрологічний об’єкт, який складається з великої кількості рукавів, проток, островів. Річка щороку замерзає, повінь весною і влітку.

 

·       Найбільшими річками басейну Тихого океану є Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг. Живляться переважно мусонними дощами, тому найбільш повноводні влітку. Іноді літні повені перетворюються на справжні катастрофи. Так повені на Хуанхе бувають тричі на рік. Янцзи – найдовша і найповноводніша річка Євразії (6300 км). Меконг у нижній течії розпадається  на багато рукавів і утворює велику дельту. Завдяки великій родючості ґрунтів вона зайнята рисовими полями (фото Хуанхе, Янцзи, Амур, Меконг).

  Янцзи

Довжина 6380 км                                                 Висота витоку 5042 м 
Середньорічний стік 31 900 м³/с                        Площа басейну 1 808,5 км²
 
   Янцзи – найдовша і найповноводніша річка Євразії. Режим Янцзи мусонний, але річка характеризується великою витратою води як під час літніх мусонів, так і протягом усього року. Сила річки підтримується таненням снігів і льодів у її витоках. Істотно на рівень води нижнього відрізка течії впливають припливи. Під впливом припливної хвилі рівень води щодоби піднімається до 4,5 м при середніх річних коливаннях до 6 м.

Бурхливий характер Янцзи у верхній течії пояснюється суттєвим падінням річки, яке перевищує 5 тис. м. Хуанхе падає з висоти 5500 м у витоках до 331 м на виході з гір. За один кілометр течії річка спускається на десятки метрів зі швидкістю 20 км на годину. Глибина долини верхньої течії досягає багатьох сотень метрів, а ширина дна зазвичай становить 100—200 м. Схили долини вкриті лісом або чагарниковими заростями.

 Хуанхе

Хуанхе, або Жовта річка, — друга за довжиною річка Азії, завдовжки приблизно 5000 км. Вона бере початок на безмежних просторах Тибетського нагір’я. У верхній течії Жовта річка має характер бурхливого гірського потоку, що в багатьох місцях біжить у вузьких ущелинах. У середній течії Хуанхе огинає давній масив Ордос, утворюючи майже прямокутний вигин. Далі річка пробивається через Шансійські гори. Останні 700 км Хуанхе тече територією Великої Китайської рівнини. Це один із найбільш населених районів світу. Виходячи на її простори, Хуанхе сповільнює свій рух, а потім впадає в затоку Бохайвань, розташовану в північно-західній частині Жовтого моря. Неподалік від гирла річка створює дельту, використовуючи мулисті часточки.

Хуанхе має найбільш непостійний, примхливий характер серед водних потоків суходолу. Жодна річка у світі не змінювала своє русло настільки часто і з такими катастрофічними наслідками. Відповідно до літописів, за 2500 років Хуанхе понад 1500 разів виходила з берегів, 26 разів змінювала своє русло, причому сім разів це були суттєві переміщення. При своїх блуканнях Жовта річка не раз зливалася з іншими водними потоками. 

·        Річки басейну Індийського океану живляться як за рахунок мусонних дощів, так і танення снігів та льодовиків у горах. Свячена річка індуїстів – Ганг, що починається двома витоками в Гімалаях, тече Індо – Гангською низовиною і має рівниний характер течії. Разом із своєю найбільшою притокою Брахмапутрою при впадінні в Бенгальську затоку він утворює найбільшу дельту у світі. Річка Інд починається в Тибеті. У верхній течії вона перетинає хребти Гімалаїв і тече в ущелинах, утворюючи пороги та водоспади. В середній і нижній течії. Інд є рівниною річкою, яка має велике значення для зрошення і судноплавства. Рівнині річки Євфрат і Тигр за 195 км від гирла зливаються, утворюючи р. Шатт – ель –Араб («річка арабів»). Тигр і Євфрат виносять величезну кількість зруйнованих порід, тому їх дельта висувається в затоку на 4 км кожні 100 років. Як свідчать історики, у І ст. обидві річки самостійно впадали в Перську затоку.  

·        В Євразії утворився великий басейн внутрішнього стоку. До нього належать найдовша річка Європи – Волга (3531 км), Урал, Сирдар’я, Амудар’я.

 Волга

    Річка Волга здавна відома народам світу. Стародавні греки називали її коротко – «Ра», що означало «щедра», у фінських племен вона була відома під іменем «Світла», «Блискуча», а араби в епоху середньовіччя величали її «Ітіль» - «Річка річок». Деякі вчені вважають, що назва річки пішла від російських слів «волога», «вода». Бере початок на Валдайській височині, впадає в Каспійське море. У своїй течії на південь Волга приймає сотні річок і річечок, більші з яких — Ока й Кама. Волга — типова рівнинна річка з повільною течією. У нижній течії ширина її доходить до 1,5—2 км, а в період весняної повені вона розливається на  20—40 км: з одного її берега не видно іншого.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 49.  

2. Виконати практичну роботу № 10 (продовження) завдання 3 (підпункт 2) та  надіслати на електронну пошту до 01.03.2023:  

falko.svetlana.viktorivna@gmail

3. Переглянути відео-урок:

 

 

22.02.2023 – 7 клас/20.02.2023 – 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Кліматичні пояси і типи клімату Євразії. Практична робота № 11 «Визначення типів клімату Євразії в межах помірного поясу за допомогою кліматичних діаграм»

Мета: сформувати уявлення про розташування кліматичних поясів та особливості їх утворення на материку, вдосконалити вміння виявляти основні характеристики кліматичних поясів.

Опорні та базові поняття: клімат,  кліматичний пояс, основний пояс, перехідний пояс, тип клімату, повітряна маса.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 47, 48.

2.Виконати практичну роботу № 11 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 25.02.2023. 

3. Переглянути відео-урок:

  

20.02.2023 -7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Загальні ознаки клімату Євразії»

Мета: актуалізувати  знання про клімат та кліматотвірні чинники, сформувати уявлення про характерні ознаки клімату Євразії, удосконалювати картографічну компетентність.

Опорні та базові поняття: клімат, кліматотвірні чинники, циркуляція атмосфери, повітряні маси, пасат, мусон, західні вітри, циклон, антициклон.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 46.

2.Складіть три тестових запитання закритого типу до тексту параграфа. 

3. Переглянути відео-урок:

 

15.02.2023 - 7 клас/13.02.2023 -7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини Євразії. Практична робота 10 (продовження) «Позначення на контурній карті назв  географічних об'єктів Євразії»

Мета: актуалізувати знання про основні форми рельєфу та тектонічні структури, формувати  знання про загальні ознаки тектонічної будови та рельєфу Євразії, удосконалювати розуміння закономірностей у розташуванні форм рельєфу та родовищ корисних копалин.

Географічна номенклатура: рівнини-Східноєвропейська,  Західносибірська, Велика Китайська, Прикаспійська, Середньодунайська, Індо-Гангська, Месопотамська; плоскогір'я – Декан, Середньосибірське, Казахський дрібнособковик; гори – Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); нагір'я – Тібет, Іранське; вулкани – Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 43, 44, 45.

2.Виконати практичну роботу № 5 (продовження) завдання № 4 (підпункт 1) та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 18.02.2023.

3. Переглянути відео-урок:

 

 

 

08.02.2023

Тема «Географічне положення Євразії. Поділ Євразії на дві частини світу. Практична робота 10 (початок) «Позначення на контурній карті назв  географічних об'єктів Євразії»

Мета: ознайомитися із загальними відомостями про материк, сформувати знання про особливості географічного положення та берегової лінії Євразії, вдосконалити практичні вміння та навички характеризувати географічне положення материка.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 42.

2. Виконати практичну роботу № 10 (початок) завдання 2, 3 та  надіслати на електронну пошту до 11.02.2023: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 11.02.2023.

3. Переглянути відео-урок:

 

06.02.2023 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Населення Північної Америки. Держави. Зв'язки України з державами Північної Америки. Практична робота № 9  (закінчення)»

Мета: поглибити та систематизувати знання про особливості заселення Північної Америки, кількісний, расовий  та етнічний склад населення материка, сформувати знання про найбільші держави Північної Америки.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 41, підготуватися до тематичної роботи § 32-41.

2. Виконати практичну роботу № 9 (закінчення): завдання № 1, № 3 (пункт 4), висновок та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 08.02.2023.

3. Перегляньте відео-урок:

 

 

01.02.2023 -7 клас/30.01.2023-7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Зміни природи Північної Америки людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші  об'єкти, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО. Дослідження «Розробляння та обґрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО»

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 40.

2.Виконати в робочому зошиті Дослідження «Розробляння та обґрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО» (зошит для практичних робіт с.34), сфотографувати і надіслати на електронну пошту до 06.02.2023.

3. Переглянути урок:

 

30.01.2023 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Природні зони Північної Америки. Висотна поясність в горах»

Мета: сформувати уявлення про особливості природної зональності та вертикальної поясності в горах Північної Америки, про рослинний та тваринний світ материка, розуміти причини виникнення висотної поясності.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 39.

2.Порівняйте набір і розміщення природних зон та поясніть причини розбіжностей у простяганні і складі природних  зон Північної і Південної Америки. Результати роботи занесіть у таблицю та  надішліть на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 01.02.2023.

 

Ознаки схожості	Ознаки відмінності

 

3. Перегляньте відео-урок:

 

 

25.01.2023-7 клас/23.01.2023 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Води суходолу Північної Америки. Практична робота № 9 (продовження) «Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Північної Америки»

Мета: розкрити особливості внутрішніх вод материка, показати залежність формування й особливості живлення, режиму річок від рельєфу і кліматичних умов материка.

Географічна номенклатура: річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо; водоспад: Ніагарський; озера: Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне.

Домашнє завдання   

1. Опрацювати § 38.

2. Виконати практичну роботу № 9 (продовження): завдання № 3 (пункт 3), № 4 та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 28.01.2023.

3. Переглянути відео-урок:

 

23.01.2023 -7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Загальні ознаки клімату Північної Америки. Кліматичні пояси і типи клімату»

Мета: поглибити та систематизувати знання про кліматотвірні чинники, сформувати знання про особливості клімату Північної Америки, кліматичні пояси і типи клімату, удосконалювати картографічну компетентність, уміння і  навички роботи з кліматодіаграми.

Опорні та базові поняття: клімат, кліматотвірні чинники, циркуляція атмосфери, повітряні маси, пасат, західні вітри, торнадо, циклон, ураган,  кліматичний пояс, основний пояс, перехідний пояс, тип клімату.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 36,37.

2.Скласти характеристику кліматичних поясів Північної Америки. Результати занесіть у таблицю.

Назва кліматичного поясу	Географічне положення	Переважні повітряні маси	Температурний режим	Опади	Типи клімату

 3. Переглянути відео-урок:

 

 

18.01.2023 -7 клас/16.01.2023 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини Північної Америки. Практична робота 9 (продовження) «Позначення на контурній карті назв  географічних об'єктів Північної Америки»

Мета: сформувати  знання про  будову земної кори, рельєф та корисні копалини Північної Америки, удосконалювати розуміння закономірностей у розташуванні форм рельєфу та родовищ корисних копалин.

Географічна номенклатура: низовини – Примексиканська, рівнини- Центральні і Великі; височини – Лаврентійська; гори – Кордильєри (г. Деналі (Мак-Кінлі) - 6194 м), Скелясті, Аппалачі.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 35.

2.Виконати практичну роботу № 9 (продовження) завдання  №3 (підпункт 2) та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 21.01.2023.

3. Переглянути відео-урок:

  

16.01.2023 – 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Географічне положення Північної Америки. Дослідження та освоєння материка. Практична робота 9 (початок) «Позначення на контурній карті назв  географічних об'єктів Північної Америки»

Мета: сформувати загальне уявлення про географічне положення, розміри та форму материка, закріпити практичне вміння складати характеристику фізико-географічного положення материка за допомогою карт атласу, поглибити знання про історію відкриття та дослідження материка.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 34.

2.Виконати практичну роботу № 9 (початок) завдання 2, завдання 3 (підпункт 1) та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 18.01.2023.

3. Переглянути відео-урок:

 

 

09.01.2023/11.01.2023 – 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Загальні відомості про Антарктиду. Природні особливості материка»

Мета: ознайомитися з поняттям «Антарктида», загальними відомостями про Антарктиду, особливостями водних мас Південного океану, поглибити знання про історію відкриття та дослідження материка, сформувати систему знань про природу Антарктиди та Антарктики, розуміти причини утворення суцільного покриву зледеніння та його впливу на природу материка, проблем використання природних багатств.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 32, 33.

2. Переглянути відео-урок:

 

 

 

21.12.2022 – 7 клас/19.12.2022 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Підсумковий урок з тем «Південна Америка», «Австралія»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   до 22.12.2022 до 21-00 (час виконання 20 хв.).

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу  8421834

 

19.12.2022 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Унікальність рослинності і тваринного світу Австралії. Природні зони. Зміни природи материка людиною. Найвідоміші об'єкти Австралії, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО. Населення, його склад та розміщення. Практична робота № 7 (закінчення)»

Мета: сформувати уявлення про унікальність органічного  світу материка та причини, що його обумовили, поняття про особливості сучасного населення Австралії, систематизувати причино-наслідкові зв'язки закономірного розміщення природних зон материка, на прикладі материка розкрити непередбачуваність наслідків втручання людини у природні процеси виникнення висотної поясності, змін природних комплексів у процесі господарської діяльності людини,  ознайомити зі зв'язками України з континентом.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 30,31, підготуватися до тематичної роботи § 21-31.

2. Виконати практичну роботу № 7 (продовження): завдання № 1, № 3 (підпункт 4), № 4, висновок  та надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 21.12.2022.

3. Перегляньте відео-урок:

 

   

14.12.2022 – 7 клас/12.12.2022 – 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Клімат Австралії. Води суходолу. Практична робота 7 (продовження) «Позначення на контурній карті назв  географічних об'єктів Австралії». Практична робота № 8 «Визначення типів клімату Австралії за кліматичними діаграмами»

Мета: ознайомитися з особливостями формування клімату Австралії, поглибити та систематизувати знання про кліматичні чинники, закріпити вміння визначати за допомогою кліматичних карт та кліматодіаграм основні ознаки клімату на різних територіях материка.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 29.

2. Виконати практичну роботу № 7 (продовження) завдання   № 3 (підпункт 3), практичну роботу № 8 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 17.12.2022.

3. Переглянути відео-урок:

 

 

 

 

12.12.2022 – 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Географічне положення Австралії. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини Практична робота 7 (початок) «Позначення на контурній карті назв  географічних об'єктів Австралії»

Мета: сформувати загальне уявлення про географічне положення, розміри та форму материка, закріпити практичне вміння складати характеристику фізико-географічного положення материка за допомогою карт атласу, поглибити знання про історію відкриття та дослідження материка, формувати знання про закономірності формування рельєфу і корисних копалин.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 28.

2. Виконати практичну роботу № 7 (початок) завдання  № 2 та № 3 (підпункти 1, 2) та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 14.12.2022.

3. Переглянути відео-урок:

 

 07.12.2022 7 клас/ 05.12.2022- 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Населення Південної Америки. Держави. Зв'язки України з державами Південної Америки. Практична робота № 5  (закінчення)»

Мета: сформувати знання про населення Південної Америки, його расовий склад та розміщення, походження та формування сучасного населення материка, ознайомитися з особливостями політичної карти материка та історією її формування, сформувати уявлення про країни розташовані  на материку та характерні відмінності між ними, показати місце української діаспори в країнах Південної Америки.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 27.

2. Виконати практичну роботу № 5 (закінчення): завдання № 1, № 3 (пункт 4), висновок та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 10.12.2022.

3. Перегляньте відео-урок:

 

 

05.12.2022 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Природні зони Південної Америки. Висотна поясність Анд. Зміни природи материка людиною. Найвідоміші об'єкти Південної Америки, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО»

Мета: сформувати уявлення про особливості природних зон Південної Америки, про рослинний та тваринний світ материка, розуміти причини виникнення висотної поясності, змін природних комплексів у процесі господарської діяльності людини.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 25, 26.

2. Перегляньте відео-урок:

 

30.11.2022- 7 клас/ 28.11.2022 - 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Води суходолу Південної Америки. Практична робота № 5 (продовження) «Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Південної Америки»

Мета: розкрити особливості внутрішніх вод материка, показати залежність формування й особливості живлення, режиму річок від рельєфу і кліматичних умов материка.

Географічна номенклатура: річки: Амазонка, Парана, Оріноко; озера: Маракайбо, Тітікака; водоспади: Анхель, Ігуасу.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 24.

2. Виконати практичну роботу № 5 (продовження): завдання № 3 (пункт 3), № 4 ; у межах дослідження «Природні унікуми Південної Америки» підготуйте  повідомлення про водоспад Анхель, річку Амазонка, озеро Маракайбо, водоспад Ігуасу (на вибір) - практичну роботу та повідомлення надіслати на електронну пошту:  falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 04.12.2022.

3. Переглянути відео-урок:

 

 

 28.11.2022 -7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Загальні ознаки клімату Південної Америки. Кліматичні пояси і типи клімату. Практична робота № 6 «Визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними діаграмами»

Мета: дослідити своєрідність клімату Південної Америки, з'ясувати причини, що обумовлюють її найвологіший клімат серед материків, ознайомитися з основними характеристики кліматичних поясів та причини їх утворення, удосконалювати картографічну компетентність, уміння і  навички роботи з кліматодіаграми.

Опорні та базові поняття: клімат,  кліматичний пояс, основний пояс, перехідний пояс, тип клімату, повітряна маса.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 23.

2.Виконати практичну роботу № 6 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 30.11.2022.

3. Переглянути відео-урок:

 

 

23.11.2022 -7 клас/21.11.2022 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини Південної Америки. Практична робота 5 (продовження) «Позначення на контурній карті назв  географічних об'єктів Південної Америки»

Мета: сформувати систему знань про особливості внутрішньої будови Південної Америки, розташування форм рельєфу та родовищ корисних копалин на материку, удосконалювати розуміння закономірностей у розташуванні форм рельєфу та родовищ корисних копалин.

Географічна номенклатура: низовини –Амазонська, Орінокська, Ла-Платська; плоскогір'я – Бразильське, Гвіанське; гори – Анди (г. Аконкагуа); вулкани – Льюльяйльяко, Котопахі.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 22.

2.Виконати практичну роботу № 5 (продовження) завдання № 2, №3 (підпункт 2) та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 26.11.2022.

3. Переглянути відео-урок:

 

  

 

21.11.2022 - 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Географічне положення Південної Америки. Дослідження та освоєння материка. Практична робота 5 (початок) «Позначення на контурній карті назв  географічних об'єктів Південної Америки»

Мета: сформувати загальне уявлення про географічне положення, розміри та форму материка, закріпити практичне вміння складати характеристику фізико-географічного положення материка за допомогою карт атласу, поглибити знання про історію відкриття та дослідження материка.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 21.

2.Виконати практичну роботу № 5 (початок) завдання 3 (підпункт 1) та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 24.11.2022.

3. Переглянути відео-урок:

 

 

17.11.2022 – 7 клас/14.11.2022 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Підсумковий урок з теми «Африка»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується до 18.11.2022 до 21-00 (час виконання 25 хв.).

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу 8613283

 

Посилання на онлайн-урок 7 клас -  14.11.2022  о 12-15:     

ttps://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz   

 

14.11.2022 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Населення Африки. Держави. Зв'язки України з державами африканського континенту. Практична робота № 3 (закінчення)»

 

Мета: сформувати знання про основні раси і народи  населення Африки, особливості їхнього формування, динаміку і розміщення, окремі держави; ознайомитися зі зв'язками України з державами континенту.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 19,20, виконати практичну роботу № 3 (закінчення): завдання № 2 (пункт 4), № 5, висновок та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 17.11.2022.

2. Підготуйтеся до підсумкового уроку з теми «Африка».

3. Перегляньте відео-урок:

 

10.11.2022

Тема «Стихійні явища природи в Африці. Екологічні проблеми. Природні об'єкти, занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО»

Мета: систематизувати знання про проблеми взаємодії людини і природи на прикладі Африки, ознайомитися з особливостями використання природних ресурсів континенту, з екологічними проблемами, сформувати уявлення про природні об'єкти Африки занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 18.

2. Виконати завдання «Мої дослідження» (с. 71 підручника) в зошиті  та  надіслати на електронну пошту:  falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 12.11.2022.

3. Переглянути відео-урок:

 

07.11.2022 7 клас/ 7 клас (індивідуальна форма навчання)

 Посилання на онлайн-урок (7 клас - індивідуальна форма навчання) 07.11.2022  о 10-05:    

ttps://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz   

Тема «Природні зони Африки, закономірності їх поширення»

Мета: поглибити знання про закономірності розташування природних компонентів на прикладі Африки, про взаємозв'язки природних компонентів у складі природних зон, сформувати вміння складати характеритику природних зон за типовим планом.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 16,17.

2. Перегляньте відео-урок:

 

 

Посилання на онлайн-урок (7 клас) 03.11.2022  о 10-30:   

ttps://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz   

 

03.11.2022

Тема «Води суходолу Африки. Використання водних ресурсів. Практична робота № 3 (продовження) «Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки»

Мета: сформувати уявлення про внутрішні води материка, особливості існування та нерівномірність поширення залежно від рельєфу та клімату, охарактеризувати головні басейни стоку та річкові системи, типи озер. Географічна номенклатура: річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад; водоспад: Вікторія.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 15.

2. Виконати практичну роботу № 3 (продовження): завдання № 2 (пункт 3), № 3, № 4 та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 06.11.2022.

3. Переглянути відео-урок:

 

 

Посилання на онлайн-урок 31.10.2022 (понеділок) о 09-45 (індивідуальна форма навчання) та о 12-15 (7 клас): 

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

 

31.10.2022

Тема «Кліматичні пояси і типи клімату Африки. Практична робота № 4 «Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами»

Мета: поглибити та розширити поняття «тип клімату», «кліматичний пояс», сформувати уявлення про розташування кліматичних поясів та особливості їх утворення на материку, ознайомитися з основними характеристики кліматичних поясів та причини їх утворення, сформувати навички аналізу кліматодіаграми.

Опорні та базові поняття: клімат,  кліматичний пояс, основний пояс, перехідний пояс, тип клімату, повітряна маса.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 14.

2.Виконати практичну роботу № 4 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 03.11.2022. 

3. Переглянути відео-урок:

 

 

Посилання на онлайн-урок (7 клас) 20.10.2022  о 10-30:   

ttps://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz 

20.10.2022

Тема «Загальні ознаки клімату Африки»

Мета: сформувати уявлення про основні кліматичні характеристики материка,  систематизувати особливості й закономірності впливу основних кліматотвірних чинників на прикладі клімату Африки.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 13.

2. Оберіть район Африки для автономної подорожі, складіть список із 20 необхідних речей для неї (відповідь надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 24.10.2022).

3. Переглянути відео-урок:

 

 

Посилання на онлайн-урок (індивідуальна форма навчання) 17.10.2022  о 09-45: 

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz 

17.10.2022

Тема «Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини Африки. Практична робота 3 (продовження) «Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки»

Мета: закріпити знання про тектонічну будову материків на прикладі Африки, з'ясувати вік основних складових, удосконалити знання про залежність рельєфу та корисних копалин від тектонічної будови території, ознайомитися з найбільшими формами рельєфу материка, з мінерально-сировинною базою.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 12 с. 46-47.

2.Виконати практичну роботу № 3 (продовження) завдання 2 (підпункт 2) та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 20.10.2022.

3. Переглянути відео-урок:

 

Посилання на онлайн-урок 13.10.2022 о 10-30 (7 клас):  

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

13.10.2022

Тема «Географічне положення Африки. Дослідження та освоєння материка. Практична робота № 2 «Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід». Практична робота 3 (початок) «Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки»

Мета: сформувати поняття «географічне положення материка», формувати вміння характеризувати географічне положення материка в певній послідовності за типовим планом; сформувати уявлення про географічне положення Африки; його вплив на різноманітність природи; систематизувати знання учнів про основні етапи дослідження материка, закріпити практичні навички визначення географічних координат, вимірювання відстаней на карті за масштабом та географічною сіткою.

Опорні та базові поняття: географічне положення, типовий план характеристики, крайні точки материка, берегова лінія.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 12.

2.Виконати практичну роботу № 2, № 3 (початок) та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 16.10.2022

3. Перегляньте відео-урок:

 

10.10.2022

Підсумковий урок за розділами «Вступ», «Закономірності формування природи материків і океанів»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується до 14.10.2022 до 22-00 (час виконання 20 хв.), потім доступ буде закрито!!!

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу  6069067

 

06.10.2022 

Тема «Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і висотна (вертикальна)  поясність»

Мета: повторити, удосконалити, узагальнити та систематизувати знання про взаємозв'язок природних компонентів й утворення на Землі природних комплексів різного порядку, з'ясувати особливості азональних ПК.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 11.

2.Підготуйтеся до підсумкового уроку за розділами «Вступ», «Закономірності формування природи материків і океанів» (§ 1-11).

3. Перегляньте відео-урок:

  

Посилання на онлайн-урок (індивідуальна форма навчання) 03.10.2022  о 09-45: 

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

 

03.10.2022

Тема «Кліматичні пояси і типи клімату Землі»

Мета: повторити й закріпити поняття «тип клімату», «кліматичний пояс», узагальнити уявлення про розташування кліматичних поясів, особливості їх утворення, основні характеристики.

Опорні та базові поняття: клімат,  кліматичний пояс, основний пояс, перехідний пояс, тип клімату, повітряна маса.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 9,10.

2. Підготуйте виступи за дослідженням «Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки (виступи надіслати на електронну пошту  falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 06.10.2022).

3. Перегляньте відео-урок:

 

Посилання на онлайн-урок 29.09.2022 о 10-30:  

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

 29.09.2022

Тема «Водні маси, їхні властивості та переміщення. Океанічні течії»

Мета: повторити й удосконалити знання про властивості вод Світового океану, акцентувати увагу на виділенні закономірностей їхніх змін, сформувати уявлення про закономірності переміщення океанічних вод, показати вплив Світового океану на клімат Землі, окремих її регіонів..

Опорні та базові поняття: солоність , проміле, водна маса, тепла та холодна течія, хмарність.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 8.

2. За картами атласу простежте теплі й холодні течії Світового океану. Випішіть найпотужніші з них. Зазначте основну причину утворення(відповідь надіслати на електронну пошту  falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 01.10.2022).

3. Перегляньте відео-урок:

 

26.09.2022

Тема «Повітряні маси, їхні властивості та переміщення. Загальна циркуляція повітряних мас. Закономірності розподілу атмосферних опадів»

Мета: розуміти закономірності циркуляційних процесів як кліматотвірного чинника, поглибити знання про види опадів за утворенням та визначити загальні закономірності розподілу атмосферних опадів, удосконалити систему знань про повітряні маси.

Опорні та базові поняття: кліматотвірний чинник, тиск, вологість, вітер, хмарність, опади, температура, пояс тиску, повітряна маса, кліматичний фронт.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 7 с.29-31.

2. За схемами і кліматичною картою визначте, над якими частинами яких материків які повітряні маси господарюють (відповідь надіслати на електронну пошту  falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 28.09.2022)

 

 

22.09.2022

Тема «Кліматотвірні чинники. Розподіл сонячної енергії  на Землі Вплив підстильної поверхні на клімат. Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів» 

Опорні та базові поняття: кліматотвірний чинник, температура, тепловий пояс, ізотерма, підстильна поверхня, теплоємність, відбивання сонячної енергії.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 7.

3. Переглянути відео-урок :

 

Посилання на онлайн-урок 19.09.2022 (понеділок) о 09-45 (індивідуальна форма навчання) та о 12-15 (7 клас): 

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

19.09.2022 (7 клас/7 клас (індивідуальна форма навчання)

Тема «Тектонічні структури: платформи та області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах. Практична робота № 1 «Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу»

Мета: ознайомитися з поняттям «тектоніка», сформувати уявлення про неоднорідність земної кори, її поділ на стійкі ділянки та області складчастей, удосконалити знання про взаємозв'язок тектонічних структур і процесів та рельєфу місцевості, сформувати чітке уявлення про закономірності формування форм рельєфу.

Опорні та базові поняття: тектонічна структура, платформа, щит, плита, пояс складчатості, форма рельєфу.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 6.

2. Виконати с/р до 20.09.2022 (включно) до 18-00 (час виконання 7 хвилин) за посиланням: http://join.naurok.ua/

Код доступу 1700222

3. Виконати практичну роботу № 1 до 21.09.2022 та надіслати на електронну пошту  falko.svetlana.viktorivna@gmail.com

4. Переглянути відео-урок :

 

  

 Посилання на онлайн-урок 15.09.2022 (четвер) о 10-30 (7 клас):  

https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

 15.09.2022 (7 клас 

Тема «Походження материків та океанічних западин унаслідок руху літосферних плит. Геологічні ери та епохи горотворення»

Мета: сформувати загальне уявлення про формування материків і океанів у часі й просторі; удосконалити знання про літосферні плити і результати їх переміщення; сформувати знання про геологічний час та його періодизацію, удосконалити знання про горотворення у часі й просторі.

Опорні та базові поняття: літосферна плита, геологічний час, геохронологічна шкала, геологічна ера, горотворення, складчастість, епоха горотворення.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 5, повторити § 3,4 (підготуватися до с/р).

2. За малюнками 9,10 підручника с.21 визначте, які форми рельєфу материків і ділянки океанів утворюються під час зіткнення літосферних плит.

3. Переглянути відео-урок :

 

 

 

12.09.2022 (7 клас/7 клас індивідуальна форма навчання)

Тема «Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Рухи Землі, їхні наслідки»

Мета:  удосконалити знання про форму Землі, її рухи у просторі та їхні географічні наслідки; повторити знання про природні процеси, що відбуваються в географічній оболонці, сформувати знання про різну за часом ритмічність процесів у географічній оболонці.

Опорні та базові поняття: планета Земля, геоїд, ритмічність, освітленість, день рівнодення, день сонцестояння, зеніт, пора року, екватор, полярні кола, вісь обертання, орбіта, місцевий час, поясний час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Домашнє завдання  

1. Опрацювати §§ 3,4.

2. Переглянути презентацію та відео-урок :

 

У  четвер урок буде в онлайн-режимі за розкладом (08.09.2022 о 09-45 7 клас (індивідуальна форма навчання) та 7 клас о 10-30).  Посилання на онлайн-урок: https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

           08.09.2022 (7 клас/7 клас індивідуальна форма навчання)

Тема «Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням» 

Мета: повторити поняття «карта», удосконалити знання про особливості різних видів картографічних джерел знань та використовуваних при цьому методів, навчитися визначати вид карти за різними ознаками.

Опорні та базові поняття: карта, масштаб, класифікація, тематична карта, загальногеографічна карта, умовні позначення.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 2.

2. Переглянути відео-урок :

 

05.09.2022 (7 клас) / 08.09.2022 (7 клас- індивідуальна форма навчання)

Тема «Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії. Співвідношення на Землі материків та океанів. Материки і частини світу. Джерела географічної інформації про материки та океани.»

 

Мета: з'ясувати особливості нового курсу, предмет його вивчення, сформувати уявлення про систему  географічних наук, що вивчають окремі регіони Землі, повторити знання про розподіл земної поверхні на материки, океани, частини світу, ознайомити з джерелами географічних знань регіональної географії, удосконалити навички роботи з джерелами географічних знань.

Опорні та базові поняття: географія, материк, океан, частина світу, географічний об'єкт, процес, явище, джерела географічних знань.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 1.

2. Складіть перелік наявних у вас джерел географічних знань.

3. Переглянути відео-урок :