8 клас 2020-2021 навчальний рік

          Дистанційне навчання 

 06.05.2021

Тема «Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Сумської області»

Мета: сформувати знання про географічне положення свого адміністративного регіону; ознайомити з сучасним адміністративно-територіальним устроєм, його проблеми та перспективи; навчитися визначати й оцінювати географічне положення свого регіону в межах України; використовуючи міжпредметні зв'язки з історією, охарактеризувати основні етапи формування території й розвитку свого краю, з'ясувати причини й наслідки територіальних змін.

   Вивчення нового матеріалу

   Географічне положення

   Сумська область розташована на північному сході України. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями; протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 498 км. На півдні, на південному сході та на заході Сумщина межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центру до столиці України – м. Києва дорівнює 350 км. В південній частині територія області простяглася зі сходу на захід приблизно на 170 км, а в західній частині відстань з півночі на південь складає близько 200 км (по прямій лінії). Загальна площа складає 23, 8 тис. км2.

    Сумська область займає транзитне положення. Через область проходить міждержавна автомагістраль Київ – Москва, залізничні магістралі: Київ – Москва, Київ – Харків, Дніпропетровськ – Санкт-Петербург. Великі залізничні вузли: Конотоп, Ворожба, Смородино.

   Через територію Сумщини проходять магістральні газопроводи: Уренгой – Помари – Ужгород, Єлець – Курськ – Суми – Диканька, Курськ – Суми – Київ, Суми – Конотоп, Бєльськ-Суми, Київ-Брянськ та нафтопроводи: магістральний Мічурінськ – Кременчук, республіканського значення – Мала Павлівка – Охтирка.

   Історія формування території

   Заселення територiї сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територiя сучасної Сумської областi входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. всю територiю сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально - економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин i утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi.

   До Київської Русi входили i землi сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi.  На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо- татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. В роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми. Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана I.Виговського. Саме тут, пiд Конотопом, вiдбулась знаменита Соснiвська битва, в якiй українська армiя перемогла росiйську. В 1708-1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрi боротьбi гетьмана Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi - царя, а це призвело до численних репресiй, жертв, страт. Саме в Лебединi були страчені прибічники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено маніфест з засудженням Мазепи. Пiсля руйнування гетьманської столицi Батурина столицею Гетьманської України став Глухiв. Пiсля скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р. полкового устрою i самоврядування в Слобiдськiй Українi на Сумщину було поширено адмiнiстративно - територiальний подiл Росiйської iмперiї, а потiм, за винятком короткого перiоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову вiдродилась українська державнiсть, - тоталiтарної Росiйської радянської соцiалiстичної держави.

    Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей.

    Сучасний адміністративно-територіальний устрій регіону. Проблеми й перспективи

   До складу Сумської області входить 5 районів , 15 міст, 20 селищ міського типу, 1411 сел, 55 селищ. Адміністративний центр — місто Суми.

     У 2020 році в результаті адміністративно-територіальної реформи в області було укрупнено райони, із 18 районів було створено 5 (Конотопський, Охтирський, Роменський, Сумський, Шосткинський р-ни).

 Домашнє завдання

ü Опрацювати конспект уроку.

ü Оцініть позитивні й негативні ознаки географічного положення Сумської області (зробити у робочому зошиті та надіслати на електронну пошту до 12.05.2021).

29.04.2021

Підсумковий урок з теми «Населення України та світу»

Мета: перевірити рівень знань і практичних умінь та навичок учнів за вивченими темами; удосконалювати в процесі виконання роботи навички узагальнення, систематизації, аналізу здобутих знань.

Тестування з теми «Населення України та світу» (виконати до 12-00 29.04.2021): https://forms.gle/5guJ1WKZCD2pQBqw6 

 

Посилання на онлайн-урок 26.04.2021 о 9-55: https://meet.google.com/qbi-xsyi-hiz

 26.04.2021

Тема «Трудові ресурси. Кількість і якість трудових ресурсів. Економічно активне населення. Зайнятість населення. Проблеми зайнятості населення »

Мета: сформувати поняття «трудові ресурси», «економічно активне населення», схарактеризувати особливості трудових ресурсів у світі, її окремих регіонах та Україні; оцінити якісний склад трудових ресурсів України для господарського розвитку.

Домашнє завдання

§  Опрацювати §  58.

§  Виконайте завдання «Попрацюйте в групі» 1 група с. 288 підручника (виконати завдання у зошиті, сфотографувати і відправити на електронну пошту до 29.04.2021).

§  Переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Qg3ovPkql5Y

22.04.2021

Релігія як явище культури. Світові релігії. Найпоширеніші релігійні конфесії в Україні

Мета уроку:  розширити знання  про релігію як явище культури, про  світові релігії та регіональні відмінності релігійних вірувань в Україні;   виховувати повагу до представників різних релігійних конфесій; почуття толерант­ності до етнічних меншин та представників усіх релігійних напрямів, представлених в Україні.

 

    Релігія (від лат. religio – «набожність», «святиня», «предмет культу») — це світогляд і світовідчуття та відповідна поведінка лю­дини, що ґрунтується на вірі в існування надприродного. Для суспіль­ства релігія є об’єднанням загальнолюдських цінностей і норм, невід’ємною частиною культури й окремої людини та етносу в цілому.

  Географія релігій  (сакральна географія) – наука, яка вивчає територіальну організацію релігійної життєдіяльності людей та її вплив на територіальну організацію суспільства.

    Світова релігія – релігія, яка набула поширення серед народів різних країн світу та на різних континентах.

  Конфесія - об'єднання віруючих, послідовників певного релігійного віросповідання.

    Найбільш ранні прояви релігії – магія, тотемізм, фетишизм, анімізм тощо, які збереглися в деяких племенах чи народах (переважно перебувають на нижчих рівнях розвитку). З розвитком суспільства формувалися етнічні чи національні релігії: іудаїзм, синтоїзм, даосизм, конфуціанство та ін.

    Світові релігії

    Світові релігії , поширені серед народів різних країн, є наднаціональними. Їхня історія пов'язана з ходом розвитку людської цивілізації. Виділяють три світові релігії.

   Буддизм ( VІ ст до н.е. на території сучасної Індії) — єдина зі світових релігій, що базується не на вірі в Бога, а на вірі в Будду — просвітленого, яким за певних обставин може стати будь-хто, якщо звільнить душу від страждань. Буддизм поширений в Індії, Мон­голії, Китаї, Шрі-Ланці, частково в Середній Азії і Сибіру (450 млн. – 1,3 млрд вірян).

    Християнство (І ст. в Палестині) — релігія, що базується на вірі в Ісуса Христа. Основні положення християнства (догми) сформульовані в Біблії та постановах Вселенських соборів. Центральне місце посідає до­гма воскресіння Ісуса Христа. Усі три гілки християнства — като­лицизм, православ’я і протестантизм — об’єднують близько 2 мі­льярдів вірян у всьому світі. Православ’я більш поширене в країнах Східної Європи та Близького Сходу; католиків найбільше у Захід­ній Європі, у країнах Америки; протестанти поширені в Німеччи­ні, Швейцарії, Великій Британії, скандинавських країнах, Канаді, Австралії, США.

 

   Іслам (від араб. Покірність, VІ ст.), або мусульманство, — релігія, що базується на вірі в єдиного всемогутнього бога Аллаха і його пророка-посланника Мухаммеда (або Магомета, звідки ще одна на­зва релігії — магометанство). У цій релігії виділяються дві основні течії — сунізм та шиїзм. Найбільше мусульман мешкає в Азії і Аф­риці, а їхня загальна кількість у світі сягає 1 мільярда та продов­жує швидко збільшуватися.

Релігійні особливості мусульманства в поєднанні з сучасними тен­денціями розвитку геополітики, економіки, ідеології, культури при­звели до зростання в міжнародних відносинах ролі країн ісламського світу. Крім того, багато військово-політичних конфліктів у сучасному світі почалися з протистояння прихильників різних віросповідань.

 

    Релігійні вірування в Україні

    Понад 50% українців вважають себе віруючими. Серед них переважають християни. Більшість вірян відносять себе до православних (53%). Є послідовники греко – католицької (12% - Галичина, Закарпаття), Римо – католицької церкви (3%), розсіяні по всій території представники протестантизму (баптисти, п'ятидесятники, харизмати, адвентисти, кальвіністи та лютерани ( 27%), Свідків Єгови, язичництва, ісламу (2%), іудаїзму (1%), будизму.

  Томос (грец. τόμος) — указ, декрет, окружне послання предстоятеля помісної православної церкви у деяких важливих питаннях церковного устрою. Шляхом надання томосу деякій частині «материнської» (кіріархальної) церкви офіційно проголошується автономія в управлінні або автокефалія.

   У 2018 р. Синодом Вселенського Патріархату прийнято рішення про початок процедур, необхідних для надання томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні. 6 січня 2019 патріарх Варфоломій І вручив томос про автокефалію Православної Церкви України митрополиту Київському і всієї України Епіфанію.

   Домашнє завдання

   ü Переглянути відео урок за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=e3qQRgs36fs

ü Опрацювати § 57.

В понеділок урок буде в онлайн-режимі за розкладом (26.04.2021 о 9-55). Посилання буде 25.04.2021

 

19.04.2021

Тема «Національний склад населення України: особливості та регіональні відмінності. Національні меншини та етнічні групи, основні райони їх розселення»

Мета: сформувати уявлення про етнічний склад населення України, його відмінності по регіонах країни, характеризувати географію розселення національних меншин, удосконалити розуміння поняття «нація».

Опорні поняття: етнос, народ, титульна нація, національна меншина.

    У національній структурі населення України розрізняють:

ü титульний етнос (українці дають назву державі);

ü корінні народи (наприклад, кримські татари, що проживають на землі своїх предків);

ü національні меншини (інші народи поза межами держав, де вони є титульним етносом).

  Інформація про національний склад потребує оновлення, оскільки офіційною є тільки статистика перепису (дані 19-річної давнини). Наступний перепис було заплановано на 2020 рік.

 

Регіональні відмінності національного складу визначаються історичними та політико-економічними процесами:

ü компактне проживання нащадків давніх переселенців, що освоювали нові території (греки, німці, болгари);

ü міждержавний поділ території без урахування меж етнічніх територій (прикордонні території);

ü напрям міграційних потоків (переселення росіян на вивільнені голодомором території, на зміну вивезених кримських татар та ін.);

ü родинні стосунки (шлюби з партнерами інших національностей);

ü переселення компактних груп з нестабільних територій (вірмени, абхази, грузини) або країн, де економічна діяльність складніша.

Етнографічні групи українців

Карпатський регіон	·        Лемки, русини (Бескиди) ·        Бойки (Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська обл.) ·        Гуцули (Закарпатська обл.)
Полісся	·        Поліщуки (північний захід) ·        Литвини (півничний схід)
Інші регіони	·        Слобажани (Харківська, Сумська, Луганська обл.) ·        Подоляни (Поділля)

   Домашнє завдання

ü Опрацювати § 56.

ü Переглянути відео урок за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=pSxOIaI0-9E

ü Підготувати повідомлення про релігії світу (відправити на електронну пошту до 22.04.2021).

 15.04.2021

Тема «Етнічний склад населення. Етноси. Найпоширеніші мовні сім’ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни»

Мета: сформувати уявлення про етнічні відмінності населення; удосконалити розуміння поняття «раса», сформувати поняття «нація», «мовна сім’я», ознайомитися з класифікацією країн за національною ознакою, розвивати науковий світогляд, розуміння глобальних етнічних процесів. 

 

  Останніми роками, на жаль, ми стали свідками сумних подій, однією з причин яких є спекуляція на національному та мовному питанні. Зрозуміти безглуздість міжнаціональної нетерпимості допоможе нам науковий підхід до вивчення населення світу, наука етнографія та виховання толерантності в кожному з нас.

      

 Етнічні групи людей

                                            Сучасний національний склад населення світу є результатом тривалого істо-ричного розвитку. Наука, що вивчає культуру, побут, походження та розселен-ня народів, має назву етнографія (з грец. «етнос» – плем’я, народ і «графос» – пишу).

        Слід розрізняти поняття «етнос», «нація» і «народ».

      Етнос – група людей, яка історично склалася на певній території і має свої мову, культуру, особливості менталітету.

   Народність – мовна, територіальна, культурна та економічна спільнота людей.

  Коли спільні риси мови, культури, єдність території набувають стійкого характеру, народність перетворюється на етнічну націю – останню форму етносу. Людям, що належать до однієї нації, притаманні сталі спільні ознаки. Насамперед це мова. Але у зв’язку з міграціями й освоєнням європейцями світу нині багато націй використовують одну мову. 

   Стабільнішою ознакою нації є культура, яку   поділяють на матеріальну та духовну. До матеріальної культури належать тип житла, національний одяг і національна кухня. До духовної культури належать свята, обряди, мистецтво, релігія. Вони дбайливо зберігаються нацією, визначають її ідентичність. Також нація має етнічні землі, на яких вона сформувалася, та характерні для неї історичні види господарської діяльності. Говорять навіть про певні риси характеру й менталітету, притаманні націям.

  

   Отже, етнічна нація (з латин. – народ) – історична спільнота людей, яка склалася в процесі формування єдиної для неї літературної мови, особливостей культури, території та видів господарської діяльності.

    Отже, етнічна нація (з латин. – народ) – історична спільнота людей, яка склалася в процесі формування єдиної для неї літературної мови, особливостей культури, території та видів господарської діяльності.

 Кожна людина усвідомлює себе представником певної нації. Тоді говорять про її національність.

     Національність – термін, що визначає належність людини до певної нації або народності.

       Політична нація (народ) – це все населення певної країни.

     Більшість учених вважають, що в сучасному світі існує від 2 тис. до 4 тис. націй і народностей: від найдрібніших, чисельність яких становить десятки чи сотні осіб, до найбільших – понад 100 млн осіб. Великою є нація, якщо в ній налічується понад 1 млн осіб. Таких націй відомо близько 310. Разом вони становлять 95,7 % усього населення планети.

     Українці за кількістю посідають 22-ге місце серед націй. Їх у світі близько 45 млн, зокрема на території України проживає 35 млн.

      До найбільших за чисельністю націй, у кожній з яких налічується більше 100 млн осіб, належать китайці (понад 1 млрд осіб), хіндустанці (понад 220 млн осіб), американці США (близько 200 млн осіб), бенгальці (близько 180 млн осіб), росіяни (близько 150 млн осіб), бразильці (близько 140 млн осіб) та японці (близько 130 млн осіб).

        Національний склад населення країн

 За національним складом населення вирізняють три типи держав: однонаціональні, двонаціональні та багатонаціональні.

ü Однонаціональними вважаються країни, у яких понад 90 % становлять представники однієї нації. До них належить більшість держав Європи, Латинської Америки, Австралія, арабські країни Аравійського півострова та Північної Африки.

ü Двонаціональні – це країни, у яких абсолютну більшість становлять дві нації. До цього типу відносять Канаду (де переважають англоканадці та франкоканадці), Бельгію (у якій живуть фламандці й валлони), Кіпр (у якому є греки-кіпріоти і турки-кіпріоти) та деякі інші країни.

 ü Найбільше у світі багатонаціональних країн. Вони переважають в Азії та Африці (крім північної частини). Перше місце у світі за цим показником посідає Індія, в якій проживає понад 150 націй і народностей. Майже стільки ж їх в Індонезії. Багатонаціональною державою є і США. У Європі такими країнами є Швейцарія, Велика Британія, Іспанія, Боснія і Герцеговина, Молдова. Саме в країнах із багатонаціональним складом населення часто загострюються міжетнічні суперечності.

        Мови народів світу

   Нації й народності об’єднують у споріднені групи, що дає можливість простежити їхнє походження. Найважливішою для цього ознакою є мова. 

   Загальна кількість мов становить 5–7 тис. З розвитком зв’язків між народами та активізацією міграційних процесів кількість живих мов неухильно скорочується. Здебільшого кожній нації та народності притаманна своя мова. Проте мов значно більше, ніж націй. Частими є й випадки, коли однією мовою говорять кілька народів.

      Найбільш поширених мов – 40. Ними говорять близько 2/3 населення світу.

     Найпоширеніша мова у світі – китайська. Окрім Китаю, вона є державною мовою Тайваню та однією з державних мов Сінгапуру. У Європі найуживанішою є німецька мова. Це єдина державна мова у Німеччині, Австрії та Ліхтенштейні, а також одна з державних у Швейцарії, Люксембургу, Бельгії.

  Сьогодні зростає роль офіційних (державних) мов. Вони є засобом міжнаціонального спілкування, мовами офіційних документів. Часто ними користуються люди, які рідною вважають іншу мову. Зокрема, це явище характерне для Африки, де після періоду колоніалізму залишилися мови країн-метрополій. Так, у цьому регіоні французька є офіційною мовою в 21 державі, англійська – у 19, португальська – у 5, іспанська – в 1. 

   Сучасними мовами світового значення вважають 8 мов: китайську, англійську, іспанську, арабську, російську, португальську, німецьку, французьку. Ці мови найчастіше використовують для міждержавного спілкування, і кількість людей, які володіють ними, є найбільшою.

        Мовні сім’ї

     Близькі за походженням, граматикою, словниковим запасом мови об’єднують у великі мовні сім’ї. До них відносять мови, які мають не менше 15 % подібних слів, що часто вживаються під час спілкування. Фахівці-лінгвісти виокремлюють близько 420 мовних сімей. Найвідоміших із них – близько 20. Вони поділяються на мовні гілки, а ті, своєю чергою, – на мовні групи. Існує також близько 100 мов, які не можна віднести до жодної з сімей. Процес формування мовних сімей тісно пов’язаний із розселенням людей. Тому сусідні нації часто мають подібні мови.

   Найпоширенішою є індоєвропейська мовна сім’я. Індоєвропейськими мовами говорять 45,2 % населення світу. Вони об’єднують понад 150 мов. На думку вчених, усі індоєвропейські мови походять від єдиної праіндоєвропейської мови, носії якої жили 5–6 тис. років тому. Місцем зародження цієї мови вважають степові райони на межі Європи та Азії. У межах індоєвропейської мовної сім’ї виокремлюють майже 20 мовних груп, які об’єднані у 7 гілок. У Європі найбільші з них германська, італійська, балто-слов’янська, кельтська; в Азії – арійська. Унаслідок колонізації європейцями світу мови цієї сім’ї нині представлені на всіх заселених материках.

   Українською мовою у світі говорять 47 млн осіб (22-ге місце у світі за поширенням серед мов), з яких рідною її вважають 37 млн. Окрім України, вона поширена у країнах Європи, Азії, Америки. В Україні українська мова є єдиною державною мовою. У європейських країнах (Польщі, Словаччині, Молдові, Румунії, Сербії, Хорватії, Боснії і Герцеговині), у яких українці розселені компактно, українська мова має статус мови національної меншини, або регіональної мови. За своїм походженням українська мова належить до балто-слов’янської гілки слов’янської групи східнослов’янської підгрупи.

      Другою за поширенням є китайсько-тибетська (сино-тибетська) мовна сім’я. Її мовами говорять 22,9 % населення Землі. Вона об’єднує близько 300 мов, поширених у Східній, Центральній і Південно-Східній Азії. Найбільші мовні групи цієї сім’ї – китайська й тибето-бірманська. До першої з них належить китайська мова з її кількома діалектами. Друга об’єднує численні мови народів М’янми та західної частини Китаю.

    Народи Південно-Західної, Центральної, Північно-Східної Азії говорять мовами алтайської мовної сім’ї. Ці мови походять від давньої праалтайської мови, яка зародилася на півдні Сибіру і в горах Алтаю. Нині алтайська мовна сім’я об’єднує близько 60 мов. У її межах найбільшими гілками є тюркська (турецька, казахська, узбецька, татарська, азербайджанська й інші мови) та монгольська (монгольська, бурятська, калмицька мови).

   Уральська мовна сім’я складається приблизно з 20 мов. Прауральська мова зародилася в південних околицях Уральських гір. Мовами фінно-угорської гілки цієї мовної сім’ї говорять корінні народи Уралу й Поволжя: мордва, удмурти, марійці. Частина їхніх предків у ІХ ст. переселилися в Центральну та Північну Європу. Так сформувалися, зокрема, угорська, фінська, естонська мови.

    Народи Тропічної Африки, що живуть на південь від Сахари, говорять більш як 200 мовами нігеро-конголезької мовної макросім’ї, яка складається з окремих сімей. Одна з найпоширеніших у світі мов – арабська – належить до афразійської макросім’ї. Нею говорять на півночі Африки та Аравійському півострові.

         

        Домашнє завдання

·       Опрацювати § 55.

ü Відповісти на тестові питання (до 16.04.2021) : https://forms.gle/xTGztgsznyrZnGKQA

       12.04.2021

Тема «Урбанізація, причини, що її зумовлюють. Міські агломерації. Мегаполіси. Світові міста. Відмінності в рівнях і темпах урбанізації в Україні і світі. Субурбанізація. Хибна урбанізація»

Мета: сформувати поняття урбанізація, субурбанізація, агломерація, мегаполіс, хибна урбанізація, розуміння процесу урбанізації, його прояви у світі й Україні, з′ясувати темпи і рівні урбанізації у світі і Україні; розвивати навички аналізу та синтезу інформації, розуміння глобальних суспільних процесів та їхніх наслідків.

   За рівнем урбанізації: високоурбанізовані (понад 74%)  - розвинені країни та країни з різкими темпами розвитку (Америка, Західна Європа, Австралія);

Середньоурбанізовані (близько 40%) -  країни, що розвиваються (країни Азії, Африки), низькоурбанізовані (близько 20%) – найменш розвинені країни (Чад, Афганістан тощо).

   Темпи урбанізації залежать від її рівня. Чим він вищий – тим темпи менші, у найбільших містах навіть зменшується. Урбанізація йде «вглиб». Характерна субурбанізація – підвищення ролі передмість, які «відтягують» на себе частину населення і функцій міст. Де рівень менший – темпи більші, урбанізація йде «вшир». Характерна хибна урбанізація (урбанізація нетрів) – зростання міст випереджає їхній реальний розвиток завдяки неконтрольованому притоку безробітних, переважно надлишкового сільського населення. Наприклад, бідонвілі в Африці, фавели в Бразилії, геджеконду в Туреччині.

   До найбільш урбанізованих країн належать Великобританія, ФРН, Швеція, Ісландія, Австралія, Уругвай, Кувейт, Ізраїль, Японія.

   Домашнє завдання

ü Опрацювати § 53 с.260-263, § 54.

ü Переглянути відео урок за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=N8R57xVJlEM

ü Відповісти на питання (зробити в зошиті, сфотографувати і відправити на електронну пошту):

-         Назвіть найбільш заселені території світу.

-         Чому в Україні скорочується кількість дрібних і малих міст? Це на користь чи шкодить державі?

        01.04.2021

Тема «Міські і сільські населені пункти. Критерії їх розмежування в Україні та країнах світу. Класифікація міст за кількістю населення та функціями»

Мета: сформувати розуміння різниці між міським і сільським населеним пунктами, ознайомити з критеріями їх розмежування в Україні та світі, класифікацією міст, сформувати знання про ознаки належності населення до міського чи сільського.

Опорні та базові поняття: населений пункт, село, хутір, селище, місто, столиця, транспортний вузол, курорт. 

Домашнє завдання

 1. Переглянути відео : 

 

 2. Опрацювати  § 52 с.256-257, § 53 с.258-259.

 3. Чому  в Україні скорочується кількість дрібних і малих сіл? Це на користь чи шкодить державі? (зробити у робочому зошиті і надіслати на електронну пошту до 05.04.2021).

        29.03.2021

Тема «Густота населення. Територіальні відмінності густоти населення у світі й Україні»

Мета: сформувати розуміння впливу природних, економічних, геополітичних та демографічних чинників на розселення населення в Україні та світі; сформувати вміння визначати густоту населення певної території; проаналізувати територіальні відмінності густоти населення у світі та Україні; розвивати вміння побудови причино-наслідкових зв′язків, розвивати навички аналізу та синтезу інформації.

Розселення характеризується показниками:

ü густоти населення;

ü сукупністю населених пунктів (міст, селищ) різного розміру;

ü певним співвідношенням кількості міських та сільських населених пунктів.

 

Зміни загальної кількості густоти населення Землі

Роки	1950	1983	1991	1997	2000	2010	2016
Густота, осіб/км2	18	34	40	42	44	51	54,2

 

Чинники нерівномірного розміщення населення

   Природні – заселення більш сприятливих за природними умовами територій: долин річок, рівнин тощо.

  Історичні - пов′язані з історичними особливостями заселення земного суходолу (розвиток давніх цивілізацій, освоєння нових територій).

  Демографічні - пов′язані з особливостями приросту населення на різних континентах.

   Економічні - пов′язані з рівнем господарського освоєння територій.

Райони світу з найбільшою густотою населення

Південно-Східна та Східна Азія: півострів Індокитай, острів Ява, східна частина Китаю, Південна Корея, Японія; густота перевищує 1000 осіб/км2

Дельта Нілу; густота – 1000 осіб/км2

Південна Азія: півострів Індостан, долини Гангу і Брахмапутри; густота – 800 осіб/км2

Західна Європа: південь Великої Британії, схід Франції, захід Німеччини, Бельгія, Нідерланди; густота – понад 300 осіб/км2

Атлантичне узбережжя США і Канади, район Великих озер; густота – понад 250 осіб/км2

 

Густота населення України

   Густота населення України вища за середній показник у світі й становить 74 особи/км2 (2017 р.).

 Найбільші показники густоти характерні для Львівської, Чернівецької, Дніпропетровської областей. До початку АТО найзаселенішою була Донецька область.

   Найменші показники характерні для Чернігівської області.

  Досить низька густота населення в поліських і посушливих степових районах, високогірних районах Карпат і Кримських гір, Чорнобильській зоні.     Найбільш заселеними є території навколо великих міст.

 

Домашнє завдання

•  Опрацювати § 52 до  ст. 256.
• Переглянути відеоурок:
• 
  
  
• За даними сайту Державної служби статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua/) чи карт атласу розрахуйте густоту населення у Сумській області (у робочому зошиті, сфотографувати і відправити на електронну пошту falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 01.04.2021).

       25.03.2021

Тема «Механічний рух населення: причини і види міграцій, основні напрямки міграційних потоків у світі та Україні. Українська діаспора»

Мета: сформувати уявлення про причини механічного руху населення, сформувати поняття «еміграція», «імміграція», «діаспора», навчити розраховувати сальдо міграцій; з'ясувати напрямки основних міграційних потоків у світі та Україні; визначити країни з найчисельнішими українськими діаспорами.

Опорні та базові поняття: міграція, еміграція, імміграція, сальдо міграцій, міграційний потік, діаспора. 

           Домашнє завдання

 1. Переглянути відео : 

 

 2. Опрацювати  § 51.

3. Виконати завдання с. 253 «Попрацюйте в групі» (зробити у робочому зошиті і надіслати на електронну пошту до 29.03.2021).

 

21.01.2021

Тема «Різноманітність тваринного світу. Закономірності поширення тваринного світу в Україні. Тварини, занесені до Червоної книги України. Вплив людини на тваринний світ. Тваринні ресурси України, заходи з їх відтворення й охорони. Тваринний світ своєї місцевості»

Мета:  узагальнити уявлення про різноманітність тваринного світу України, узагальнити знання про закономірності розповсюдження тварин, видовий склад основних фауністичних комплексів, тваринні ресурси України, з'ясувати основні напрями збереження фауни країни.

Опорні та базові поняття: фауна, тваринний світ, тип рослинності, фауністичні угрупування, Червона книга. 

Домашнє завдання

 1. Переглянути відео :  

 2. Опрацювати  § 35.

3. Складіть харчові ланцюги, характерні для степів, лісів, боліт (зробити у робочому зошиті і надіслати на електронну пошту до 24.01.2021).

18.01.2021

Тема «Різноманітність рослинності. Закономірності поширення рослинного покриву в Україні. Рослинні угруповання.  Червона та Зелена книги України. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення. Рослинність своєї місцевості.»

Мета: сформувати уявлення про різноманітність рослинного покриву України, закономірності його поширення, стан рослинних ресурсів, охарактеризувати вплив господарської діяльності на рослинний покрив, навчитися аналізувати карту рослинності, визначити особливості рослинності свого краю, ознайомитися з видами занесеними до Червоної і Зеленої книг України.

Опорні та базові поняття: вид рослини, рослинне угруповання, тип рослинності, ліс, луки, степ, болото, рослинні ресурси, ендеміки, Червона книга, Зелена книга. 

Домашнє завдання

 1. Переглянути відео :  

 2. Опрацювати  § 34.

3. Заповнити таблицю «Основні типи рослинності України» (зробити у робочому зошиті і надіслати на електронну пошту до 21.01.2021).

Типи	Види	Географічне положення	Приклади рослин
Ліси – це найскладніші природні рослинні угрупування із дерев і чагарників, що утворюють яруси	Соснові (хвойні)
	Мішані
	Листяні (широколистяні)
Степи – це рослинні угрупування із переважанням посухостійкої трав'янистої рослинності	Лучні
	Полиново-злакові
Луки - це рослинні угрупування із переважанням рослин, які потребують достатнього зволоження ґрунту	Заплавні
	Суходільні (материкові)
	Гірські
Болота - це рослинні угрупування із переважанням вологолюбних рослин	Мохові
	Трав'яні

 

       14.01.2021

Тема «Карта ґрунтів. Ґрунтові ресурси України. Ґрунти своєї місцевості. Зміни ґрунтів у результаті господарської діяльності людини. Заходи з раціонального використання й охорони ґрунтових ресурсів»

Мета: закріпити знання про особливості ґрунтоутворення та основні типи ґрунтів країни на основі їх порівняння, сформувати уявлення про використання земельних ресурсів.

Опорні та базові поняття: земельний фонд, сільськогосподарські угіддя, меліорація, тип ґрунту. 

Домашнє завдання

 1. Переглянути відео урок:  

https://www.youtube.com/watch?v=3uwnoYhyYQQ 

 2. Опрацювати  § 33.

 3. Заповнити таблицю «Генетичні типи грунтів» (зробити у робочому зошиті і надіслати на електронну пошту до 18.01.2021).

Тип грунту	Умови формування	Вміст гумусу, %	Особливість
Зональні грунти
Дерново-підзолисті	За умов перезволоження під мішаними лісами	0,7 -2	підвищена кислотність
Сірі лісові
Чорноземи
Азональні грунти
Каштанові
Лучні та лучно-болотні
Буроземи

       11.01.2021

Тема «Умови ґрунтоутворення, структура ґрунту, ґрунтові горизонти, родючість. Основні типи ґрунтів, закономірності їх поширення. Практична робота 8. Порівняльний аналіз різних типів ґрунтів України»

Мета: поглибити знання про ґрунти, сформувати систему знань про основні ґрунтоутворювальні фактори в межах України та сформовані типи ґрунтів.

Опорні та базові поняття: ґрунт, фактор ґрунтоутворення, материнська порода, ґрунтовий горизонт, тип ґрунту. 

Домашнє завдання

 1. Переглянути відео :  https://www.youtube.com/watch?v=eUQVkexuwzM

 2. Опрацювати  § 32.

3. Виконати практичну роботу № 8 (зробити у практичному зошиті і надіслати на електронну пошту falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 14.01.2021).

 

       14.12.2020

Тема «Склад вод суходолу. Поверхневі води. Річки. Будова річкової долини. Вплив рельєфу на річки. Характер течії, падіння, похил річки. Вплив клімату на формування річкової системи. Живлення і режим річок, густота річкової мережі. Річковий стік, витрати води. Основні річкові басейни та системи. Практична робота № 7 (початок)»

Мета: сформувати уявлення про поверхневі води України; поглибити знання про основні гідрологічні та гідрографічні характеристики річок на прикладі річок України; показати взаємозалежність гідрографічних, геоморфологічних і кліматичних особливостей території, сформувати уявлення про загальні гідрологічні  та гідрографічні ознаки найбільших рік України; навчити давати їхню комплексну характеристику.

Опорні та базові поняття: внутрішні води, поверхневі води, річкова мережа, річковий басейн, елемент річкової долини, гідрографічний режим, живлення річки, гідрологічні показники, річковий басейн, річкова система, канал.

Географічна номенклатура: річки – Дніпро, Сіверський Донець, Південний Буг, Дністер, Дунай; канали: Північнокримський, Дніпро-Донбас, Каховський.

 Домашнє завдання

 1. Переглянути відео :  

 2. Опрацювати  §§ 28-29, підготуватися до самостійної роботи

 3. Визначте, на яких річках розташовані обласні центри України. Зробіть висновок про значення річок для розселення населення (зробити у робочому зошиті).

4. Розв'язати задачу: річка Південний Буг бере початок на Подільській височині на висоті 321 м над рівнем моря поблизу с. Холодець Хмельницької області, впадає у Чорне море (0 м). Довжина річки 806 км. Обчисліть показники похилу і падіння річки (зробити у робочому зошиті).

  

         22.10.2020

Тема "Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір. Карта "Фізична поверхня"

         

 

       

 

    

       Домашнє завдання

        1. Опрацювати §§ 17-18.

2. Вивчити номенклатуру "Рельєф України", а саме: низовини, височини, гірські пасма, найвищі точки рівнинної частини, Українських Карпат і Кримських гір.

             

            19.10.2020

     Підсумковий урок з тем "Вступ", "Географічна карта та робота з нею",    "Географічний простір України"

   Мета: перевірити рівень знань і практичних умінь та навичок учнів за наведеними темами, удосконалити в процесі виконання роботи навички узагальнення, систематизації, аналізу даних.

Виконати завдання за посиланням (час виконання  до 16-00, потім доступ буде  закритий ) https://forms.gle/7sKt8An1hpM7GgzZ8