7 клас (індивідуальна форма навчання) 2023-2024 навчальний рік

28.05.2024

Підсумковий урок за розділами «Океани», «Вплив людини на природу материків та океанів»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   до 21-00 29.05.2024 (час виконання роботи 25 хвилин), потім доступ буде закрито!!! 

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу: 6047907

21.05.2024

Контрольна робота

Виконати  контрольну роботу. 

Контрольна робота виконується до 21-00 26.05.2023 (час виконання 20 хвилин), потім доступ буде закрито!!!

 Перейти за посиланням для виконання роботи: http://join.naurok.ua/

 Код доступу 6171723

 

14.05.2024

Тема «Наслідки використання ресурсів людиною. Порушення природної рівноваги. Антропогенні ландшафти. Забруднення навколишнього середовища. Види забруднення, основні джерела їх надходження »

Мета: формувати практичне вміння розрізняти раціональне та нераціональне природокористування, екологічну свідомість на основі ощадливого ставлення до природних багатств та раціонального природокористування, виявляти ознаки змін природних ландшафтів, сформувати знання про основні види та джерела забруднення навколишнього середовища, формувати практичні вміння та навички характеризувати екологічні проблеми материків та океанів та можливі шляхи їх вирішення.

  - Згадайте:

·        Які види господарської діяльності поширені у нашій місцевості?

·        Які зміни природних комплексів спричиняє господарська діяльність?

·        Який вид природокористування переважає у нашій місцевості?

 Домашнє завдання 

 -       Опрацювати § 62,63. 

-         Переглянути відео-уроки:

 

07.05.2024

Тема «Індійський океан. Географічне положення. Рельєф дна. Північний Льодовитий океан. Географічне положення океану у високих широтах. Історія географічних досліджень океану. Рельєф дна, клімат і води. Льодовий режим океану.* Практична робота № 12 (продовження)»

Мета: поглибити та систематизувати знання про природу Світового океану; продовжити формувати уміння та навичок визначати географічне положення океану, розвивати вміння складати опис об'єкта за типовим планом, пізнавальний інтерес.  

Домашнє завдання

1.       Опрацювати § 60, 61.

2.    Виконати практичну роботу № 12 (продовження) завдання 5, 6, зробити висновок  та  надіслати на електронну пошту до 14.05.2024:  

 falko.svetlana.viktorivna@gmail

3.       Переглянути відео за посиланням: 

 

 30.04.2024

Тема «Атлантичний океан.  Практична робота № 12 (продовження)»

Мета: поглибити та систематизувати знання про природу Світового океану, продовжити формування умінь та навичок характеризувати географічне положення та ознаки природи океану за тематичними картами атласу; розвивати вміння встановлювати аналогії та порівнювати; складати опис об'єкта за типовим планом, формувати екологічну компетентність.

   З давніх часів європейці плавали водами Атлантичного океану задовго до епохи Великих географічних відкриттів. У наш час Атлантика не втратила свого значення: її просторами пролягають найважливіші шляхи сполучення між континентами, тому рух тут найінтенсивніший. Мабуть, це найбільш вивчений науковцями океан.

 

   Вивчення нового матеріалу

 

   1 версія -  Понад дві тисяч років існує цікава легенда про загадкову країну – Атлантиду, в якій жив мудрий і щасливий народ. Проте він не витримав, на жаль, випробувань гарним життям і розпалив у собі жадібність і потяг до завоювань. За що і був покараний богами, причому жорстоко: за один день і лиховісну ніч, як оповідає легенда, Атлантида разом зі своєю прекрасною столицею і численними жителями зникла в глибинах океану. Ця трагічна подія відбулась нібито близько 12 тисяч років тому. За однією із версій Атлантичний океан саме від Атлантиди запозичив свою назву.

 

  2 версія - Атлантика була єдиним реальним океаном, відомим жителям Європи в античні часи. За уявленнями стародавніх греків, океан оточував Землю з усіх боків. Грецькі мудреці вважали, що з океану сходять і в нього ховаються всі світила – Сонце, Місяць, зірки. За грецькою міфологією, там, на крайньому заході, за високими горами, у щасливій країні Аркадія жив титан Атлант, який тримав на своїх плечах небесне склепіння. З ім'ям цього титана і весь водний простір на захід від Європи почали називати Атлантичним океаном.

    Географічне положення

    Атлантичний океан – другий за величиною океан планети. Площа 91,7 тис км2. Як і Тихий, він простягається від субарктичних широт до Антарктиди (на 16 000 км);у центральній частині перетинає екватор, у східній – нульовий меридіан. Його відмінними рисами є витягнута форма та вузькість. І на півночі, і на півдні він має широке водне сполучення з холодними полярними водами.

   Омиває береги п'яти материків: Євразії, Африки, Північної та Південної Америки, Антарктиди

  За глибиною Атлантичний океан є другим після Тихого. Максимальна глибина відмічена у глибоководному жолобі Пуерто-Рико (8 742 м).

   На півночі сполучається з Північним Льодовитим океаном, на півдні – з Індійським та Тихим океаном.

    Берегова лінія значно порізана в північній півкулі, особливо на сході. Серед морів Атлантичного океану вирізняють внутрішні (Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське) та окраїнні (Північне, Карибське), єдине у світі море без берегів – Саргасове.

    Найбільшими затоками є Мексиканська, Біскайська і Гвінейська, Святого Лаврентія. За розмірами вони не поступаються морям.

  Більшість островів розташована поблизу суходолу і має материкове походження (Ірландія, Великобританія, Великі Антильські). Вулканічними є острови Ісландія, Канарські. Коралове походження мають Бермудські острови.

   Історія дослідження

   Атлантичний океан – найбільш вивчений і освоєний людьми. Перші відомості про нього зібрали фінікійці ще за тисячу років до н. е. Проте тільки у Х ст. вікінгам вдалося перетнути океан і дістатися від берегів Європи до Гренландії і Північної Америки. Початок швидкому освоєнню океану поклав у XV ст. Христофор Колумб. Слідом за ним здійснювали плавання португальці, іспанці, англійці. Відтоді Атлантичний океан став головним водним шляхом на Землі.

    На початку ХІХ ст. російська експедиція Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського провела вивчення проб води з глибин. Всебічні ж дослідження Атлантики почалися тільки наприкінці століття за допомогою спеціально обладнаних експедиційних суден. Англійська експедиція на судні «Челленджер» здійснила проміри глибин, дослідила властивості водних мас, органічний світ океану. У наш час океанологи  різних країн світу продовжують вивчати дно, властивості води та течії Атлантичного океану.

    У наш час понад 40 наукових кораблів з різних країн продовжують вивчати природу океану. Океанологи ретельно досліджують взаємодію океану і атмосфери, спостерігають за Гольфстрімом та іншими течіями, за рухом айсбергів.

  Рельєф дна

   Геологи за зразками порід дна встановили, що Атлантичний океан – наймолодший океан Землі. Майже посеред океану з півночі на південь тягнуться серединно-океанічні хребти –Північноатлантичний і Південноатлантичний. Вони утворюють єдиний підводним гірський ланцюг завдовжки 17 000 км, вершини якого підносяться над дном на 2 000 м. Окремі вершини здіймаються вище рівня океану, утворюючи вулканічні острови. Уздовж середини хребтів проходить розлом земної кори – рифтова долина – завширшки близько 50 км. Вона є однією з найбільших тріщин на поверхні Землі. У цьому місці проходить межа літосферних плит, рухи яких супроводжуються виверженнями вулканів і землетрусами. Виливи магми у рифтовій зоні нарощують краї плит. Завдяки цьому дно Атлантичного океану розширюється зі швидкістю 2 см за рік.

  Обабіч серединних хребтів розташовується плоске ложе океану з глибинами 4 – 6 км. На ньому височать сотні підводних гір вулканічного походження. Порівняно з Тихим океаном Атлантичний має ширший шельф, особливо уздовж берегів Європи і Північної Америки.

   Клімат та водні маси

  Атлантичний океан, простягнувшись від Північного до Південного полярного кола, лежить в усіх кліматичних поясах Землі, тому його кліматичні умови досить різноманітні. Більша частина океану розташована в помірних та тропічних широтах. З обох тропічних областей високого тиску в напрямі екваторіальних широт дмуть постійні вітри — пасати.

  У північній тропічній частині влітку й восени зароджуються тропічні циклони, які нерідко переходять в урагани. Найбільше їх над Карибським морем та Мексиканською затокою.

  У помірних широтах Атлантики панують західні вітри. Найбільшої сили вони досягають у помірних широтах Південної півкулі. У полярних широтах кліматичні умови формуються під впливом Північного Льодовитого океану на півночі та Антарктиди на півдні. Велика кількість айсбергів і дрейфуючої криги.

   Властивості водних мас

    Пов’язані з особливостями клімату. В усьому океані середня температура поверхневих вод становить +16,5 °С, але Південна Атлантика на 6 °С холодніша за Північну (вплив Антарктиди). Найбільша солоність води (37,5 %о) спостерігається в субтропічних і тропічних широтах, найменша (33 %) — у прибережних водах Антарктиди.

    В Атлантичному, як і в Тихому, океані утворюються два кола поверхневих течій, але через значну подовженість Атлантичного океану з півночі на південь у ньому більш розвинені меридіональні потоки вод, ніж широтні. Тепла течія Гольфстрім — одна з найпотужніших у світі.

    Органічний світ атлантичного океану

 Органічний світ Атлантичного океану кількістю видів значно поступається Тихому та Індійському океанам (через геологічну молодість). У кількісному відношенні океан багатий на організми, життя яких пов’язане, у першу чергу, із широким розвитком шельфу. У розподілі органічного життя океану чітко виділяється зональність.

  Використання природних ресурсів

 Атлантичний океан посідає перше місце серед океанів за ступенем господарського освоєння. Він дає 20 % світового вилову риби та морепродуктів. Шельфи Атлантики багаті на родовища корисних копалин (природний газ, фосфорити, соль, залізо-марганцеві конкреції тощо). У посушливих прибережних районах працюють опріснювальні установки. Енергія припливу вод океану використовується в роботі електростанцій (перша була побудована в гирлі річки Ранс на півночі Франції). Через Атлантику здійснюється понад 50 % усіх морських перевезень.

   Домашнє завдання

1.                 Опрацювати § 59.

2. Повторити географічну номенклатуру Тихого та Атлантичного океану.

3.      Виконати практичну роботу № 12 (продовження) завдання №4  та  надіслати на електронну пошту до 06.05.2024:  

 falko.svetlana.viktorivna@gmail.com

4.                 Переглянути відео-урок:

 

23.04.2024

«Підсумковий урок з теми «Євразія». Тихий океан: географічне положення, рельєф дна, клімат та води, органічний світ та природні ресурси, охорона океану, вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків. Практична робота № 12 (початок)»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується  до 21-00 30.04.2024 (час виконання 25 хв.).

 Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу  1191774

Мета: поглибити та систематизувати знання про особливості природи  Світового океану; формувати вміння визначати географічне положення Тихого океану, пояснювати особливості його природи та  природних багатств; вдосконалювати практичні вміння складати характеристику океану за тематичними картами атласу; сприяти розумінню екологічних проблем океану та необхідності його охорони.

    

       «Бліцопитування»

·       На які складові частини поділяють Світовий океан?

·       Яке співвідношення мають площі океанів між собою?

·       Який океан найбільший?

·       Які особливості будови земної кори та рельєфу дна властиві всім океанам?

Незважаючи на єдність вод Світового океану, його складові мають певні природні особливості, які ви маєте з’ясувати на наступних уроках. Першим об’єктом нашого дослідження є Тихий океан. Серед усіх океанів Землі цей океан має повне право на звання унікального географічного об’єкта. На його площі — 178,7 млн км2 — вільно б розмістилися всі материки, і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки! Це найбільший, найглибший та найдавніший серед океанів Землі. Однак на цьому перелік фактів про його природні особливості не закінчується.

  Вивчення нового матеріалу

    Типовий план характеристики океанів

1. Географічне положення океану.

1) Положення щодо екватора, нульового меридіана, материків та інших океанів.

2) Особливості берегової лінії: моря, затоки, протоки, острови.

2. Рельєф дна океану.

3. Клімат і води.

1) Кліматичні пояси.

2) Основні типи клімату.

3) Температурний режим поверхневих вод.

4) Солоність поверхневих вод та її розподіл.

5) океанічні течії

4. Органічний світ

5. Ресурси океану, їхнє використання та збереження

6. Охорона природи океану

Географічне положення та розміри Тихого океану

Завдання

 За допомогою підручника та карт атласу визначте особливості географічного положення Тихого океану.

Географічне положення Тихого океану
План характеристики	Особливості географічного положення
Площа, млн км2 та протяжність с пн на пд та з зх на сх
Положення щодо екватора, нульового меридіана, материків та інших океанів
Особливості берегової лінії: моря, затоки, протоки, острови

 Висновок 1. Положення океану майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком найпівнічнішого, зумовлює надзвичайну різноманітність його природи.

  Рельєф дна

   Завдання

  Зіставте карти та виявіть закономірності розташування основних форм рельєфу дна Тихого океану.

   Значна частина Тихого океану лежить на одній літосферній плиті, яка взаємодіє з іншими плитами. До зон їхньої взаємодії прилягають глибоководні жолоби (найглибший Маріанський, 11022 м) та острівні дуги. Із системою глибоководних жолобів і гірських споруд на материках і островах, які оточують океан, пов’язаний майже безперервний ланцюг активних вулканів, які утворюють Тихоокеанське «Вогняне кільце». У цій зоні часто відбуваються наземні та підводні землетруси, що спричиняють цунамі.

   Рельєф дна Тихого океану складний. Материковий шельф в океані становить близько 10 % від його загальної площі, найбільший він у західній частині, материковий схил крутий, розчленований каньйонами. Ложе океану становить понад 65 % площі дна. Його перетинають численні підводні гірські хребти (Східнотихоокеанське, Південнотихоокеанське підняття), які розподіляють ложе на кілька улоговин (найбільша Північно-Східна). На дні улоговин багато гір вулканічного походження.

Висновок 2. Рельєф дна Тихого океану складний: на дні океану розташовані великі улоговини, розділені океанічними підняттями. Характерною ознакою є надзвичайно інтенсивні сейсмічні явища та вулканізм.

    Клімат і води

 Переважна частина Тихого океану лежить в екваторіальному, субекваторіальних і тропічних поясах. Температура повітря в цих районах коливається від +16 °С до +24 °С. На півночі океану взимку вона опускається нижче за 0 °С, а поблизу берегів Антарктиди майже цілий рік переважать від’ємні температури. У тропічних широтах над океаном панують пасати, у помірних — західні вітри, а біля берегів Євразії утворюються мусони.

   У помірних широтах часто трапляються шторми, спричинені сильними західними вітрами.

   Розташування Тихого океану в майже всіх кліматичних поясах Землі є причиною утворення всіх типів поверхневих водних мас, крім арктичних. Через велику площу океану між тропіками середні температури його поверхневих вод вищі, ніж в інших океанах (+19,1 °С). Солоність поверхневих вод коливається в межах від 30 до 35 ‰. На півночі Тихого океану плавучої криги мало, на відміну від південної частини, де поблизу берегів Антарктиди утворюються айсберги.

   Системи течій утворюють два кільця. Північне: Північна Пасатна, Куросіо, Північно-Тихоокеанська, Каліфорнійська; Південне — Південно-Пасатна, Східно-Австралійська, Перуанська, течія Західних Вітрів.

Висновок 3. Величезні розміри Тихого океану спричинили значні відмінності в його кліматі. Це зумовило наявність у ньому майже всіх типів водних мас. Показники температури та солоності поверхневих вод мають переважно зональний характер розподілу.

    Органічний світ

   Надзвичайно багатий на живі організми: загальна кількість становить понад 50 % усього живого, що є у Світовому океані; високий ступінь ендемізму.

   У розподілі організмів в океані добре виражена зональність.

   Фауна налічує близько 100 тис. видів тварин: зоопланктон, краби, раки, креветки, устриці, кальмари, восьминоги, мідії, медузи, морські зірки, морські їжаки, змієхвістки, голонтурії; 3800 видів риб; кити, тюлені, морські котики, сивучі, дельфіни, морські свині, дюгоні, калани (морські бобри).

     Природні ресурси

    Біологічні — майже половина світового улову морепродуктів. Промислове значення: оселедець, анчоуси, скумбрія, сардини, морські окуні, тунці, камбали, тріска, далекосхідні лососі, сайра; промисел двостулкових і головоногих молюсків (устриці, морські гребінці, кальмари), ракоподібні (камчатський краб, омари), морські ссавці (морські котики) і водорості (ламінарія).

  Мінеральні — на шельфі океану розробляють родовища руд олова, марганцю, кобальту та інших металів, видобувають нафту та природний газ.

    Енергетичні ресурси (хвильові, припливні та термальні електростанції), в перспективі — використання енергії океанічних течій.

    Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків

    На берегах та островах океану розташовано понад 50 прибережних країн. Життя та господарська діяльність людей прибережних та острівних безпосередньо пов’язана з океаном. Розвиток мореплавання з давніх часів, понад половина світового вилову риби, вирощування водоростей, молюсків. Видобуток корисних копалин (залізомарганцеві конкреції, нафта); опріснення морської води. Судноплавство, важливі транспортні шляхи. Туризм.

     Охорона природи океану

    Наслідком активної господарської діяльності є забруднення вод океану, особливо в прибережних районах, що позначається на видовому складі організмів. Для збереження унікальних природних комплексів у багатьох прибережних країнах створено морські парки і заповідники для захисту морських видів, що перебувають під загрозою. Серед них найбільший — Морський парк Великого Бар’єрного рифу біля берегів Австралії.

   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.            Опрацюйте § 57, 58.

2.       Виконати практичну роботу № 12 (завдання № 1, 2,3) та надіслати на електронну пошту до 30.04.2024.

3.            Переглянути відео-урок:

 

 

16.04.2024

ТЕМА «Населення і політична карта Євразії. Держави»

Мета: формувати загальні уявлення про природу, населення та господарство ключових європейських та азійських  країн; вдосконалювати практичні вміння визначати географічне положення країн Євразії, виявляти головні риси населення та господарства окремих країн; формувати шанобливе ставлення до національних особливостей, культури, способу життя інших народів.

Раси й народи

   Євразія є батьківщиною двох основних рас – європеоїдної та монголоїдної. Європеоїди становлять 45 % населення материка. Монголоїди становлять близько 37 % усього населення материка.

 Національний склад населення різний: Європу населяють слов′янські народи, німці, французи, італійці, іспанці, ірландці, англійці, на півночі регіону проживають норвежці, шведи, фіни. Південно-Східну Азію – арабські народи, а також турки, курди, перси; Північну Азію – росіяни; Південну-хіндустанці, бенгальці, пакистанці; Південно-Східну - в′єтнамці, тайці, бірманці, малайці. У Центральній Азії проживають тибетці, уйгури, монголи, у Східній – хань (китайці), японці, корейці.

 Розміщення населення

     Найбільш заселені території розташовані там, де поєднуються сприятливі погодні умови і родючі ґрунти, - долини річок Ганг, Хуанхе, Янцзи. Окрім півдня і сходу Азії, до густонаселених регіонів материка належить майже вся Європа. Відносно безлюдні райони: пустеля Гобі, Тибет, Аравійський півострів. Менш заселена північна частина Євразії.

 Політична карта материка

      Політична карта Євразії почала формуватися дуже давно, тому зараз вона строката. Найбільшою за площею державою є Росія (17,075 млн.кв.км), за населенням – Індія (1,4 млрд осіб). Україна – найбільша за площею держава Європи. Тут розташована й найменша держава світу – Ватикан.

     Держави Євразії різняться за формами правління, державним устроєм, рівнем свого економічного розвитку. На материку є різні види монархій, республік.

        Найбільш розвинутими країнами Європи є : Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія. В Азії найрозвиненішою країною є Японія, яка є другою найрозвиненішою країною світу після США.

        Країни Перської затоки та деякі інші розвивають свою економіку завдяки величезним природним ресурсам. Країни Південно-Східної Азії зазнають економічного зростання під впливом Японії.

    Разом з тим на материку й досі є країни з дуже низьким рівнем економічного розвитку (Непал, Бутан, Афганістан та ін.).

    У сиву давнину Європа була колискою багатьох високорозвинених цивілізацій: егейської, еллінської, кельтської, римської тощо. Зараз на території Європи розташовано 47 країн. Кожна з них має свою історію, культуру, традиції. Усі вони виникли в різні часи, пережили багато поневірянь, мали інші кордони або входили до територій інших держав. Глибоке та детальне дослідження населення  та господарства європейських країн вас очікує в наступних курсах географії.

  Німеччина. Розташована в центрі Європи. Одна із найрозвиненіших держав світу. Основу господарства становить розвинута промисловість, провідними галузями якої є чорна й кольорова металургія, машинобудування, хімічна, електроенергетика, лісова, харчова, легка. Дуже добре розвинуте сільське господарство. Німеччина — виробник пшениці, ячменю, картоплі й хмелю.

  Франція. Розташована на заході Європи, посідає друге місце за площею серед європейських держав. Одна із найрозвинутіших країн світу, найбільший європейський центр машинобудування. Вона виробляє літаки, автомобілі, морські судна, різноманітну побутову техніку та електроніку. Провідними галузями є також електроенергетика, хімічна, харчова, легка промисловість. В усьому світі відомі французькі парфуми й косметика, елегантне взуття й одяг. Франція — один із найбільших виробників сільськогосподарської продукції у світі. Славиться своїми садами й виноградниками.

  Велика Британія. Острівна держава на північному заході Європи. Високорозвинута країна. Провідне місце посідає промисловість — передове машинобудування, електроніка, хімічна, фармацевтична, харчова, легка. Поблизу берегів Великої Британії відкриті великі поклади нафти й газу. Головною галуззю сільського господарства є тваринництво. Розводять м’ясні й молочні породи корів, овець, свиней і домашньої птиці. Вирощують пшеницю, ячмінь, цукровий буряк, картоплю, овочі. Велика Британія є найважливішим європейським центром міжнародної торгівлі, лідером у сфері фінансових послуг.

    Італія. Розташована на півдні Європи на перетині торговельних шляхів. Економічно розвинута країна. Галузі промисловості: машинобудування (автомобільна, електротехнічна, електронна), хімічна, нафтохімічна, легка, харчова. Сільське господарство: вирощують пшеницю, рис, фрукти, овочі, виноград, оливи, кукурудзу, мигдаль, волоський горіх, розводять велику рогату худобу, овець, свиней, птицю. Італія є великим центром світового туризму

Домашнє завдання

1.     Опрацювати § 56.

2.  Виконати практичну роботу № 10 (завдання № 4, підпункт № 3), зробити висновок та відправити на електронну пошту 

     falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 22.04.2024.

3.  Переглянути відео-уроки:

 

09.04.2024

Тема «Природні зони Євразії. Вертикальна поясність»

Мета: сформувати знання про природні зони Євразії та закономірності їхнього розміщення територією материка, вдосконалити практичні уміння та навички характеризувати природні зони материка за тематичними картами.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 51- 54.

2.За картами атласу та тестом підручника складіть характеристику природних зон Євразії і  надішліть на електронну пошту:

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 16.04.2024.

 

Назва природної зони	Географічне положення	Особливості клімату	Переважний тип грунту	Представники
				рослинного світу	тваринного світу

 

3. Переглянути відео-урок:

 

02.04.2024  

Тема «Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату Євразії.  Води суходолу Євразії. Озера, болота, льодовики, багаторічна мерзлота, підземні води. Практична робота № 10 (продовження) «Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Євразії», Практична робота № 11 «Визначення типів клімату Євразії в межах помірного поясу за допомогою кліматичних діаграм

 Мета: сформувати уявлення про розташування кліматичних поясів та особливості їх утворення на материку, вдосконалити вміння виявляти основні характеристики кліматичних поясів, поглибити та систематизувати знання про  внутрішні води  материка, сформувати систему знань про найбільші озера Євразії, їх походження, з'ясувати особливості формування боліт, багаторічної мерзлоти, льодовиків, господарське значення внутрішніх вод материка.

Опорні та базові поняття: клімат,  кліматичний пояс, основний пояс, перехідний пояс, тип клімату, повітряна маса, внутрішні води, озера, озерна улоговина,  екологічні проблеми.

Географічна номенклатура: озера: Каспійське, Женевське, Світязь, Ладозьке, Байкал, Мертве море.

  Озера Євразії різні за походженням улоговин, розмірами, глибинами, солоністю й розміщені нерівномірно. Найбільша кількість на північному заході Євразії.

       За походженням улоговин:

·   льодовиково - тектонічного походження: Ладозьке  (найбільше в Європі) й Онезьке;

·        льодовикові – Женевське, Боденське;

·        тектонічні – Байкал, Іссик – Куль, Мертве море;

·  вулканічні – поширені на Камчатці, Японських і Філіппінських островах, малайському архіпелазі;

·  залишкові (реліктові) – збережені на місці давніх водойм, які існували в умовах вологішого клімату: Каспійське й Аральське моря;

·        загатні – Сарезьке (Памір)

       «Здивуй усіх»

       Байкал – найглибше озеро планети (1642 м.); містить понад 20% запасів поверхневих прісних вод.

       Каспійське море – на території , яку воно займає . – 376 тис.км.кв, - могла б розміститися така велика європейська держава, як Німеччина. Основною водною артерією, яка живіть Каспій, є Волга.

      Балхаш – у Центральній Азії. У західній частині Балхашу вода прісна (за рахунок вод річки Ілі), а у східній – солонувата. Серпоподібна форма перешкоджає швидкому перемішуванню води.

     Мертве море – розташоване на північному заході Аравійського півострів в найглибшій западині світу на 295 м нижче від рівня океану. Солоність води в морі становить 260-270 %.

    Сарезьке озеро на Памірі – одне з наймолодших на земній кулі: утворилося 1911 р. під час землетрусу внаслідок перекриття річки Мургаб величезною брилою. Озеро «висить» над родючими долинами на висоті 3250 м над рівнем моря.

    Іссик – Куль на Тянь – Шані – одне з найкрасивіших озер світ, назва перекладається з киргизської як «Тепле озеро».

    Озеро Світязь – «український Байкал» - найглибше озеро України понад 58 м.

    Аральське море  - зона екологічного лиха. Від початку 60-х рр. ХХ ст. площа озера зменшилась у чотири рази. До висихання було четвертим у світі озером за площею.

    Інші види внутрішніх вод

  Болота -  поширені переважно у північних та центральних районах помірного поясу (К>1. Зниження у рельєфі, багаторічна мерзлота) Величезні масиви в межах Західносибирської низовини.

    Багаторічна мерзлота  - це товща промерзлих порід завглибшки декілька сотен метрів. Тільки влітку розмерзається тонкий верхній шар ґрунту  (в північно- східній частині материка). Потужність шару збільшується із заходу на схід.

    Льодовики поширені на островах Північного Льодовитого океану на горах вищих снігової лінії на відповідних широтах (Гімалаї, Памір, Тянь - Шань та ін.). За площею гірського зледеніння материк посідає перше місце у світі.

    Євразія багата підземними водами, особливо в межах прогинів платформ.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 46-50.

2.Виконати практичні роботи № 10 (завдання 4, підпункт 2) та  № 11 та  надіслати на електронну пошту:  

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 09.04.2024.

3. Переглянути відео-уроки

 

  

19.03.2024

Тема «Географічне положення Євразії. Поділ Євразії на дві частини світу. Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини Євразії. Практична робота 10  «Позначення на контурній карті назв  географічних об'єктів Євразії»

Мета: ознайомитися із загальними відомостями про материк, сформувати знання про особливості географічного положення та берегової лінії Євразії, вдосконалити практичні вміння та навички характеризувати географічне положення материка, актуалізувати знання про основні форми рельєфу та тектонічні структури, формувати  знання про загальні ознаки тектонічної будови та рельєфу Євразії, удосконалювати розуміння закономірностей у розташуванні форм рельєфу та родовищ корисних копалин.

Географічна номенклатура: миси (Рока, Дежньова, Челюскін, Піай), моря (Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Охотське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське), затоки (Біскайська, Бенгальська, Перська), протоки (Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Берингова, Гібралтарська), острови (Велика Британія, Ірландія, Ісландія, Шпіцберген, Нова Земля, Сахалін, Японські, Курильські, Філліпіни, Великі Зондські – Калімантан, Суматра, Ява), півострови (Камчатка, Корея, Аппенінський, Піренейський, Кольський, Балканський, Скандинавський, Індокитай, Індостан, Аравійський, Малакка), рівнини-Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська, Прикаспійська, Середньодунайська, Індо-Гангська, Месопотамська; плоскогір'я – Декан, Середньосибірське, Казахський дрібнособковик; гори – Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); нагір'я – Тібет, Іранське; вулкани – Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 42, 43.

2. Виконати практичну роботу № 10 (початок) завдання 2, 3, завдання № 4 (підпункт 1)  та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 25.03.2024.

3. Переглянути відео-урок:

 

 

12.03.2024

Тема «Населення Північної Америки. Держави. Зв'язки України з державами Північної Америки. Підсумковий урок з теми «Північна Америка»

Мета: поглибити та систематизувати знання про особливості заселення Північної Америки, кількісний, расовий  та етнічний склад населення материка, сформувати знання про найбільші держави Північної Америки.

Виконати  тематичну роботу

Тематична робота виконується   до 21-00  18.03.2024 (час виконання 20 хв.) 

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу 6066058

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 41.

2. Перегляньте відео-урок:

 

 

05.03.2024

Тема «Природні зони. Вертикальна поясність в горах. Зміни природи Північної Америки людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші  об'єкти, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО»

Мета: сформувати уявлення про особливості природної зональності та вертикальної поясності в горах Північної Америки, про рослинний та тваринний світ материка, розуміти причини виникнення висотної поясності.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 39, 40.

2.Порівняйте набір і розміщення природних зон та поясніть причини розбіжностей у простяганні і складі природних  зон Північної і Південної Америки. Результати роботи занесіть у таблицю та  надішліть на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 12.03.2024.

 

Ознаки схожості	Ознаки відмінності

 

3. Перегляньте відео-уроки:

 

27.02.2024

Тема «Загальні ознаки клімату Північної Америки. Кліматичні пояси і типи клімату. Води суходолу Північної Америки. Практична робота № 9 (продовження) «Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Північної Америки»

Мета: поглибити та систематизувати знання про кліматотвірні чинники, сформувати знання про особливості клімату Північної Америки, кліматичні пояси і типи клімату, удосконалювати картографічну компетентність, уміння і  навички роботи з кліматодіаграми, розкрити особливості внутрішніх вод материка, показати залежність формування й особливості живлення, режиму річок від рельєфу і кліматичних умов материка.

Опорні та базові поняття: клімат, кліматотвірні чинники, циркуляція атмосфери, повітряні маси, пасат, західні вітри, торнадо, циклон, ураган,  кліматичний пояс, основний пояс, перехідний пояс, тип клімату.

Географічна номенклатура: річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо; водоспад: Ніагарський; озера: Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 36, 37, 38.

2. Виконати практичну роботу № 9 (продовження): завдання № 3 (пункт 3), № 4 та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 04.03.2024.

3.Скласти характеристику кліматичних поясів Північної Америки. Результати занесіть у таблицю.

 

Назва кліматичного поясу	Географічне положення	Переважні повітряні маси	Температурний режим	Опади	Типи клімату

 

3. Переглянути відео-урок:

 

20.02.2024

Тема «Географічне положення Північної Америки. Дослідження та освоєння материка. Тектонічні структури. Рельєф. Практична робота 9 «Позначення на контурній карті назв  географічних об'єктів Північної Америки»

Мета: сформувати загальне уявлення про географічне положення, розміри та форму материка, про  будову земної кори, рельєф та корисні копалини Північної Америки, закріпити практичне вміння складати характеристику фізико-географічного положення материка за допомогою карт атласу, поглибити знання про історію відкриття та дослідження материка, удосконалювати розуміння закономірностей у розташуванні форм рельєфу та родовищ корисних копалин.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 34, 35.

2.Виконати практичну роботу № 9 (початок) завдання 2, завдання 3 (підпункти 1, 2) та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 27.02.2024.

3. Переглянути відео-урок:

 

13.02.2024

Тема «Природні особливості материка Антарктида»

Мета: сформувати систему знань про природу Антарктиди та Антарктики, розуміти причини утворення суцільного покриву зледеніння та його впливу на природу материка, проблем використання природних багатств.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 33.

2. Переглянути відео-урок:

 

 06.02.2024

Тема «Загальні відомості про Антарктиду. Тектонічна будова. Рельєф»

Мета: ознайомитися з поняттям «Антарктида», загальними відомостями про Антарктиду, особливостями водних мас Південного океану, поглибити знання про історію відкриття та дослідження материка.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 32, 33 до с.130 (клімат).

2. Переглянути відео-урок:

 

          30.01.2024

Тема «Населення, його склад та розміщення. Країна-материк. Практична робота № 7 (закінчення). Підсумковий урок за темами «Південна Америка», «Австралія»

Мета: сформувати поняття про особливості сучасного населення Австралії,  ознайомити зі зв'язками України з континентом.

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   до 21-00 08.02.2024 (час виконання 20 хв.).

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу   

5767608

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 31.

2. Виконати практичну роботу № 7 (продовження): завдання № 1, № 3 (підпункт 4), висновок  та надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 05.02.2024

3. Переглянути відео-урок:

 

23.01.2024

Тема «Клімат Австралії. Води суходолу. Унікальність рослинності і тваринного світу Австралії. Природні зони. Зміни природи материка людиною. Найвідоміші об'єкти Австралії, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО Практична робота 7 (продовження) «Позначення на контурній карті назв  географічних об'єктів Австралії». Практична робота № 8 «Визначення типів клімату Австралії за кліматичними діаграмами»

Мета: ознайомитися з особливостями формування клімату Австралії, поглибити та систематизувати знання про кліматичні чинники, закріпити вміння визначати за допомогою кліматичних карт та кліматодіаграм основні ознаки клімату на різних територіях материка, сформувати уявлення про унікальність органічного  світу материка та причини, що його обумовили, систематизувати причино-наслідкові зв'язки закономірного розміщення природних зон материка, на прикладі материка розкрити непередбачуваність наслідків втручання людини у природні процеси виникнення висотної поясності, змін природних комплексів у процесі господарської діяльності людини

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 29, 30.

2. Виконати практичну роботу № 7 (продовження) завдання   № 3 (підпункт 3), № 4, практичну роботу № 8 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 29.01.2024.

3. Переглянути відео-урок:

 

 

16.01.2024

Тема «Географічне положення Австралії. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини Практична робота 7 (початок) «Позначення на контурній карті назв  географічних об'єктів Австралії»

Мета: сформувати загальне уявлення про географічне положення, розміри та форму материка, закріпити практичне вміння складати характеристику фізико-географічного положення материка за допомогою карт атласу, поглибити знання про історію відкриття та дослідження материка, формувати знання про закономірності формування рельєфу і корисних копалин.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 28.

2. Виконати практичну роботу № 7 (початок) завдання  № 2 та № 3 (підпункти 1, 2) та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 22.01.2024.

3. Переглянути відео-урок:

 

26.12.2023

Тема «Населення Південної Америки. Держави. Зв'язки України з державами Південної Америки. Практична робота № 5  (закінчення)»

Мета: сформувати знання про населення Південної Америки, його расовий склад та розміщення, походження та формування сучасного населення материка, ознайомитися з особливостями політичної карти материка та історією її формування, сформувати уявлення про країни розташовані  на материку та характерні відмінності між ними, показати місце української діаспори в країнах Південної Америки.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 27.

2. Виконати практичну роботу № 5 (закінчення): завдання № 3 (пункт 4), висновок та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 29.12.2023.

3. Перегляньте відео-урок:

 

19.12.2023

Тема «Природні зони Південної Америки. Висотна поясність Анд. Зміни природи материка людиною. Найвідоміші об'єкти Південної Америки, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО. Дослідження «Природні унікуми Південної Америки»

Мета: сформувати уявлення про особливості природних зон Південної Америки, про рослинний та тваринний світ материка, розуміти причини виникнення висотної поясності, змін природних комплексів у процесі господарської діяльності людини.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати §§ 25,26.

2. Виконати дослідження в практичному зошиті с. 23 «Природні унікуми Південної Америки» та надіслати на електронну пошту до 26.12.2023.

3. Перегляньте відео-урок:

 

12.12.2023

Тема «Загальні ознаки клімату та води суходолу Південної Америки. Кліматичні пояси і типи клімату. Практична робота № 5 (продовження) «Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Південної Америки» Практична робота № 6 «Визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними діаграмами Води суходолу Південної Америки»

Мета: дослідити своєрідність клімату Південної Америки, з'ясувати причини, що обумовлюють її найвологіший клімат серед материків, ознайомитися з основними характеристики кліматичних поясів та причини їх утворення, удосконалювати картографічну компетентність, уміння і  навички роботи з кліматодіаграми, розкрити особливості внутрішніх вод материка, показати залежність формування й особливості живлення, режиму річок від рельєфу і кліматичних умов материка.

Опорні та базові поняття: клімат,  кліматичний пояс, основний пояс, перехідний пояс, тип клімату, повітряна маса.

Географічна номенклатура: річки: Амазонка, Парана, Оріноко; озера: Маракайбо, Тітікака; водоспади: Анхель, Ігуасу.

Домашнє завдання  

1.  Опрацювати §§ 23, 24.

2. Виконати практичні роботи: № 5 (продовження) - завдання № 3 (пункт 3), № 4 та  пр. р № 6  і  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 19.12.2023

3.  Переглянути відео-урок:

  

04.12.2023

Тема «Географічне положення Південної Америки. Дослідження та освоєння материка. Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини Південної Америки. Практична робота 5 «Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Південної Америки»

Мета: сформувати загальне уявлення про географічне положення, розміри та форму материка, закріпити практичне вміння складати характеристику фізико-географічного положення материка за допомогою карт атласу, поглибити знання про історію відкриття та дослідження материка, сформувати систему знань про особливості внутрішньої будови Південної Америки, розташування форм рельєфу та родовищ корисних копалин на материку, удосконалювати розуміння закономірностей у розташуванні форм рельєфу та родовищ корисних копалин.

Географічна номенклатура: низовини –Амазонська, Орінокська, Ла-Платська; плоскогір'я – Бразильське, Гвіанське; гори – Анди (г. Аконкагуа); вулкани – Льюльяйльяко, Котопахі.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 21, 22.

2.Виконати практичну роботу № 5: завдання № 2, № 3 (підпункти 1, 2) та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 12.12.2023.

3. Переглянути відео-уроки:

 

 

28.11.2023

Підсумковий урок з теми «Африка»

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується  до 21-00 01.12.2023  (час виконання 15 хв.).

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу 3114049

21.11.2022

Тема «Стихійні явища природи в Африці. Екологічні проблеми. Природні об'єкти, занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Населення Африки. Держави. Зв'язки України з державами африканського континенту. Практична робота № 3 (закінчення)»

Мета: систематизувати знання про проблеми взаємодії людини і природи на прикладі Африки, ознайомитися з особливостями використання природних ресурсів континенту, з екологічними проблемами, сформувати уявлення про природні об'єкти Африки занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, про основні раси і народи  населення Африки, особливості їхнього формування, динаміку і розміщення, окремі держави; ознайомитися зі зв'язками України з державами континенту.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 18, 19,20.

2. Підготуватися до підсумкового уроку з теми «Африка».

3. Виконати завдання № 2 підпункт 4, зробити висновок  та  надіслати на електронну пошту:  falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 27.11.2022.

4. Переглянути відео-урок:

 

 

  

14.11.2023

Тема «Природні зони Африки, закономірності їх поширення»

Мета: поглибити знання про закономірності розташування природних компонентів на прикладі Африки, про взаємозв'язки природних компонентів у складі природних зон, сформувати вміння складати характеристику природних зон за типовим планом.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 16 с. 62-64, § 17.

2. Перегляньте відео-уроки:

 

07.11.2023

Тема «Води суходолу Африки. Використання водних ресурсів. Природні зони. Екваторіальні ліси. Практична робота № 3 (продовження) «Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки»

Мета: сформувати уявлення про внутрішні води материка, особливості існування та нерівномірність поширення залежно від рельєфу та клімату, охарактеризувати головні басейни стоку та річкові системи, типи озер, поглибити знання про закономірності розташування природних компонентів на прикладі Африки, про взаємозв'язки природних компонентів у складі природних зон, сформувати вміння складати характеристику природних зон за типовим планом.

Географічна номенклатура: річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад; водоспад: Вікторія.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 15,16 с. 60-62.

2. Виконати практичну роботу № 3 (продовження): завдання № 2 (пункт 3), № 3, № 4 та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 13.11.2023. 

3. Переглянути відео-урок: 

 

24.10.2023 

Тема «Рельєф, корисні копалини. Загальні ознаки клімату, кліматичні пояси і типи клімату Африки. Практична робота 3 (продовження) «Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки». Практична робота № 4 «Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами»

Мета: закріпити знання про тектонічну будову материків на прикладі Африки, з'ясувати вік основних складових, удосконалити знання про залежність рельєфу та корисних копалин від тектонічної будови території, ознайомитися з найбільшими формами рельєфу материка, з мінерально-сировинною базою, сформувати уявлення про основні кліматичні характеристики материка,  систематизувати особливості й закономірності впливу основних кліматотвірних чинників на прикладі клімату Африки, ознайомитися з основними характеристики кліматичних поясів та причини їх утворення, сформувати навички аналізу кліматодіаграми.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 12 с. 46-47, 13, 14.

2. Виконати практичну роботу № 3 (продовження) завдання 2 (підпункт 2) практичну роботу № 4 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 30.10.2023.

3. Переглянути відео-уроки:

 

 

17.10.2023

Тема «Географічне положення Африки. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова Африки. Практична робота № 2 «Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід». Практична робота 3 (початок) «Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки»

Мета: сформувати поняття «географічне положення материка», формувати вміння характеризувати географічне положення материка в певній послідовності за типовим планом; сформувати уявлення про географічне положення Африки; його вплив на різноманітність природи; систематизувати знання про основні етапи дослідження материка, закріпити знання про тектонічну будову материків на прикладі Африки, з'ясувати вік основних складових, закріпити практичні навички визначення географічних координат, вимірювання відстаней на карті за масштабом та географічною сіткою.

Опорні та базові поняття: географічне положення, типовий план характеристики, крайні точки материка, берегова лінія.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 12 с.44-46.

2.Виконати практичну роботу № 2, № 3 (початок) та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 23.10.2023

3. Переглянути відео-урок:

  

10.10.2023

Тема «Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і висотна (вертикальна)  поясність. Підсумковий урок за розділами «Вступ», «Закономірності формування природи материків і океанів»

Мета: повторити, удосконалити, узагальнити та систематизувати знання про взаємозв'язок природних компонентів й утворення на Землі природних комплексів різного порядку, з'ясувати особливості азональних ПК.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 11.

2. Переглянути відео-урок:

 

3. Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   до 20-00 17.10.2023 (час виконання 10 хв.), потім доступ буде закрито!!!

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу 6704882

 

03.10.2023

Тема «Водні маси, їхні властивості та переміщення. Океанічні течії. Кліматичні пояси і типи клімату Землі»

Мета: повторити й удосконалити знання про властивості вод Світового океану, поняття «тип клімату», «кліматичний пояс», акцентувати увагу на виділенні закономірностей їхніх змін, сформувати уявлення про закономірності переміщення океанічних вод, показати вплив Світового океану на клімат Землі, окремих її регіонів, узагальнити уявлення про розташування кліматичних поясів, особливості їх утворення, основні характеристики

Опорні та базові поняття: солоність , проміле, водна маса, тепла та холодна течія, хмарність, клімат, кліматичний пояс, основний пояс, перехідний пояс, тип клімату, повітряна маса

Домашнє завдання

1. Опрацювати §§ 8. 9,10

2.За картами атласу простежте теплі й холодні течії Світового океану. Випишіть найпотужніші з них. Зазначте основну причину утворення (відповідь надіслати на електронну пошту : 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 09.10.2023).

3. Перегляньте відео-уроки:

 

 

26.09.2023

Тема «Кліматотвірні чинники. Розподіл сонячної енергії  на Землі Вплив підстильної поверхні на клімат. Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів. Повітряні маси, їхні властивості та переміщення. Загальна циркуляція повітряних мас. Закономірності розподілу атмосферних опадів Повітряні маси, їхні властивості та переміщення. Загальна циркуляція повітряних мас. Закономірності розподілу атмосферних опадів»

Опорні та базові поняття: кліматотвірний чинник, тиск, вологість, вітер, хмарність, опади, температура, пояс тиску, повітряна маса, кліматичний фронт, тепловий пояс, ізотерма, підстильна поверхня, теплоємність, відбивання сонячної енергії.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 7 .

2. За схемами і кліматичною картою визначте, над якими частинами яких материків які повітряні маси господарюють (відповідь надіслати на електронну пошту  falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 29.09.2023).

3. Переглянути відео-урок:

 

 

19.09.2023

Тема «Тектонічні структури: платформи та області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах. Практична робота № 1 «Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами  рельєфу»

Мета: ознайомитися з поняттям «тектоніка», сформувати уявлення про неоднорідність земної кори, її поділ на стійкі ділянки та області складчастей, удосконалити знання про взаємозв'язок тектонічних структур і процесів та рельєфу місцевості, сформувати чітке уявлення про закономірності формування форм рельєфу.

Опорні та базові поняття: тектонічна структура, платформа, щит, плита, пояс складчатості, форма рельєфу.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 6.  

2. Виконати практичну роботу № 1 до 26.09.2023 та надіслати на електронну пошту  falko.svetlana.viktorivna@gmail.com

 

12.09.2023

Тема «Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Рухи Землі, їхні наслідки. Походження материків та океанічних западин унаслідок руху літосферних плит. Геологічні ери та епохи горотворення»

Мета: удосконалити знання про форму Землі, її рухи у просторі та їхні географічні наслідки, літосферні плити і результати їх переміщення, горотворення у часі й просторі; повторити знання про природні процеси, що відбуваються в географічній оболонці, сформувати знання про різну за часом ритмічність процесів у географічній оболонці, загальне уявлення про формування материків і океанів у часі й просторі; геологічний час та його періодизацію.  

Опорні та базові поняття: планета Земля, геоїд, ритмічність, освітленість, день рівнодення, день сонцестояння, зеніт, пора року, екватор, полярні кола, вісь обертання, орбіта, місцевий час, поясний час, літосферна плита, геологічний час, геохронологічна шкала, геологічна ера, горотворення, складчастість, епоха горотворення.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати §§ 3,4, 5.

2. За малюнками 9,10 підручника с.21 визначте, які форми рельєфу материків і ділянки океанів утворюються під час зіткнення літосферних плит.

3. Переглянути  відео-урок :

 

05.09.2023

Тема «Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії. Співвідношення на Землі материків та океанів. Материки і частини світу. Джерела географічної інформації про материки та океани. Карта материків та океанів, їх класифікація»

Мета: з'ясувати особливості нового курсу, предмет його вивчення, сформувати уявлення про систему географічних наук, що вивчають окремі регіони Землі, повторити знання про розподіл земної поверхні на материки, океани, частини світу, повторити поняття «карта», удосконалити знання про особливості різних видів картографічних джерел знань та використовуваних при цьому методів.

Опорні та базові поняття: географія, материк, океан, частина світу, географічний об'єкт, процес, явище, джерела географічних знань, карта, масштаб, класифікація , тематична карта.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 1, 2.

2. Складіть перелік наявних у вас джерел географічних знань.

3. Переглянути відео-урок :