8 клас (індивідуальна форма навчання) 2023-2024 навчальний рік

          24.05.2024

Тема «Кількість та структура населення. Етнічний склад. Особливості зайнятості населення. Ознайомлення з об'єктами природи своєї місцевості»

 Мета: надати інформацію про кількість населення свого адміністративного регіону; з'ясувати чинники, що впливають на кількість населення; сформувати уявлення про статево-віковий, етнічний склад населення, охарактеризувати тривалість життя населення, тенденції та причини її змін, ознайомити з основними напрямками демографічної політики.

 Кількість населення

 Населення Сумської області станом на 1 січня 2022 року становило 1 034 364 осіб мешканців. 747,8 тис. осіб (69 % населення області) проживає у 35 міських населених пунктах (15 містах та 20 селищах міського типу). 333,5 тис. осіб (31 % населення області) у 1498 селах. Густота населення області  становить 45,9 осіб на км2, що на 36% менше ніж в середньому по країні.

 Чинники зміни кількості населення

 На зміну чисельності населення, як відомо, впливають три основні чинника: народжуваність, смертність та міграція. Демографічна ситуація в Сумській області відображає загальні закономірності демографічного розвитку країни, якому притаманна щорічна депопуляція населення. Аналізуючи загальну чисельність населення за останнє десятиліття необхідно зазначити, що в області спостерігається поступове зменшення чисельності населення з 1 299 746 до 1 034 364 осіб осіб.

 Віковий склад :

0-14 р – 143,5 тис.осіб;

15-64 – 740,3 тис.осіб;

65 і старше – 195,3 тис.осіб.

Середній вік населення – 43,2 (чоловіки – 40,3, жінки – 45,7)

 Національний склад населення

  У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становила 1152,0 тис. осіб, або 88,8% від загальної кількості населення. Друге місце за чисельністю посідали росіяни. Їх кількість порівняно з переписом 1989 року зменшилася на 36% і нараховувала на дату перепису 121,7 тис. осіб.

 Зайнятість населення

 

сфера діяльності	кількість зайнятих	частка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	109 158	24,3%
Обробна промисловість	98 679	22,0%
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту	44 434	9,9%
Освіта	39 417	8,8%
Охорона здоров'я та соціальна допомога	31 352	7,0%
Державне управління	27 615	6,1%
Транспорт і зв'язок	26 502	5,9%
Будівництво	18 427	4,1%
Виробництво електроенергії, газу та води	13 223	2,9%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам	12 290	2,7%
Колективні, громадські та особисті послуги	10 866	2,4%
Готелі та ресторани	7 112	1,6%
Добувна промисловість	4 440	1,0%
Фінансова діяльність	3 697	0,8%
Неточно вказали або не вказали вид діяльності	1 530	0,3%
Послуги домашньої прислуги	485	0,1%
Рибне господарство	261	0,1%
Всього зайнятих економічною діяльністю	449 488	100,

 Домашнє завдання

  Опрацювати конспект уроку.

   

17.05.2024

Тема «Природокористування. Об'єкти природно-заповідного фонду Сумської області»

Мета: з'ясувати складники природно-ресурсного потенціалу свого краю та особливості його використання; систематизувати знання про основні види забруднення довкілля; визначити екологічну ситуацію у своєму регіоні та її вплив на життєдіяльність населення; сформувати знання про природно-заповідний фонд свого регіону та особливості його розташування.

 Використання природно-ресурсного потенціалу та екологічна ситуація

 Сьогодні екологічний стан природного середовища на Сумщині формується переважно підприємствами хімічної промисловості, наземного транспорту, енергетичної та обробної промисловості, частка яких у загальному обсязі викидів шкідливих речовин становить відповідно 29 %, 29,6 і 30,8 % .

 Загальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря  складає 80,8 тис. Однак порівняно з 1991 р., викиди шкідливих речовин в атмосферу зменшились майже в три рази, що обумовлено спадом промислового виробництва в країні та області в 1990-х рр.

   Більше половини шкідливих речовин викинуто у повітря підприємствами м. Суми, Сумського, Роменського, Охтирського та Липоводолинського  районів. Близько 20 % забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу стаціонарними джерелами, є мутагенними і несуть значну загрозу здоров’ю не тільки нинішньому, а й наступним поколінням.

  Не кращим чином складається ситуація і з охороною водного середовища за рахунок несанкціонованих скидів стічних вод промислових об’єктів – ВАТ “СумиТеко” (м. Суми) та ВАТ “Правекс-Брок’’ (м. Охтирка). Протягом багатьох років зволікається перехід на технічне водопостачання Шосткинського заводу “Імпульс”, Свіського насосного заводу, підприємств м. Глухова та окремих підприємств м. Ромни. Через відсутність коштів не здійснюється будівництво споруд попередньої очистки стічних вод на 25 промислових підприємствах області.

 Сучасний екологічний стан ґрунтів у Сумській області також не відповідає вимогам раціонального їх використання через допущені свого часу прорахунки в організації сільськогосподарського виробництва, низький техніко-технологічний рівень виробництва, низьку продуктивність земель та деградацією ґрунтового покриву. Розораність земель в області становить 52,7 % від загальної площі та 72,5 % від площі сільгоспугідь. На одного мешканця області припадає 1,25 га сільськогосподарських угідь, у т.ч. 0,92 га ріллі, тоді як по Україні ці показники становлять відповідно 0,82 і 0,65 га, а по Європі – 0,44 і 0,25 га. Порушення екологічного співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових і водних територій, негативно вплинуло на стійкість агроландшафтів регіону, привело до деградації ґрунтів. Аналіз структури посівних площ, дає підстави стверджувати, що вона не відповідає вимогам науково обґрунтованої системи землеробства, не забезпечує раціонального використання ґрунтів і, як наслідок, негативно впливає на їх екологічний стан і родючість.

 Велику економічну шкоду ґрунти отримують від забруднення відходами промисловості. Місця зберігання і накопичення промислових та побутових відходів не відповідають екологічним вимогам і перебувають у незадовільному стані. Більша частина звалищ належить до розряду несанкціонованих. Практично всі полігони були введені в дію 10 – 30 років тому і переважна частина цих об’єктів заповнена більш ніж на 90 % проектного обсягу або переповнена.

      Головними причинами такого становища залишаються:

·              застаріла й недосконала технологія виробництва;

·              низька екологічна свідомість населення;

·    довготривалий підхід до проблеми відходів як до другорядної з боку законодавчої та виконавчої влади всіх рівнів;

·    відсутність належного нормативно-правового регулювання процесу утилізації відходів;

·        відсутність ефективної системи збирання, зберігання та знищення відходів;

·             незадовільне фінансове забезпечення утилізації відходів;

·              відсутність контролю сировинно-матеріального балансу виробництва та якості навколишнього природного середовища в місцях накопичення відходів.

 Особливість нинішнього екологічного стану навколишнього середовища в Сумському регіоні полягає в тому, що складна екологічна ситуація співпала в часі з економічною кризою, яка дещо зменшила антропогенний вплив на довкілля. А це означає, що з пожвавленням виробництва в регіоні можна очікувати зростання забруднень.

 Природно-заповідний фонд Сумської області

 Природно-заповідний фонд Сумської області налічує 291 об’єкт загальною площею 178595,6 га, що становить 7,49% від площі області («показник заповідності»). Сучасна мережа природно-заповідних об’єктів включає 19 об’єктів загальнодержавного значення площею 50,5 тис. га (26%) та 272 об’єктів місцевого значення площею 128 тис. га (74%).

  Природно-заповідні об'єкти Сумщини загальнодержавного значення

Назва об'єкту	Площа (га)	Тип	Місцезнаходження (район)
"Михайлівська цілина"	882,9	природний заповідник	Лебединський, Недригайлівський
"Деснянсько-Старогутський"	16215,1	національний природний парк	Середино-Будський
"Гетьманський"	23360,1	національний природний парк	Охтирський, Тростянецький, Великописарівський
Урочище "Великий бір"	1231,0	лісовий заказник	Шосткинський
"Шалигинський"	2868,1	ландшафтний заказник	Глухівський
"Середньосеймський"	2020,8	ландшафтний заказник	Буринський, Білопільський, Путивльський
"Банний яр"	236,0	ботанічний заказник	Сумський
"Журавлиний"	258,0	орнітологічний заказник	Сумський
"Андріяшівсько-Гудимівський"	1509,6	гідрологічний заказник	Роменський
"Біловодський"	1515,7	гідрологічний заказник	Роменський
"Климентівський"	1007,5	гідрологічний заказник	Охтирський
"Бакирівський"	2606,0	гідрологічний заказник	Охтирський, Тростянецький, Великописарівський
"Хухрянський"	4591,6	гідрологічний заказник	Охтирський
"Яблуня-колонія"	0,1	ботанічна пам'ятка природи	Кролевецький
"Урочище Боромля"	55,0	зоологічна пам'ятка природи	Конотопський
"Озеро Шелехівське"	7,0	гідрологічна пам'ятка природи	Лебединський
"Тростянецький"	256,0	парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва	Тростянецький
"Кияницький"	55,7	парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва	Сумський
"Сумський"	21,0	дендропарк	Сумський

 Домашнє завдання

 Опрацювати конспект уроку.

10.05.2024

Тема «Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Сумської області. Особливості природних умов і ресурсів Сумської області»

Мета: сформувати знання про географічне положення свого адміністративного регіону; ознайомити з сучасним адміністративно-територіальним устроєм, його проблеми та перспективи; навчитися визначати й оцінювати географічне положення свого регіону в межах України; використовуючи міжпредметні зв'язки з історією, охарактеризувати основні етапи формування території й розвитку свого краю, з'ясувати причини й наслідки територіальних змін.

 Вивчення нового матеріалу

 Географічне положення

   Сумська область розташована на північному сході України. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями; протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 498 км. На півдні, на південному сході та на заході Сумщина межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центру до столиці України – м. Києва дорівнює 350 км. В південній частині територія області простяглася зі сходу на захід приблизно на 170 км, а в західній частині відстань з півночі на південь складає близько 200 км (по прямій лінії). Загальна площа складає 23, 8 тис. км2.

    Сумська область займає транзитне положення. Через область проходить залізнична магістраль: Київ – Харків. Великі залізничні вузли: Конотоп, Ворожба, Смородино.

   Через територію Сумщини проходять магістральні газопроводи та нафтопроводи.

   Історія формування території

   Заселення територiї сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територiя сучасної Сумської областi входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. всю територiю сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально - економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин i утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi.

   До Київської Русi входили i землi сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi.  На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо- татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. В роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми. Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана I.Виговського. Саме тут, пiд Конотопом, вiдбулась знаменита Соснiвська битва, в якiй українська армiя перемогла росiйську. В 1708-1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрi боротьбi гетьмана Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi - царя, а це призвело до численних репресiй, жертв, страт. Саме в Лебединi були страчені прибічники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено маніфест з засудженням Мазепи. Пiсля руйнування гетьманської столицi Батурина столицею Гетьманської України став Глухiв. Пiсля скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р. полкового устрою i самоврядування в Слобiдськiй Українi на Сумщину було поширено адмiнiстративно - територiальний подiл Росiйської iмперiї, а потiм, за винятком короткого перiоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову вiдродилась українська державнiсть, - тоталiтарної Росiйської радянської соцiалiстичної держави.

    Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей.

    Сучасний адміністративно-територіальний устрій регіону. Проблеми й перспективи

   До складу Сумської області входить 5 районів , 15 міст, 20 селищ міського типу, 1411 сел, 55 селищ. Адміністративний центр — місто Суми.

     У 2020 році в результаті адміністративно-територіальної реформи в області було укрупнено райони, із 18 районів було створено 5 (Конотопський, Охтирський, Роменський, Сумський, Шосткинський р-ни).

    Рельєф

    На території Сумської області переважає рівнинний рельєф. Гір на території Сумщини немає.

  Північна частина нашої області лежить у межах Поліської низовини. Сумське Полісся  - це плоский, частково заболочений простір, слабо порізаний річковими долинами, ярами та балками. Середні висоти 140-170 м над рівнем моря. Значна частина центральних, південно-західних і південних районів області розташовані в межах – Полтавської рівнини, яка являється східною частиною Придніпровської низовини. Слабо-хвиляста поверхня розчленована широкими долинами річок Сейм, Псел, Сули, Ворскли. Деякі ділянки земної поверхні підняті в цих місцях до висоти 170-200 м над рівнем моря. На крайньому півдні Охтирської громади, у долині річки Ворскла, знаходяться найнижчі відмітки висот у нашому регіоні – від 105 до 115 м на рівнем моря.

    «Сумська Швейцарія»  - так образно називають територію, яка лежить на сході і південному – сході нашої області. Сюди заходять відроги Середньоросійської височини. В 5 км північніше с. Грабовське Краснопільської громади знаходиться найвища точка Сумської області–246 м. Середні висоти досягають у цих місцях 200-220 м над рівнем моря.

     Геологічна та тектонічна будова

  Сумська область за особливістю тектонічної будови у своїй основі має типово платформенні утворення, які значно поширені за площею, але у цілому малопотужні і складаються з відкладів докембрійського, палеозойського, мезозойського і кайнозойського віку. При цьому на денну поверхню виходять лише молоді відклади крейдового, палеогенового та неогенового віку. Більш давні утворення зазвичай поховані під досить потужним чохлом порівняно молодих відкладів, а їх присутність у межах території області можна довести лише за допомогою буріння. Винятком є тільки невелика ділянка поблизу м. Ромни.

   Особливості геологічної будови Сумської області зумовлені розташуванням її в межах Східноєвропейської платформи, фундамент якої складено дуже дислокованими кристалічними породами архею та протерозою.

   За схемою тектонічного районування територія області знаходиться на стику двох структур: більша частина території знаходиться на південно-західному схилі Воронезької антеклізи і лише най південніші райони входять до складу Дніпровсько-Донецької западини та розміщені на території Дніпровського грабена. Дніпровсько-Донецька западина – це внутрішньоплатформний прогин, формування якого пов’язане із системою глибинних розломів.

   Тектонічна будова південно-західного схилу Воронезького кристалічного масиву не відзначається особливою складністю, хоча слід зазначити, що вивчена вона недостатньо. Проте отримані дані дозволяють висловити думку про загальний нахил поверхні кристалічного фундаменту даної території в південно-західному напрямку. Глибина залягання цієї поверхні на північ від м. Суми – 600-700м, у районі Глухова вона становить майже 300м, а на півдні області поблизу глибинних розломів – 3000-3500м і більше. 

 Корисні копалини

 53,4% мінерально-сировинної бази області припадає на паливно-енергетичну сировину(нафта, газ, конденсат ,торф), 39,1% - на мінерально-будівельну сировину, 6,1% - підземні води, 1,4% - інші види корисних копалин.

   В області 294 родовища з 21 виду корисних копалин. Мінерально-сировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф), з мінеральної будівельної сировини, прісних підземних вод та ін. Крім того, надра області вміщують такі корисні копалини, як фосфорити, керамзитова сировина, опоки, скляні піски, мінеральні води.

   Надра Сумської області містять різноманітні корисні копалини, які широко використовуються у народному господарстві. Як і рельєф, корисні копалини тісно пов’язані з геологічними структурами нашої території. Оскільки вище було сказано, що наша область розташована на платформі, яка покрита досить товстим шаром осадових порід, то всі корисні копалини можуть бути сконцентровані або в фундаменті платформи, або у її осадовому чохлі.   

    Найбільший інтерес викликають родовища нафти і газу. Розташовані вони на півдні області і відносяться до Дніпровсько-Донецької провінції, яка ще не повністю розвідана і освоєна, оскільки глибина залягання продуктивних горизонтів коливається в межах від 3000м і нижче. У цей час розробляються Велико-Бубнівське, Анастасівське, Коржівське родовища нафти і газу в Роменській громаді. Новотроїцьке родовище газу в Лебединській громаді, Качанівське, Рибальське, Бугреватське і Прокопенківське в Охтирській громаді.

   У перспективі можлива експлуатація ще цілого ряду родовищ, найбільшим із яких є Андріяшівсько - Гудимівське.

   Відкриті родовища кам’яного і бурого вугілля (в Липоводолинській, Лебединській громадах).Проте, у зв’язку з тим, що ці пласти малої потужності і глибокого залягання, їх розробка вважається недоцільною.

    А ось торфом Сумська область дуже багата. На сьогодні відомо близько 230 родовищ, більшість із яких вважаться великими. Поклади торфу відносять в основному до заплав великих річок і балок. Вони мають 12-40% зольності, а теплоутворювальна спроможність 3300-5000 кілокалорій, що вважається достатньо високою. Основна маса торфу розташована на півночі і заході області (Глухівська, Середино-Будська, Шосткинська, Конотопська громади). Найбільшими є Вичихівське, Ретьєвське, Глухівське,  Клевенське, Молчанівське. Єзуцьке родовища.

    Розвідані запаси кам’яної солі, які належать до Роменського і Синівського соляних куполів. Запаси солі тут значні і в будь-який момент можуть бути збільшені, оскільки жодна із свердловин на Роменському родовищі не була пройдена на всю потужність соляного штока, хоча деякі із них сягають 2 км глибиною. На Синівському куполі досліджені лише перші десятки метрів. Відомо, що роменська сіль годувала людей під час громадянської і Великої Вітчизняної воєн. Зараз родовища солі не розробляються, хоча в будь-який момент можуть бути використані як сировина у хімічній і харчовій промисловості.

  Крім того, у тому ж Роменському соляному куполі під час буріння були виявлені прошарки калійних солей, що значною мірою збільшує цінність родовища в його перспективі.

   Інтерес для майбутніх розробок становлять фосфорити, які знайдені у с. Стецьківка і Могриця. Глибина їх залягання 20-30 м.

 У господарській діяльності широке застосування знайшли у Сумській області піски, піщаники, глини, суглинки, гіпси, піщана крейда та ін. Так, для випалювання на вапно використовується біла піщана крейда. Відомі 17 родовищ крейди, більшість із яких вважаються великими (Збруцьке-Глухівська громада; Шечківське – Путивльська громада; Барилівське-Краснопільська громада; Кам'янське, Прогресівсько-Порохонське та ін.).

    Кліматичні особливості. Погодні умови

  Клімат помірно -  континентальний. Це означає, що Сумська область знаходиться під впливом як материкового (континентального) повітря, так і морського, який поступає з Атлантичного океану. Повітря, яке приходить до нас із Атлантичного океану , взимку підвищує температуру , а влітку понижає.  Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19 °C, січня −7,5 °C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів. Середньорічна їх кількість становить від 550 до 700 мм.

  Для Сумської області характерні несприятливі кліматичні  явища: посухи, суховії, шквальний вітер, ожеледь та ін.

     Поверхневі та підземні води

   У гідрографічному відношенні Сумська область розташована в межах лівобережжя р. Дніпра. Ріки області відносяться до басейнів лівобережних притоків Дніпра – Десни (45,5%), Сули (18,6%), Псла (23,4%) та Ворскли (12,5%).

   Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,2-0,3 км/км2, а в басейнах Псла та Ворскли – 0,3-0,5 км/км2. Вона включає одну велику річку – Десну, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей на 37 км, та середні річки – Сейм, Клевень, Сулу, Псел, Хорол і Ворсклу. Їх загальна довжина – 801 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км, у тому числі 195 річок завдовжки більше 10 км, загальна довжина яких становить 3946 км.

річка Десна 

  До штучних водойм у Сумській області відносяться водосховища та ставки. В області налічується 42 водосховища загальним повним об’ємом 94,57 млн.м3 та 2192 ставка загальним повним об’ємом 125,97 млн. м3. П’ять водосховищ розташовані на середніх ріках: чотири на Пслі при малих ГЕС та одне на Ворсклі. Усі вони руслові. Решта водосховищ розташовані на малих річках та струмках. 29 із них – руслові, 8 – заплавні. Наповнення переважної більшості водосховищ та майже всіх ставків відбувається за рахунок повеневих вод. В розташуванні ставків по території області є певна особливість. В північних районах області, в межах Полісся, а також у широких долинах рік Сейму та Ворскли, їх кількість значно менша, ніж на решті території області, де балкова мережа більш розвинена і умови для їх будівництва більш сприятливі.

  Озер у Сумській області порівняно небагато і всі вони знаходяться у річкових долинах – у заплавах рік та на низьких надзаплавних терасах. Кількісно переважають заплавні озера – стариці, які утворилися в результаті переміщення річкових русел. Озера, що розташовані на низьких надзаплавних терасах, також являють собою залишки давніх річищ – давні стариці. Переважна більшість озер у Сумській області мають невелику площу водного дзеркала – до 10 га. Озер площею водного дзеркала понад 10 га налічується 25. Загальна площа озер в області 2042 га, у тому числі площею понад 10 га – 623 га.

 о. Шелехівське

Прогнозні ресурси підземних вод у Сумській області становлять 1251,5 млн.м3 на рік, затверджені експлуатаційні запаси – 210,8 млн.м3 на рік. Водозабезпеченість підземними (артезіанськими) водами на одного жителя області становить 0,177 тис.м3 на рік. Основні водоносні горизонти на сході області поширені в верхньо- та нижньокрейдових відкладах, в центральних районах і на заході області – в палеогенових відкладах.

Забезпечення водними ресурсами Сумської області і її районів достатнє і більш-менш рівномірне. Як населення, так і усі галузі економіки області не відчувають проблем у забезпеченні як питною, так і технічною водою. Так, загальне споживання підземної (питної) води у області становить порядку 22% її експлуатаційних запасів. Використання поверхневої (технічної) води становить 2,0% поверхневого стоку, що сформувався на території області.
У найближчій перспективі населення Сумської області і її економіка будуть у достатній мірі забезпечені водними ресурсами як у кількісному, так і у якісному плані.

  Серед галузей господарського комплексу найбільше води використовується в рибному господарстві – 46%, в промисловості – 26%, в комунальному – 25%, в сільському господарстві – 3%.

   Ґрунти

   На півночі області поширені дерново-підзолисті ґрунти. Вони сформувалися під хвойними лісами на піщаних породах

   Південніше зустрічаються сірі лісові ґрунти. Вони утворилися під мішаними  лісами, на лесах та лесоподібних суглинках.

   50 % Сумської області займають чорноземи. Гумусовий шар становить 1 м і більше.

    Крім названих вище типів ґрунтів на території нашого краю зустрічаються і інші. Так, у заплавах річок поширені лучні, лучно – болотні ґрунти. Вони займають 3 % території області.

  Рослинний і тваринний світ

 Лісами і чагарниками зайнято 17 % території. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах - острівні ліси (липа, клен, ясен), трапляються дубові гаї, південніше – лісостеп. Більш всього лісів на Полісі. В Шосткинському районі вони займають від 25 до 30 %.

   Наш край населяють різноманітні представники тваринного світу, всього біля 350 видів.

    У лісах Сумщини Полісся водяться крупні парнокопитні тварини: лось, плямистий олень, козуля, кабан. Також у лісах мешкають борсуки, лисиці, куниці, вовки, зайці, білки та ін.; птахи – глухар, тетерук, рябчик, пугач, вальдшнеп, сова, сич, дятел, дрізд; плазуни – гадюка звичайна, вуж, мідянка.

    Лісостеп – ховрах, хом'як, байбак та ін.

    У ріках, озерах, ставках мешкає 40 видів риби: плотва, красноперка, лящ, щука, судак, сом, окунь, карась та ін.

Домашнє завдання

ü Опрацювати конспект уроку.

ü Оцініть позитивні й негативні ознаки географічного положення Сумської області (зробити у робочому зошиті та надіслати на електронну пошту до 17.05.2024).

03.05.2024 - Підсумкова контрольна робота

Виконати  контрольну роботу. 

Контрольна робота виконується до 21-00 10.05.2024 , час виконання 30 хвилин. 

Перейти за посиланням для виконання роботи: http://join.naurok.ua/

Код доступу 2103794 

26.04.2024

Підсумковий урок з теми «Населення України та світу»

Мета: перевірити рівень знань і практичних умінь та навичок учнів за вивченими темами; удосконалювати в процесі виконання роботи навички узагальнення, систематизації, аналізу здобутих знань.

Тестування з теми «Населення України та світу» (виконати до 21-00 03.05.2024 (час виконання 13 хвилин) за посиланням http://join.naurok.ua/  код 2205325)

19.04.2024

Тема «Трудові ресурси. Кількість і якість трудових ресурсів. Економічно активне населення. Зайнятість населення. Проблеми зайнятості населення »

Мета: сформувати поняття «трудові ресурси», «економічно активне населення», схарактеризувати особливості трудових ресурсів у світі, її окремих регіонах та Україні; оцінити якісний склад трудових ресурсів України для господарського розвитку.

Домашнє завдання

§  Опрацювати §  58.

§  Переглянути відео за посиланням:

 

12.04.2024

Тема «Національний та релігійний склад населення України. Національні меншини та етнічні групи, основні райони їх розселення»

Мета: сформувати уявлення про етнічний та релігійний склад населення України, його відмінності по регіонах країни, характеризувати географію розселення національних меншин, удосконалити розуміння поняття «нація».

Опорні поняття: етнос, народ, титульна нація, національна меншина.

    У національній структурі населення України розрізняють:

ü титульний етнос (українці дають назву державі);

ü корінні народи (наприклад, кримські татари, що проживають на землі своїх предків);

ü національні меншини (інші народи поза межами держав, де вони є титульним етносом).

 Інформація про національний склад потребує оновлення, оскільки офіційною є тільки статистика перепису (дані 19-річної давнини). Наступний перепис було заплановано на 2020 рік.

  Регіональні відмінності національного складу визначаються історичними та політико-економічними процесами:

ü компактне проживання нащадків давніх переселенців, що освоювали нові території (греки, німці, болгари);

ü міждержавний поділ території без урахування меж етнічніх територій (прикордонні території);

ü напрям міграційних потоків (переселення росіян на вивільнені голодомором території, на зміну вивезених кримських татар та ін.);

ü родинні стосунки (шлюби з партнерами інших національностей);

ü переселення компактних груп з нестабільних територій (вірмени, абхази, грузини) або країн, де економічна діяльність складніша.

 

Етнографічні групи українців

Карпатський регіон	·        Лемки, русини (Бескиди) ·        Бойки (Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська обл.) ·        Гуцули (Закарпатська обл.)
Полісся	·        Поліщуки (північний захід) ·        Литвини (півничний схід)
Інші регіони	·        Слобажани (Харківська, Сумська, Луганська обл.) ·        Подоляни (Поділля)

 

   Домашнє завдання

ü Опрацювати § 56,57.

ü Переглянути відео -уроки за посиланням:

 05.04.2024

Тема «Класифікація міст. Урбанізація, причини, що її зумовлюють. Міські агломерації. Мегаполіси. Світові міста. Відмінності в рівнях і темпах урбанізації в Україні і світі. Субурбанізація. Хибна урбанізація»

Мета: сформувати поняття урбанізація, субурбанізація, агломерація, мегаполіс, хибна урбанізація, розуміння процесу урбанізації, його прояви у світі й Україні, з′ясувати темпи і рівні урбанізації у світі і Україні; розвивати навички аналізу та синтезу інформації, розуміння глобальних суспільних процесів та їхніх наслідків.

   За рівнем урбанізації: високоурбанізовані (понад 74%)  - розвинені країни та країни з різкими темпами розвитку (Америка, Західна Європа, Австралія);

Середньоурбанізовані (близько 40%) -  країни, що розвиваються (країни Азії, Африки), низькоурбанізовані (близько 20%) – найменш розвинені країни (Чад, Афганістан тощо).

   Темпи урбанізації залежать від її рівня. Чим він вищий – тим темпи менші, у найбільших містах навіть зменшується. Урбанізація йде «вглиб». Характерна субурбанізація – підвищення ролі передмість, які «відтягують» на себе частину населення і функцій міст. Де рівень менший – темпи більші, урбанізація йде «вшир». Характерна хибна урбанізація (урбанізація нетрів) – зростання міст випереджає їхній реальний розвиток завдяки неконтрольованому притоку безробітних, переважно надлишкового сільського населення. Наприклад, бідонвілі в Африці, фавели в Бразилії, геджеконду в Туреччині.

   До найбільш урбанізованих країн належать Великобританія, ФРН, Швеція, Ісландія, Австралія, Уругвай, Кувейт, Ізраїль, Японія.

   Домашнє завдання

1.     Опрацювати §  53, 54

2.     Відшукати в мережі інтернет інформацію про найбільші мегаполіси світу (зробити в зошиті, сфотографувати і відправити на електронну пошту).

3.     Переглянути відео-уроки: 

 

22.03.2024

Тема «Механічний рух населення: причини і види міграцій, основні напрямки міграційних потоків у світі та Україні. Українська діаспора. Розміщення населення на земній кулі та в Україні»

Мета:сформувати уявлення про причини механічного руху населення, розуміння впливу природних, економічних, геополітичних та демографічних чинників на розміщення населення України та світі,  розуміння різниці між сільським і міським населеним пунктами, сформувати поняття «еміграція», «імміграція», «діаспора», навчити розраховувати сальдо міграцій, з'ясувати напрямки основних міграційних потоків у світі та Україні; визначити країни з найчисельнішими українськими діаспорами. ознайомити з критеріями їх розмежування в Україні та світі, класифікацією міст, сформувати вміння визначати густоту населення певної території.

Домашнє завдання

1.  Опрацювати  §§ 51, 52, 53 до урбанізації. 

2.  Переглянути відео-уроки: 

 

          15.03.2024

Тема "Статево-віковий склад населення світу й України. Тривалість життя населення.  Практична робота № 11. Аналіз статево-вікових пірамід України та окремих країн світу"

Мета: сформувати уявлення про статево-віковий склад населення світу й України; сформувати поняття «статево-вікова піраміда», «демографічний вибух», «демографічна криза»; охарактеризувати тривалість життя населення, тенденції та причини її змін; ознайомити з основними напрямками демографічної політики окремих держав та України; розвивати науковий світогляд, інтерес до демографічних процесів, формувати позицію обізнаного громадянина, розвивати аналітичні здібності.

 1. Віковий склад населення

 Виділяють три типи відтворення:

 1) Прогресивний - частка дітей близько 40%, літніх - близько 10%; високий рівень народжуваності та смертності; піраміда має форму трикутника; за дуже стрімкого росту природного приросту - демографічний вибух.

2) Стаціонарний - частка дітей близько 27%, літніх-близько 20%; зниження рівнів народжуваності та смертності; піраміда у форми дзвоника.

3) Регресивний - частка дітей близько 20%, літніх — близько 30%; низькі рівні народжуваності та смертності - старіння нації; піраміда у формі урни. В Україні 2015 р. частка дітей 0-15 років становила близько 16% (на початку XX ст. - близько 40%), доросле населення 15-64 років — близько 69%, 65 років і старші-близько 15% (на початку XX ст. близько 4 %).

2. Статевий склад населення

  На 100 дівчаток народжується 103-107 хлопчиків. До шлюбного періоду співвідношення зрівнюється, а потім кількісна перевага жінок постійно зростає. У країнах, що розвиваються Азії та Африки переважають чоловіки (50,4%). В Україні станом на 2015 р. частка чоловіків становила 46,3% (без урахування окупованих територій).

 3. Наочне відображення вікового й статевого складу населення надають діаграми-статево-вікові піраміди (графічний спосіб представлення розподілу населення за статтю та віком).

  Статево – вікова піраміда України (підручник ст. 244, мал.193)

 

   На статево-вікових пірамідах кількість людей кожного віку (або їх частка в населенні) відображена горизонтальною смугою певного масштабу. Смуги розташовані одна над одною  в порядку збільшення віку; ліва частина діаграми відображає дані для чоловіків, права – для жінок. Піраміди зазвичай будуються за річними або п»ятирічними групами.

 Результати аналізу статево-вікової піраміди України

·       Три демографічні катастрофи (графічно різкі звуження) пов»язані з колективізацією і голодомором 1930-х рр, Другою світовою війною та значним скороченням кількості населення наприкінці ХХ ст.

 ·            Співвідношення між віковими групами людей: для населення України вона має неправильну форму, оскільки нижні вікові групи менш численні, ніж верхні. Це зумовлено зниженням народжуваності та природного приросту населення в останні десятиліття.

 ·     Співвідношення між статтями: більшість населення нашої країни становлять жінки – 53,9%. Співвідношення між чоловіками і жінками неоднакове в різних вікових групах. У дитячому і юнацькому віці приблизно однакова кількість дівчат і хлопців. У середньому віці співвідношення поступово змінюється на користь жінок, у старшому віці чоловіків майже у 2 рази менше, ніж жінок.

  4. Тривалість життя

 2015 р. лідерами тривалості життя населення були Монако (89,52 років), Японія (84,74) та Сінгапур (84, 68). Найменша тривалість життя — в найменш розвинених країнах Африки та Азії (Чад - 49,8, Афганістан - 50,9). В Україні тривалість життя, за даними 2014 р., становила середня - 71,37 років, у чоловіків- 66,25, у жінок - 76,37.

 Домашнє завдання

·       Опрацювати § 50.

·       Виконати практичну роботу № 11, сфотографувати і відправити на електронну пошту  falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 22.03.2024.

 

 

 08.03.2024

«Зміна кількості населення у світі та Україні. Підсумковий урок з тем  «Ландшафти України», «Природокористування»

Мета:  сформувати уявлення про науку «демографія», з'ясувати чинники, що впливають на кількість населення, сформувати  поняття «народжуваність», «смертність», навчитися розраховувати природний приріст населення.

Опорні та базові поняття:  демографія, природний рух (відтворення) населення, народжуваність, смертність, міграції

 Домашнє завдання

1.   Опрацювати  § 49.

2. Переглянути відео-урок: https://www.youtube.com/watch?v=7VE60s3LwrI

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   до 22-00 07.03.2024 (час виконання 20 хвилин), потім доступ буде закрито!!!

Перейти за посиланням для виконання:  

http://join.naurok.ua/http://join.naurok.ua   

Код доступу 9408194

01.03.2024                                                                                  

Тема «Заходи щодо раціонального природокористування. Природно-заповідний фонд України. Практична робота № 10»

Мета:  ознайомитися зі змістом та організацією моніторингу навколишнього середовища в Україні, систематизувати знання про основні заходи раціонального природокористування, сформувати знання про ПЗФ України та особливості його розташування, про основні напрямки створення національної екологічної мережі. 

 Домашнє завдання

1. Опрацювати  § 47-48, повторити §§ 36-46 (підготуватися до тематичної роботи).

 2. Виконати практичну роботу № 10  та  надіслати на електронну пошту: 

falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 08.03.2024. 

3. Переглянути відео-уроки: 

 

16.02.2024                                                                                  

Тема «Гірські ландшафти Кримських гір, особливості їх зміни з висотою, використання та охорона. Природні умови і ресурси Чорного моря, проблеми їх раціонального використання»

Мета: :  удосконалити навички давати комплексну характеристику гірської країни на прикладі Кримських гір, сформувати знання про фактори та закономірності формування висотної ландшафтної поясності, з'ясувати особливості використання та проблеми кримських гірських ландшафтів. сформувати  знання про особливості розташування, розміри, основні гідрографічні характеристики, природно-ресурсний потенціал Чорного моря, з'ясувати особливості використання та проблеми карпатських гірських ландшафтів акцентувати увагу на проблемах раціонального використання ресурсів Чорноморського регіону.

 Домашнє завдання

1.     Опрацювати  § 43,44.

2. Зробити презентацію «Проблеми раціонального використання ресурсів Чорного моря» та надіслати на електронну пошту до 20.02.2024.

 3.  Переглянути відео-уроки:  

 

09.02.2024                                                                                  

Тема «Гірські ландшафти Українських Карпат, особливості їх зміни з висотою, використання та охорона»

Мета:  сформувати уявлення про ландшафти Українських Карпат, знання про фактори та закономірності формування висотної ландшафтної поясності, з'ясувати особливості використання та проблеми карпатських гірських ландшафтів.

Домашнє завдання

1.     Опрацювати  § 41, 42.

2.      Переглянути відео-урок

 

 02.02.2024                                                                                  

Тема «Природні зони України: лісостеп, степ»

Мета:  сформувати знання про географічне положення зон лісостепу, степу, їх природні особливості та сучасний стан, удосконалити навички давати комплексну характеристику природної зони.

Домашнє завдання

1.     Опрацювати  § 39, 40.

2.     Виконати практичну роботу № 9 та надіслати до 06.02.2024 на електронну пошту.

3. Переглянути відео-уроки: 

 

 

19.01.2024

Тема «Ландшафт як просторово-цілісна система . Підсумковий урок з тем «Води суходолу і водні ресурси», «Ґрунти і ґрунтові ресурси», «Географічний простір України»

Мета:  узагальнити та систематизувати знання про взаємозв'язок природних компонентів на прикладі вивчення природно-територіальних комплексів України, сформувати поняття «ландшафт», «антропогенний ландшафт».

Опорні та базові поняття: ПТК, природний компонент, ландшафт, класифікація, клас, тип, підтип, природний ландшафт, антропогенний ландшафт.

 Домашнє завдання

1.     Опрацювати  § 36.

2.     Переглянути відео:

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   до 21-00 26.01.2024 (час виконання  25 хв.), потім доступ буде закрито!!!

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу 5606241

29.12.2023

Тема «Різноманітність рослинного та тваринного світу. Закономірності поширення рослинного та тваринного світу в Україні. Тварини та рослини, занесені до Червоної книги України. Вплив людини на рослинний та тваринний світ. Рослинні угрупування. Тваринні ресурси України, заходи з їх відтворення й охорони. Тваринний світ своєї місцевості»

Мета:  сформувати уявлення про різноманітність рослинного покриву України, закономірності його поширення, стан рослинних ресурсів, узагальнити уявлення про різноманітність рослинного та тваринного світу України, узагальнити знання про закономірності розповсюдження тварин, видовий склад основних фауністичних комплексів, тваринні ресурси України, з'ясувати основні напрями збереження флори та фауни країни.

Опорні та базові поняття: вид рослини, рослинне угруповання, тип рослинності, ліс, луки, степ, болото, рослинні ресурси, ендеміки, Зелена книга, фауна, тваринний світ, тип рослинності, фауністичні угрупування, Червона книга. 

Домашнє завдання

1.Опрацювати  § 34, 35. 

2.Переглянути відео - уроки :

https://www.youtube.com/watch?v=canwVshYkJ4

https://www.youtube.com/watch?v=rPLqmCX39gQ

  

22.12.2023

Тема «Умови ґрунтоутворення, структура гранту, ґрунтові горизонти, родючість. Основні типи ґрунтів, закономірності їх поширення. Ґрунтові ресурси України та їх охорона. Практична робота № 8»

Мета: поглибити знання про ґрунти закріпити знання  про особливості ґрунтоутворення та основні типи ґрунтів, сформувати уявлення про використання земельних ресурсів України.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 32,33.

2. Виконати практичну роботу № 8 та надіслати до 25.12.2023 на електронну пошту. 

3. Переглянути відео-урок:

 

15.12.2023

Тема «Озера, їх типи. Болота, їх типи і поширення, причини заболочення. Підземні води. Основні артезіанські басейни. Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання та охорони»

Мета: поглибити знання про утворення й гідрологічні характеристики озер, підземних вод на прикладі українських; з'ясувати закономірності розташування озер, лиманів територією країни, сформувати уявлення про стан та значимість водних ресурсів країни, збереження всіх видів вод.

Географічна номенклатура: озера: Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир; лимани: Дніпровсько-Бузький, Молочний, Дністровський.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 30, 31.

2. Складіть топ-5 озер, лиманів  України.

3. Переглянути відео-уроки: 

 

08.12.2023

Тема «Склад вод суходолу. Поверхневі води. Річки. Основні річкові басейни та системи України. Практична робота № 7»

Мета: сформувати уявлення про поверхневі води України, загальні гідрологічні та гідрографічні ознаки найбільших рік України, поглибити знання про основні гідрологічні характеристики  річок на прикладі річок України, показати взаємозалежність гідрографічних, геоморфологічних і кліматичних особливостей території, навчитися давати їхню комплексну характеристику, виявляти закономірності розташування річкових систем країни.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати §§ 28, 29.

2.Виконати практичну роботу № 7 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 12.12.2023.   

3. Переглянути відео-уроки:  

 

01.12.2023

Тема «Вплив погодно-кліматичних умов на здоров'я і господарську діяльність  людини. Охорона атмосферного повітря. Підсумковий урок з тем «Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси» «Клімат і кліматичні ресурси»

Мета: з'ясувати вплив погодно-кліматичних особливостей на здоров'я людей, умови та напрямки господарської діяльності, акцентувати увагу на негативних кліматичних змінах, шляхах їх зменшення та попередження.

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   до 21-00 07.12.2023 (час виконання  20 хв.), потім доступ буде закрито!!!

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу 2146229

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 27 с. 136.

 

24.11.2023

Тема «Регіональні відмінності клімату. Кліматичні ресурси. Сезонні погодні умови та явища. Несприятливі погодно-кліматичні явища Практична робота № 6»

Мета: сформувати уявлення про регіональні відмінності клімату та причини цього, поняття «кліматичні ресурси», дати їм господарську оцінку; навчитися аналізувати кліматичні карти та діаграми, узагальнити знання про погоди в Україні, сформувати уявлення про несприятливі погодні явища і їх розповсюдження на території країни, ознайомитися з основними положеннями організації метеорологічної служби України.

 Домашнє завдання  

1. Опрацювати §§ 25 с.127-128, 26, 27.

2. Виконати до 24.11.2023 практичну роботу № 6 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com  

3. Переглянути відео-уроки: 

 

17.11.2023

Тема «Кліматотвірні чинники. Кліматичні показники. Практична робота № 5»

Мета: удосконалити  знання про основні чинники формування клімату та їх взаємодію в межах території України, сформувати уявлення про розподіл сонячної енергії, циркуляційні процеси в атмосфері, важливі для клімату країни, про кліматичні показники в межах України; оцінити характер поверхні української території з точки зору  його впливу на клімат, показати особливості їхнього розподілу територією країни та протягом року; систематизувати знання про кліматичні особливості  країни.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 23, 24, 25.

2. Зібрати народні прикмети прогнозування погоди.

3. Переглянути відео-уроки:

 

 

10.11.2023

Тема «Рудні та нерудні корисні копалини. Практична робота № 4»

Домашнє завдання

1. Опрацювати §  21,22.

2. Виконати практичну роботу № 4 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 14.11.2023

3. Переглянути відеоурок:

 

27.10.2023

Тема "Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини. Корисні копалини України, їх класифікація за використанням,  географія, закономірності поширення. Паливні корисні копалини.  Діючі та перспективні басейни й райони видобування вугілля, нафти, природного газу,  торфу"

Домашнє завдання

1. Опрацювати §19, 20.

2. Які екологічні проблеми пов'язані  з видобуванням паливних корисних копалин?

3. Назвіть та покажіть на карті найбільші вугільні басейни, нафтогазоносні райони. Дайте їх стислу характеристику.

4. Переглянути відеоурок:

 

20.10.2023

Тема   "Геологічна історія Землі. Геологічне літочислення. Геологічні ери. Основні тектонічні структури. Карта «Тектонічна будова». Зв'язок рельєфу з тектонічними структурами"

Домашнє завдання

1. Опрацювати § 14,15, 16.

2. Переглянути відеоурок:

 

13.10.2023

Тема «Підсумковий урок з тем «Вступ», «Географічна карта та робота з нею», «Географічний простір України».  "Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір. Карта "Фізична поверхня"

Виконати  тематичну роботу 

Тематична робота виконується   до 21-00 20.10.2023 (час виконання  20 хв.), потім доступ буде закрито!!!

Перейти за посиланням для виконання: http://join.naurok.ua/

Код доступу 8770849

 Домашнє завдання

1. Опрацювати §§ 17-18.

2. Вивчити номенклатуру "Рельєф України", а саме: низовини, височини,   гірські пасма, найвищі точки рівнинної частини, Українських Карпат і Кримських гір.

3. Переглянути відеоурок:

 

             

  

06.10.2023

Тема «Міжнародна система відліку часу. Годинні пояси. Місцевий час. Поясний час. Літній час. Особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу. Час в Україні. Практична робота № 3»

Мета: сформувати знання про систему відліку часу, місцевий, поясний, літній час, уміння розрахувати місцевий і поясний час, сформувати уявлення про розподіл земної поверхні на годинні пояси.

Домашнє завдання  

1. Повторити  §§ 1-13 (підготуватися до тематичної роботи).

2. Пройти тест за посиланням (до 23-00 12.10.2023, час виконання 15 хвилин): http://join.naurok.ua/  Код доступу 5618101

3.Виконати практичну роботу № 3 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 12.10.2023

4. Переглянути відео-урок: 

         

 

 

29.09.2023

Тема «Географічне положення. Геополітика. Державна територія України. Державні кордони, розміри території , крайні точки, географічні центри України та Європи. Формування території України. Практична робота № 2»

Мета: сформувати розуміння географічного положення держави та розрізняти особливості фізико, економіко та політико-географічного положення, навчитися визначати й оцінювати  географічне положення України, удосконалити знання про державну територію України, сформувати поняття «геополітика», охарактеризувати основні етапи формування території країни, з'ясувати причини й наслідки територіальних змін останнього століття, ознайомити з сучасним адміністративно-територіальним устроєм України.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати §§ 9,10, 11, 12  (підготуватися до с/𠧧9-11).

2. Виконати практичну роботу № 2 до 06.10.2023 та надіслати на електронну пошту  falko.svetlana.viktorivna@gmail.com

3. Переглянути відео-уроки:

 

22.09.20223

Практична робота № 1 «Визначення напрямків, відстаней, площ, географічних і прямокутних координат, висот точок за топографічною картою»

 

Домашнє завдання

1.Повторити §  6,7,8.

2.Виконати практичну роботу № 1 та  надіслати на електронну пошту: falko.svetlana.viktorivna@gmail.com до 25.09.2023

15.09.2023

Тема «Топографічні карти. Координатні сітки. Читання та практичне використання топографічних карт. Плани міст, схеми руху транспорту»

Мета: удосконалити знання про особливості створення топографічних карт та їхнє призначення, про системи позиціювання (географічні та прямокутні координати) та зображення об'єктів місцевості, способи визначення відстаней, напрямів.

Домашнє завдання  

1. Опрацювати § 6, 7, 8 (підготуватися до с/р), підготувати на наступний урок зошит для практичних робіт з географії.

2. Переглянути відео-урок:

 

08.09.2023

Тема «Об'єкти вивчення і методи досліджень фізичної та суспільної географії України. Джерела географічної інформації. Географічні дослідження території України»

Мета: з'ясувати особливості нового курсу, об'єкти його вивчення, сформувати розуміння відмінностей фізичної та соціальної географії, ознайомити з їхніми методами дослідження ознайомитися з історією географічних досліджень території України від найдавніших часів до сучасності.

Домашнє завдання

1.Опрацювати конспект § 1, 2.

2.Користуючись додатковими джерелами інформації, дізнайтеся, де народився, навчався та працював видатний український учений-географ Степан Рудницький.

3.Переглянути відео-урок: